Розділ 8. Лізингові, форфейтингові і факторингові операції

Форфейтинг застосовується:

- у фінансових операціях - з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань;

- в експортних операціях - для сприяння надходження готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцеві.

Форфейтингові інструменти:

- вексель (боргове зобов'язання однієї особи перед іншою);

- інші цінні папери.

Звернення експортера до форфейтера відбувається, зокрема, в таких випадках:

- власне фінансове становище експортера не дає йому змоги надовго вилучати власні кошти зі свого обороту;

- імпортер, тобто зовнішньоторговельний контрагент експортера, недостатньо кредитоспроможний;

- експортеру не вдається отримати першокласну гарантію. Форфейтингу властиві такі характерні ознаки:

- взаємозв'язок із зовнішньоторговельними операціями;

- договори форфейтингу укладаються переважно у вільно конвертованих валютах;

- основними документами, що застосовуються при здійсненні форфейтингових операцій, є векселі - прості та переказні;

- кредитування експортера здійснюється шляхом купівлі векселів або інших боргових вимог на дисконтній основі;

- кредитування здійснюється на середньостроковій основі, як правило, на строк від шести місяців до п'яти років, а в деяких випадках - до семи років;

- дисконтування відбувається на основі фіксованої процентної ставки;

- здебільшого форфейтинг пов'язаний з реалізацією машин, обладнання та інших товарів інвестиційного призначення.

Етапи здійснення форфейтингової операції:

1. Експортер та імпортер домовляються про поставку товарів та порядок їх оплати.

2. Експортер шукає форфейтера.