кооперації. Класифікація кооперативів
Економічні процеси розвитку та функціонування аграрних підприємств постійно змінюються. В останні роки, у зв'язку з переходом до ринкових відносин, вони отримали радикальніший розвиток. Це пояснюється тим, що засади діяльності суб'єктів підприємництва змінюються під впливом внутрішніх і зовнішніх обставин. Кожне аграрне підприємство здійснює діяльність не ізольовано, а в певному контакті з іншими суб'єктами господарювання. Ці зв'язки можуть мати слабкий, середній і тісний характер. Залежно від ступеня активності, вони можуть швидко або повільно впливати на діяльність підприємства і торкатися його інтересів.
Відносини в кооперативах, що виявляються на внутрішньому та зовнішньому рівнях, за сутністю надзвичайно різноманітні.
На побутовому рівні вони виявляються як соціальні, на виробництві - як економічні, в суспільному житті - як політичні тощо. їх можна поділити на індивідуальні та взаємні, постійні й тимчасові, внутрішні та зовнішні, двосторонні й багатосторонні, обов'язкові й за необхідністю і под. Головними та визначальними, котрі діють у сферах економіки і функціонування кооперативів, е технологічні, виробничо-економічні й соціальні відносини.
Суттєво впливають на функціонування системи не лише внутрішні, а й зовнішні чинники. На внутрішньому рівні кооперативу, зазвичай, діють відносини власності, земельні, виробничо-економічні й соціальні (рис. 22.2).
Рис. 22.2. Рівні відносин
Вони регулюються статутом, правилами внутрішнього розпорядку, розпорядженнями, наказами, оплатою праці тощо.
На зовнішньому рівні простежуються відносини з Іншими господарюючими суб'єктами, пов'язані з виробництвом й обміном продуктами, матеріально-технічним та кредитним забезпеченням і под. Відносини на внутрішньому і зовнішньому рівні підпорядковані дії й регулюються переважно кооперативними принципами.
В економічній вітчизняній і зарубіжній літературі існують різні тлумачення поняття "кооперативу", здебільшого як організаційної форми кооперації. Ці поняття трактують за роллю і значенням, а також за окремими ознаками - економічними, соціальними та правовими. Багато країн дотримуються визначення Міжнародної організації праці, яка стверджує: кооператив - це асоціація осіб, котрі добровільно об'єдналися з метою задоволення спільних потреб через утворення демократично контрольованого підприємства, зробили рівнозначні внески у капітал свого товариства та погодилися поділити ризик і зиск від діяльності, в якій вони активно беруть участь.
Кооперативу як організаційній структурі гарантується вільний вибір господарської діяльності, самостійність у прийнятті рішень з усіх питань життя кооператорів, як за напрямом діяльності, обсягом і структурою виробництва, розробленням плану, організацією виробництва, внутрішнім розпорядком, так і реалізацією продукції та розподілом доходів.
Кооператив працює на засадах самоокупності й самофінансування. Втручання в господарську або іншу діяльність кооперативу (якщо вони не суперечать законодавству), державних і керівних кооперативних органів встановлення йому будь-яких завдань, вирішення питань, віднесених до компетенції кооперативу та його органів, не допускається.
Як первинна ланка системи кооперативних структур кооператив бере активну участь в економічному та соціальному розвитку суспільного виробництва. Для найповнішого задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб людей і з метою розв'язання власних завдань, кооператив може приймати будь-які рішення, якщо вони не суперечать чинному законодавству і його статуту. Кооператив визнається юридичною особою, користується правами та виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс.
Кооператив є підприємством особливої організаційно-правової форми, яке здійснює господарську діяльність на засадах підприємництва з метою отримання доходу і відрізняється від інших комерційних структур або товариств тим, що в ньому об'єднується не капітал, а спільна праця, трудові відносини не відокремлюються від відносин власності й основна мета кооперативу пов'язана із задоволенням потреб його членів. Він діє за законами ринкової економіки.
Як форма організації виробництва кооператив функціонує на засадах приватної власності. Кожен член кооперативу знає, якою часткою капіталу він володіє. Це і є його приватна власність. Окрім того, виробничий кооператив дає можливість певного соціального захисту непрацездатних власників майнових і земельних паїв як асоційованих його членів, чого нема у формуваннях іншого типу.
Кооператив може бути дієздатним лише у випадку, якщо виникнуть і складуться, як система, виробничі відносини і в самому суб'єкті підприємництва, і ззовні, що відповідають потребам виробництва, здійснюються та розвиваються цілеспрямовано між господарюючими суб'єктами по горизонталі та по вертикалі. Тому основним у трактуванні поняття кооперативу має бути відображення відносин і в самому кооперативі за його формування та діяльності, і з підприємствами й організаціями, що створюють зовнішнє середовище, відповідно до їх інтересів і під впливом певних умов (рис. 22.3).
Сукупність вияву взаємовідносин кооперативу з причин виникнення, змісту і мети охоплює всі етапи формування та функціонування суспільного виробництва - від прийняття рішень до завершення розподілу отриманих результатів (див. таблицю).
Отже, кооператив - це форма кооперації та її організаційна структура підприємницького типу, що створюється і функціонує на засадах кооперативних принципів, які є носіями ірегуляторами внутрішніх і зовнішніх його відносин.
Класифікація кооперативів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кооператив як організаційна форма“ на сторінці 1. Приємного читання.
