Розділ 10. Міжнародні розрахунки

- експортер відвантажує товар і отримує товарні документи від перевізника;

- експортер відправляє повідомлення про відвантаження та інші комерційні документи імпортеру;

- імпортер подає заявку на переказ;

- імпортер отримує товари;

- банк імпортера, отримавши заявку на переказ, здійснює списання грошей з валютного рахунку клієнта і зараховує їх на рахунок банка-кореспондента;

- банк експортера:

- перевіряє одержані документи;

- списує гроші з рахунку банку імпортера, зараховує їх на рахунок постачальника;

- передає документи про отримання ним грошей і виписує з рахунку клієнта.

Для здійснення переказів, які надходять регулярно, призначені тому самому одержувачу й сума яких щоразу однакова, можна скористатися так званим дорученням банку на проведення операцій за зобов'язаннями клієнта за його рахунок. У такому випадку банк платника щоразу автоматично переказує у відповідний час заздалегідь визначену суму. Для боржника це не тільки заощадження часу, але й гарантія того, що він не пропустить термін сплати.

З огляду на необхідність розвитку міжнародної торгівлі в Україні та як попередня умова започаткування цього процесу, вихід на світовий ринок резидентів, застосування загальноприйнятих в міжнародній практиці форм безготівкових розрахунків набувають як ніколи великої важливості та значущості. Схема міжнародних розрахунків простим банківським переказом достатньо проста (рис. 10.4).

Рис. 10.4 Схема розрахунків простим банківським переказом

При розгляді міжнародних розрахунків за допомогою банківських переказів необхідно звернути увагу на рахунки типу "ЛОРО", тобто гривневі рахунки іноземних банків (а отже, і їх клієнтів), відкриті в банках України.

Де "А" - товар, експортований з України; "Б" - товар, імпортований до України; А - гроші за товар "А" в гривнях; Б - гроші за товар "Б>в гривнях; $А - гроші затовар "А" в іноземній валюті; $Б - гроші за товар "Б" в іноземній валюті; XI, Х2 - прибуток від експорту, імпорту; X 3 - готівка або переказ у якості інвестиції у сумі ($А - $Б].

Рис. 10.5. Схема клірингу з використанням ЛОРО-рахунків

Історично фінансовий механізм ЛОРО-рахунків - це ноу-хау країн СНД, економічні зв'язки котрих потребували збереження деякої єдиної платіжної системи. Функціонування цих рахунків на стику валютних систем зумовлює декілька особливостей, що відрізняють "правила гри" при роботі через ці рахунки від тих умов, у яких працює валютний ринок України:

- резидентам дозволено проводити через ЛОРО-рахунки лише розрахунки з нерезидентами;

- операції за ЛОРО-рахунками проводяться тільки у межах залишку на початок дня (що обмежує можливості для проведення операцій вдень);

- національна валюта повинна бути визначена в контракті як валюта платежу;

- проводиться контроль 90-денного строку надходження виручки для резидентів-експортерів чи надходження товару для резидентів-імпортерів та обов'язковий контроль банками відповідних контрактів і документів про надходження товарів та надання послуг;