Розділ «3. ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ПРОБЛЕМАТИКА»

Суд присяжних та присяжні як носії судової влади. Суд присяжних, як відзначалося дослідниками, виник як форма реалізації принципу солідарної відповідальності[385]. Водночас його утвердження - прояв самодовіри та недовіри до влади. Вважається, що суд присяжних, точніше журі (присяжні), як випадково залучена група осіб, покликана виконувати свої функції тимчасово, відтак і менше шансів їх корумпувати, більше - отримати, ймовірно, справедливий вердикт. При цьому присяжні наділяються повноваженнями оцінювати як право, так і обставини (докази), оскільки судді можуть піддаватися неналежному впливу внаслідок наслідування встановленої практики, зокрема і небажаної, якщо вона відходить від конституційних принципів, духу права.

В цьому зв’язку й обґрунтовується роль присяжного анулювання або анулювання журі - рішення суду присяжних (точніше журі), яке ігнорує розпорядження судді, фактично роблячи закон не чинним. Фактично анулювання - це процес, у якому присяжні в кримінальній та, інколи, цивільній справах, виправдовуючи, інколи попри докази вини, підсудного чи звільняючи від юридичної відповідальності відповідача, фактично анулюють закон. У широкому смислі присяжне анулювання - це будь-який оправдальний вердикт присяжних, не зважаючи на порушення букви закону, тобто норми права, встановленої законом.

Присяжне анулювання - традиційне повноваження присяжних. Його основа - невтручання в процедуру прийняття присяжними рішення під час або після розгляду, відсутність наміру з’ясовувати наміри та мотиви рішення. Це положення є традиційним, притаманним більшості систем сучасного загального права. Воно закріплено двома прецедентами-заборонами: карати присяжних за вердикт і не допускати повторний розгляд кримінальної справи після виправдання (у деяких країнах). Фактично присяжні не несуть відповідальності за винесений вердикт. Щоправда, в деяких випадках, зокрема в цивільних справах, вердикт присяжних може бути фактично змінено (унаслідок усунення порушень, скасування суддею вердикту - останнє винятково в окремих цивільних справах).

Присяжне анулювання за видами може включати такі справи та випадки:

■ відмова засуджувати за «чужими» законами (американські революціонери відмовилися засуджувати підсудних за англійськими законами);

■ відмова винести обвинувальний вердикт, посилаючись на «несправедливість» закону загалом;

■ відмова винести обвинувальний вердикт, посилаючись на «несправедливе» застосування закону в справі (присяжні не мають політичних або моральних застережень щодо закон, але вбачають зловживання в застосуванні закону);

■ відмова винести обвинувальний вердикт через власні упередження (наприклад, расові - щодо сторони в справі);

■ винесення оправдального вердикту, аби «послати сигнал» суспільству, державі (виправдання О.-Джей Сімпсона (1995)).

Наголосимо, що присяжне анулювання - це не обов’язково незгода з розпорядженнями (так званими інструкціями) судді про те, що вважати правом, але й незгода з тим, що присяжні повинні застосувати саме вказаний «закон» для оцінки діянь підсудного з огляду на певні обставини, встановлені судом.

Оскільки присяжне анулювання - це повноваження журі, а не присяжного, то його відрізняють від «фрустрації правосуддя», коли один присяжний відмовляється виконувати інструкції судді[386].

Вердикт суду присяжних, що суперечить букві закону, стосується конкретної справи. Водночас ідентичні вердикти в подібних справах можуть мати наслідком скасування закону. Тому анулювання - це спосіб, яким громадськість опонує небажаному законодавчому акту.

З’ясуймо аргументи на користь присяжного анулювання:

■ гарантія «останньої інстанції» проти неправомірних дій держави (тиранія, неправомірне ув’язнення тощо);

■ інструмент судового захисту права, зокрема і прав людини;

■ здійснення присяжними обов’язку (перед громадою) анулювати несправедливі закони;

■ повноваження присяжних як «істотної політичної установи» нехтувати відповідною нормою закону, якщо її застосування не відповідає домінуючому уявленню про справедливість загалом і його здійснення.

Аргументи не на користь присяжного анулювання:

■ це зловживання правом на судовий розгляд - порушення присяжними процесуальних норм права, що підриває авторитет права;

■ це порушення присяжними присяги дотримуватися законів;