Валовий продукт аграрних підприємств є частиною сукупного суспільного продукту, отриманого в країні. Його відтворення відображає певні відносини і місце підприємства в загальному розподілі праці країни. На частку аграрних підприємств припадає близько 20 % у структурі сукупного валового продукту. За матеріально-речовою формою він є валовим збором продукції рослинництва, вихідним продуктом тваринництва й інших галузей аграрних підприємств. За вартістю валовий продукт аграрних підприємств розпадається на дві частини: вартість спожитих засобів виробництва і заново створену вартість. Складові валового продукту можна подати у вигляді формули
Вартість спожитих засобів виробництва - грошовий вираз вартості, що створена минулою працею, спожитою і перенесеною в процесі виробництва на вироблений продукт поточного року. Це вартість машин і обладнання, будівель і споруд, сировини та матеріалів і под. Іншою складовою є грошовий вираз вартості, яка створена живою працею теж поточного року.
Перша частина валової продукції сільського господарства аграрних підприємств за розширеного відтворення за економічним призначенням є фондом заміщення (рис. 20.3).
Рис. 20.3. Складові валової продукції аграрного підприємства
У натурально-речовій формі - це тварини, корми, насіння, органічні добрива власного виробництва та придбані за виручені кошти від реалізації продукції пальне, мінеральні добрива, отрутохімікати, запасні частини та ін. Щоб відновити процес відтворення, цю частину варто повернути виробництву. Це основна вимога не лише розширеного, ай простого відтворення.
Повернення затрачених засобів виробництва - найважливіша й об'єктивно необхідна умова збереження досягнутого рівня виробництва, тобто здійснення простого відтворення. їх не можна використовувати для іншої мети, в тому числі на розширення виробництва, оскільки фонд заміщення не може набути форми доходу.
Водночас за певних обставин фонд заміщення може бути джерелом накопичення. Така можливість виникає, коли замість спожитих насіння і кормів підприємство може придбати кращі за параметрами й якістю ресурси, що спричинить в наступному виробничому циклі підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин без додаткових вкладень. Так само, за рахунок амортизаційних відрахувань, призначених на повне відновлення, можна придбати нову техніку чи обладнання, продуктивніші й кращі за якісними показниками. За такого підходу й оцінки, в міру збільшення абсолютних розмірів фонду заміщення у складі валової продукції, значення його використання зростає.
У практиці аграрних підприємств вартість спожитих засобів власного виробництва у фонді заміщення (насіння, корми тощо) визначається за фактичною собівартістю їх виробництва, а куплених - за цінами придбання. Фактично це є частина витрат виробництва, тобто собівартості певного виду сільськогосподарської продукції, без затрат на оплату праці. Ці затрати матеріальних засобів у фонді заміщення не збігаються зі суспільною вартістю як через відхилення ціни від вартості промислових засобів виробництва, так і собівартості власних засобів.
Різке зростання рівня цін на засоби виробництва промислового походження та собівартості виробництва власної продукції спричинило зростання питомої ваги фонду заміщення у валовій продукції аграрних підприємств. Частка фонду заміщення в аграрних підприємствах на сучасному етапі дорівнює 65 % і більше, а в підприємствах розвинутих країн з ринковою економікою вона становить близько 40 %.
Друга частина вартості валової продукції, яка заново створена живою працею, - валовий дохід - один з найважливіших показників ефективності діяльності аграрних підприємств. Джерелом його формування є необхідна і додаткова праця.
Отже, грошовий вираз вартості заново створеної продукції необхідною та додатковою працею називається валовим дохо* дом.
Обсяг валового доходу підприємства визначається як різниця між вартістю валової продукції, обчисленою в цінах використання, і матеріально-грошовими витратами, що формують фонд заміщення. В аграрних підприємствах валовий дохід інколи позначають терміном "чиста продукція", а в масштабах країни - "національний дохід". Основна частка в сумі валового доходу підприємства належить фонду споживання, який переважно створюється необхідною працею і становить собою оплату праці. Оплата праці також охоплює фонд матеріального стимулювання, що використовується на виплату премій, винагород й інші види стимулювання за працю, на матеріальну допомогу.
Грошовий вираз вартості додаткового продукту, створеного додатковою працею, називається чистим доходом. Його розмір визначають як різницю між грошовим виразом вартості валової продукції та витратами виробництва підприємства, або як різницю між валовим доходом і витратами на оплату праці. За рахунок чистого доходу частково створюються суспільні фонди споживання, але основна його частина використовується на накопичення. Отже, фонд накопичення створюється із суми чистого доходу і є важливим джерелом розширеного відтворення аграрних підприємств.
Унаслідок реалізації продукції чистий дохід набуває форми прибутку. Прибуток - частина чистого доходу,реалізованого в ціні. Розмір прибутку визначається як різниця між грошовими надходженнями підприємств і витратами, понесеними на виробництво й реалізацію товарної продукції. Обсяг чистого доходу значною мірою залежить від обсягів виробництва, ціни на сільськогосподарську продукцію, рівня продуктивності праці, собівартості й якості продукції, рівня використання землі та виробничих фондів підприємства.
Розширене відтворення аграрних підприємств як безперервний відновлювальний процес суспільного виробництва, крім
відтворення валового продукту ,охоплює відтворення робочої сили і виробничих відносин. Однією з можливостей зростання виробництва валового продукту, за всіх інших рівних обставин, є залучення додаткової робочої сили, збільшення якої створює умови для розширеного відтворення робочої сили за чисельністю. Такий підхід небажаний, оскільки характеризується як екстенсивний тип розвитку підприємства. З розвитком науково-технічного прогресу, внаслідок запровадження нових засобів та індустріалізації виробництва, зменшується чисельність працюючих і зростає рівень продуктивності праці. Але, щоб привести в робочий стан засоби виробництва, необхідні висококваліфіковані кадри. Отже, розширене відтворення розвитку аграрних підприємств інтенсивного типу визначає необхідність розширеного відтворення робочої сили на якіснішому рівні. Йдеться про зменшення чисельності працівників, зайнятих на важкій некваліфікованій праці, через підготовку й перепідготовку працівників для роботи на процесах, що вимагають високої кваліфікації.
Для цього в кожному підприємстві необхідно організувати планове навчання молоді, скеровуючи її у вищі навчальні заклади або професійно-технічні училища. Крім того, доцільно організувати виробниче навчання та підвищення рівня кваліфікації безпосередньо на виробництві з метою підвищення кваліфікації й присвоєння механізаторам і тваринникам вищого класу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відтворення валового продукту, трудових ресурсів і основних фондів“ на сторінці 1. Приємного читання.
