Маркетингова орієнтація ґрунтується на вивченні потреб споживача (див. рис. 16.7). Ці дослідження є основою, орієнтиром і відправною точкою для виробника.
Саме вивчення ринку товарів (що потрібно споживачеві й у якій кількості, скільки є конкурентів, їх можливості стосовно виробництва певного виду продукту) орієнтує виробника. За цих умов виробник буде випускати той вид продукції й таку кількість, потреба в якій існує на ринку. Регулятором за маркетингової орієнтації виступають потреба й уподобання споживачів. Тому дохід отримує виробник лише тоді, коли продукт реалізується безпосередньо споживачеві.
Інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції
Реформи, що торкнулися аграрного сектору економіки, мали на меті не лише перевести його на нові засади розвитку на основі приватної власності на землю та засоби виробництва, а й створити умови для розвитку підприємницької діяльності, формування ефективного ринкового середовища. Чинниками сприятливого економічного середовища мали стати державна зважена цінова політика, фінансово-кредитне забезпечення товаровиробників і розвиток ринкової інфраструктури. Низький рівень розвитку останньої може негативно відбитися на створенні та діяльності ринків сільськогосподарської продукції.
Кінцевий продукт аграрних підприємств, на відміну від інших галузей, одержується нерегулярно (пшениця - раз на рік), проте роботи ведуться майже цілорічно. Тому реалізація сільськогосподарської продукції для багатьох виробників стає обтяжливою, і їм доводиться виступати в одній особі - трейдера і посередника, покупця, а згодом і продавця. Об'єктивно виникає необхідність скористатись послугами та працею інших, що дало б змогу аграрним виробникам вивільнитись від невластивих їм функцій, зосередивши зусилля лише на основній виробничій діяльності. З огляду на це, в Україні необхідно розвивати інфраструктуру ринку сільськогосподарської продукції, покликану забезпечити прозору стабільну взаємодію всіх його учасників, вільне просування продукції, упереджувати цінові ризики та виявляти реальні ціни, що сприятиме збільшенню доходів сільськогосподарських підприємств.
Інфраструктура складається з галузей, які надають суб'єктам господарської діяльності матеріальні й нематеріальні послуги, забезпечують їх ефективне функціонування в ринкових умовах.
Інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції - це сукупність галузей, що обслуговують ринок і забезпечують безперервність його функціонування, створюючи умови нормального просування продукції від виробника до споживача й у такий спосіб формування ринкових відносин на усіх стадіях виробництва, розподілу, обміну та споживання.
Призначення ринкової інфраструктури полягає у створенні належних умов для ефективного функціонування продовольчого ринку, забезпеченні стабільної та прибуткової роботи аграрних підприємств внаслідок зниження підприємницького ризику і вивільнення безпосередніх виробників сільськогосподарської продукції від невластивих їм функцій. Саме інфраструктура, вдосконалюючи взаємовідносини і взаємозв'язки, створює умови для переходу підприємств АПК на якісно вищий організаційний рівень розвитку.
Усю ринкову інфраструктуру, відповідно до взаємодії її елементів із господарюючими структурами на шляху просування товару від виробника до споживача, доцільно поділити на три підсистеми: кредитно-фінансову, інформаційно-організаційну та регулювальну.
До кредитно-фінансової підсистеми належать ті елементи інфраструктури, що обслуговують сферу нематеріальних послуг. Це комерційні й інвестиційні банки, лізингові організації, страхові та факторингові компанії і под.
До інформаційно-організаційної підсистеми належать ті, які забезпечують просування товару на ринку. Це торговельні доми та палати, біржі, гуртово-роздрібні організації, аукціони, виставки, брокерські контори, маркетингові, консалтингові, юридичні й аудиторські компанії, підприємства оперативного зв'язку, рекламні фірми тощо.
До регулювальної підсистеми відносять податкову службу, митницю, законодавчі органи, державні фонди, асоціації підприємців та ін.
Зазначимо, що і на національному, і на регіональних рівнях спостерігаються ще невисокі темпи розвитку ринкової інфраструктури загалом і її складових елементів. Найбільшою є потреба у послугах, котрі надають банки і страхові компанії. Проте вони неспроможні повністю задовольнити потреби суб'єктів ринкової діяльності, зокрема господарюючих підприємств аграрного сектору, розміщених у сільській місцевості, оскільки більшість з них функціонують в обласних центрах. Ще слабша ринкова інфраструктура на рівні адміністративного району.
Клементи інфраструктури в створенні умов просування сільськогосподарської продукції до споживача, забезпечення розвитку й ефективного функціонування ринку набувають особливого значення. Адже, незважаючи на позитивні зрушення, які останнім часом відбулися на ринку сільськогосподарської продукції, пов'язані з приватизацією заготівельних і переробних підприємств, а також підприємств торгівлі, формування ефективної пропозиції на ньому, особливо продукції галузі рослинництва, гальмується незадовільним функціонуванням каналів її розповсюдження. Наявна частина інфраструктури потребує не лише структурного вдосконалення, а й зміни форми діяльності у прискоренні реалізації сільськогосподарської продукції та скороченні втрат і затрат.
На інфраструктуру ринку сільськогосподарської продукції, відповідно до природи ринкової економіки, покладаються важливі функції: опосередкувати взаємини економічних суб'єктів, забезпечити безперебійність господарських зв'язків і руху сільськогосподарської продукції та фінансових ресурсів, а також регулювання їх потоків, здійснення фінансового і правового контролю. Інфраструктура акумулює інформацію, яка надходить від споживачів, і передає її виробникам, пов'язуючи виробництво та споживання в єдиний комплекс.
Інфраструктура, як і власне ринок, має стихійний, анархічний характер в організації структурних підрозділів і їх роботи. І такої ієрархії в межах елементів ринкової інфраструктури, щоб між ними складалася певна залежність чи підлеглість, - немає. Чинне законодавство країни, яке нормативно забезпечує функціонування ринкових відносин, з одного боку, відповідно регламентує поведінку господарюючих суб'єктів, а також діяльність інституційних елементів інфраструктури. З іншого боку, повідомлення про внутрішні процеси в глибинах інфраструктури є джерелом інформації зворотного зв'язку між нею й економічною системою, що й забезпечує її функціонування.
Ринкова інфраструктура на товарному ринку сільськогосподарської продукції може бути подана за певною структурою організаційно-технологічних елементів (рис. 16.8).
Функції інфраструктури:
• здійснює правове забезпечення ринку;
• сприяє підвищенню оперативності й ефективності діяльності ринкових суб'єктів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність підприємств у ринкових умовах“ на сторінці 2. Приємного читання.
