Розділ 10. Міжнародні розрахунки

3. Одержання транспортних документів від транспортних організацій.

4. Передача комплекту комерційних, а при необхідності, фінансових документів у банк при інкасовому дорученні.

5. Банк експортера надсилає документи банкові країни імпортера.

6. Передача документів платникові для перевірки і платежу.

7. Оплата документів імпортером.

8. Переведення платежу від імпортера банку-ремітенту.

9. Зарахування коштів на рахунок експортера банком ремітентом. Імпортеру розрахунки за інкасо вигідні, оскільки:

а) інкасуючий банк провадить платіж тільки за згодою клієнта, надавши йому можливість ознайомитися з документами;

Рис. 10.3 Рух грошей та документів за інкасової угоди

б) вартість операції невелика;

в) можна одержати фінансування у вигляді комерційного кредиту від експортера або у формі акцепту строкового векселя (якщо такий варіант платежу передбачено контрактом).

Експортера документарне інкасо зацікавить з огляду на такі причини:

а) контроль над товаром зберігається до моменту їх оплати або акцепту документів покупцем;

б) є можливість одержати фінансування у своєму банку на строк оплати документів покупцем при акцепті документів.

Розрахунки за допомогою інкасо провадять з тими фірмами, з якими довіритель підтримує тривалі ділові стосунки.

10.4. Банківський переказ

Банківський переказ являє собою просте доручення комерційного банку своєму банку-кореспонденту сплатити відповідну суму грошей на прохання і за рахунок переказника іноземному отримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику сплаченої ним суми.

Банки починають брати участь у цій формі розрахунків при поданні в банк імпортера відповідної заяви на оплату контракту. Банки не несуть ніякої відповідальності за платіж (поставка товару, передання документів, а також сам платіж не входять у функції банку до моменту подання платіжного доручення). Таким чином, банки несуть мінімальну відповідальність при банківському переказі і, отже, стягують мінімальну комісійну винагороду. При банківському переказі комісію, як правило, бере банк імпортера з переказодавця, відповідно до тарифів комісійного винагородження комерційного банку за роботу з клієнтами (розмір її визначається самим банком і є або фіксованим, або виражається у відсотках). Банк імпортера, прийнявши заяву на переказ від клієнта-імпортера, надсилає від свого імені платіжне доручення у відповідний банк експортера тим способом, який вказується в заяві клієнта: поштою, телексом, через систему СВІФТ (SWIFT). Зараз у міжнародній банківській практиці використовується відправлення платіжних доручень або телексом, або каналами системи СВІФТ.

Після отримання платіжного доручення банк експортера перевіряє його правильність і зараховує отриману суму на рахунок експортера. Це схема банківського переказу за фактично поставлений товар. Вона вигідніша імпортеру, оскільки останній отримує товар і документи, як правило, до моменту оплати.

Банківський переказ у розрахунках за експортні товари та надані послуги. Комерційний банк виконує платіжні доручення іноземних банків-кореспондентів про виплату коштів на користь того, хто отримує переказ, тобто клієнтів банку або клієнтів банків-кореспондентів цього комерційного банку усередині країни - за умови визначення в платіжному дорученні одного із зазначених нижче способів відшкодування сум, що виплачуються: