3. Імпортер оформляє серію векселів та знаходить банк, який гарантує або авалює зазначені векселі.
4. Направления в банк експортера гарантованих або авальованих векселів.
5. Поставка товарів.
6. Дозвіл на передання векселів експортеру.
7. Надання векселів експортеру.
8. Продаж векселів експортером форфейтеру.
9. Надходження коштів від проданих векселів.
Удаючись до форфейтингу, експортер має такі переваги:
- можливість одержання грошових коштів відразу після відвантаження продукції або надання послуг, що поліпшує ліквідність експортера;
- при купівлі векселів застосовується фіксована облікова ставка, тобто дисконт є визначеною сумою і протягом усього строку кредитування не змінюється, незважаючи на зміну ставок на ринку капіталів;
- відсутність ризиків, оскільки експортер продає боргові вимоги форфейтеру на безповоротній основі, тобто без права регресу;
- відсутність витрат часу та коштів на управління боргом або на організацію його погашення;
- простота документації та оперативність її оформлення;
- робить зайвим експортне страхування. Недоліки форфейтингу для експортера:
- його висока вартість;
- вірогідність того, що експортер може не знайти гаранта або аваліста, який би задовольняв форфейтера;
- необхідність підготувати документи у такий спосіб, щоб на експортера не було регресу у разі банкрутства гаранта або аваліста, а також необхідність знати законодавство країни імпортера.
Недоліки форфейтингу для форфейтера:
- відсутність права регресу у разі несплати боргу;
- необхідність знання законодавства країни імпортера;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Валютні операції» автора Божидарнік Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Лізингові, форфейтингові і факторингові операції“ на сторінці 9. Приємного читання.