Ринок праці
Рух товарів і послуг у здоровій економіці, орієнтованій на критерії ефективності й здатній до саморегулювання, відбувається на основі ринкових відносин, де всі товари, в тому числі робоча сила, купуються та продаються. Робоча сила - це особливий вид товару, і його розвиток неможливий без функціонування ринку праці.
Ринок праці - суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів, яка є складною системою відносин у сфері формування та реалізації попиту й пропозиції робочої сили між робітниками, підприємцями і державою. Ці виробничі відносини виявляються з приводу обміну індивідуальної здатності до праці на фонд засобів існування та необхідних для відтворення робочої сили, а також з приводу розміщення робітників у системі суспільного розподілу праці відповідно до законів товарного виробництва й обігу. Отже, складовою ринку праці є ринок робочих місць, оскільки переважно пропонується абсолютно конкретне робоче місце.
Ринок праці має відмінності від інших ринків:
• він динамічний, існує не лише ззовні підприємства, а й у його середині, оскільки прийнятий на підприємство працівник може шукати для себе з часом роботу в інших підрозділах підприємства чи за його межами;
• продаючи робочу силу, працівник не втрачає право власності на неї, він продає лише право користування цією робочою силою, яка в процесі використання не знищується;
• на структуру попиту та пропозиції робочої сили впливає значна кількість чинників, які формуються поза ринком праці (усвідомлення населення про кон'юнктуру праці, безпека, престиж, комфорт, можливість просування по службі тощо).
Ринок праці можливий за умови:
• наявності незалежних суб'єктів, що мають попит на неї, і тих, хто дає пропозицію;
• вільної ринкової мотивації поведінки економічних суб'єктів на ринку праці;
• економічно вільного вибору для суб'єктів на ринку праці;
• загальне конкурентне середовище в економіці країни.
В основі діяльності ринку праці міститься рівновага цін, що залежить від попиту та пропозиції на працю (рис. 11.1).
Рівновага ціни - відповідає суспільній оцінці робочої сили і встановлюється на рівні граничної продуктивності. Такій ціні повинен відповідати рівень заробітної плати, який забезпечує можливість існування робочої сили, що близько до фізично необхідного мінімуму засобів існування.
Ринкова ціна праці - та ціна, яку фактично платять за працю залежно від дії, що склалася між попитом і пропозицією. Праця дорога, якщо вона в дефіциті, й дешева, якщо є її надлишок.
Ціна робочої сили постійно перебуває під впливом низки чинників. З-поміж них особливо відчутні:
• мінімальна заробітна плата, яка залежить від мінімального споживчого кошика, що забезпечує фізіологічний мінімум проживання;
• ціна життєвих засобів, необхідних для нормального відтворення робочої сили;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. Кадри підприємств і зайнятість“ на сторінці 1. Приємного читання.
