Розділ 9. Неторгові операції

3 - банк-емітент списує чи зараховує кошти на поточний картковий рахунок свого клієнта та надає інформацію в розрахунковий банк міжнародної платіжної системи про корегування коштів на кореспондентському рахунку;

4 - процесінговий центр надає інформацію розрахунковому банку про кліринг та взаєморозрахунки між банком-емітентом і банком-еквайром;

5 - розрахунковий банк іноземної платіжної системи визначає та надає процесінговому центру плату за виконані послуги;

6 - розрахунковий банк визначає та надає банку-еквайру комісійні платежі за проведені операції.

Міжбанківський процесінговий центр (МБПЦ) призначений для обслуговування комерційних банків на базі єдиної уніфікованої технології обробки внутрішніх транзакцій, розвитку інфраструктури банків-членів платіжних систем і нормативно-правової бази.

Крім цього МБПЦ забезпечує надійну та безперебійну роботу в режимі 24 години на добу та 365 днів на рік.

Структура МБПЦ:

o Маршрутизатор - пристрій, що призначений для визначення та адресації проходження транзакцій оптимальним шляхом, виконує в даному випадку роль монітора або іншими словами диспетчера.

o Ядром М БПЦ є два сервера, що працюють в паралельному режимі, дублюючи один одного та забезпечують таким чином надійність і безперервність в роботі. З серверами безпосередньо зв'язані накопичувані масивів БД, що забезпечують збереження інформації під управлінням СУБД ORACLE.

o Хаби (мультиплексори) - пристрої, що мають один вхід і певну кількість виходів та призначені для розгалуження мереж передачі даних, створення вузлів.

o ПК для введення сліпів -- призначений для ідентифікації в системі платіжних карток, за їх сліпом.

o АРМ безпеки призначений для забезпечення захисту інформаційних процесів, що здійснюються в системі та проведення моніторингу платежів.

Механізм по прийому платіжних карток в Інтернеті багато в чому схожий на механізм, що використовується в "оффлайновій" торгівлі. Однак фізична відсутність картки при оплаті, неможливість особистої присутності покупця на момент оплати вносить в механізм роботи з карткою в Інтернеті ряд суттєвих особливостей.

Процес здійснення покупки і оплати покупки кредитною карткою відбувається наступним чином. Покупець по каналам Інтернет потрапляє на веб-сайт електронного магазину (торгівця). Там він зазвичай отримує можливість познайомитися з описанням запропонованих товарів чи послуг і з умовами їх оплати і доставки (або їх надання, якщо мова йде про послуги). Також покупець має можливість сформувати корзину товарів (корзину покупок).

Далі, якщо покупець вибирає форму оплати - платіжною карткою, то відбувається наступна взаємодія в рамках платіжної системи. Із сервера Інтернет-магазину покупець перенаправляється на сервер платіжної системи, як правило це спеціальний авторизаційний сервер, призначений для прийому і перевірки (авторизації) даних про товар (послугу) і даних кредитної карточки покупця. Перенаправляючи покупця на авторизаційний сервер, Інтернет-магазин також повідомляє серверу ідентифікаційний код торгівця, номер замовлення і його суму. Вже на сервері покупець вводить дані своєї карточки - номер карточки, термін закінчення дії карточки та ім'я власника карточки. Таким чином, магазин не має доступу до інформації про карточку покупця.

Авторизаційний сервер виробляє попередню обробку отриманих даних і передає їх в банк-еквайер. Банк по коду торгівця проводить ідентифікацію магазина і перевіряє відповідність операції, що ним проводиться, встановленим правилам. Якщо банк не може ідентифікувати магазин або магазин не має права на операцію, що ним проводиться, банк повідомляє на сервер про заборону на проведення авторизації в рамках платіжної системи. Авторизаційний сервер передає заборону магазину (з описанням причин), а також повідомляє покупцю про неможливість проведення розрахункової операції з описанням причин.

У випадку дозволу авторизації банк-еквайєр передає запит на авторизацію в процесінговий центр або безпосередньо банку-емітенту карточки (залежить від умов платіжної системи).

При отриманні відмови в авторизації від процесінгового центру (банку-емітента) банк-еквайєр повідомляє про це авторизаційний сервер. Авторизаційний сервер передає відмову магазину з номером замовлення, а покупцю - відмову з описанням причини. Причиною відмови в авторизації може бути, наприклад, використання покупцем карточки, дія якої призупинена, або оплата покупки, сума якої перевищує встановлений ліміт використання коштів на карт-рахунку, а також по ряду інших обставин.

У випадку позитивного результату авторизації, банку-еквайєру відправляється підтвердження авторизації, а в рамках платіжної системи відбувається зарахування грошей на рахунок банка-еквайєра і списання суми із рахунку покупця. Банк-еквайєр передає авторизаційному серверу позитивний результат авторизації, а сервер в свою чергу, повертає магазину позитивний результат авторизації з номером замовлення і покупцю підтвердження про здійснення ним оплати замовлення разом з номером замовлення. В подальшому, згідно умов договору між банком-еквайєром і магазином, здійснюється зарахування коштів на торговий рахунок магазина.

У процесі прийому карточок до оплати в Інтернеті можуть застосовуватися (і найчастіше всього застосовуються) додаткові способи перевірки карточки на її приналежність покупцю. В цих цілях від покупця може знадобитися надати додаткові дані про себе. Наприклад, може застосовуватися процес перевірки адреси власника карточки (Address Verification). Тоді від покупця вимагають вказати свою адресу, яка звіряється з адресою власника карточки (ці дані знаходяться у банка-емітента). Все це робиться для попередження махінацій з карточками.