Розділ 9. Інвестиції підприємств

Економіка підприємств


Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності


Причиною згортання діяльності багатьох підприємств є феномен погіршення стану активів. Як підтверджує практика, небагато підприємств або й компаній можуть забезпечити собі постійне надходження грошових коштів, не роблячи відповідного грошового внесення. Замінюючи ці активи, підприємство стає на шлях оновлення. Практично кожне підприємство, не здійснюючи інвестицій, життєво важливих для свого омолодження, з часом виявить, що в перспективі його грошові надходження будуть значно скорочуватись.

Основною проблемою підприємств агропромислового комплексу в Україні на сучасному етапі є нестача ресурсів навіть для простого відтворення. Ця проблема спричинена дією комплексу негативних чинників і на рівні окремих підприємств, і на рівні народного господарства загалом. Потребу аграрної економіки в інвестиціях експерти оцінюють у мільярди гривень.

Однак в українській економіці попит на інвестиції значно перевищує пропозицію, що в ринкових умовах призводить до їх високої вартості. Наприклад, позичкові інвестиції (банківський, комерційний кредити, лізинг) зараз переважно невигідні для аграрних підприємств, оскільки вони здебільшого короткострокові й надзвичайно дорогі. Українська держава неспроможна забезпечити фінансування аграрного сектору економіки в тому обсязі, як це робила в минулому і як цього потребує сьогодення. У зв'язку з цим, найпривабливішим джерелом ресурсного забезпечення сільського господарства можуть бути інвестиції у вигляді часткової участі (вкладень) сторонніх (іноземних) інвесторів. Аграрні підприємства України дедалі більше залежать від залучення інвестиційних коштів такого походження. Однак відсутність життєздатних виробничих механізмів поряд з низьким рівнем ліквідності більшої частини підприємств аграрного сектору створюють значні перешкоди для цього.

Агропромисловий комплекс України має необхідні передумови для широкого застосування саме іноземних інвестицій у вигляді допомоги. Такими передумовами є: ґрунтовий покрив, розвинута транспортна інфраструктура, вигідне географічне розташування, сприятливі для сільського господарства кліматичні умови, наявність кваліфікованої робочої сили, ненасиченість продовольчого і ресурсного ринків. У випадку збереження політичної стабільності Україна може вважатися зоною, сприятливою для інвестування агропромислового виробництва.

Беручи до уваги значну роль, яку інвестиції відіграють для "оздоровлення" бізнесу, надзвичайно важливе значення має правильне розуміння їх суті, оскільки термін "інвестиції" в нашій країні почав широко вживатись порівняно недавно, практично від часу становлення системи ринкових взаємовідносин.

Згадуючи інвестиції, в уяві переважно постають такі поняття, як капітал, капітальні вкладення, рідше - акції або облігації. Однак у практиці ведення бізнесу та господарювання в умовах ринкової економіки термін "інвестиції" має різноманітні тлумачення.

Існують всебічні думки та припущення стосовно походження терміна "інвестиції" (радше всього він походить від латинського "іпуевио", що означає "одягати, вкладати"), але в будь-якому випадку воно пов'язується з певними вкладеннями. Такої думки дотримується більшість економістів, котрі займаються проблемами, пов'язаними з інвестиціями й інвестування мінвестиційною діяльністю та інвестиційними проектами. Підходи ж до визначення інвестицій у різних авторів дуже різноманітні.

У ширшому розумінні інвестиції, на думку деяких економістів, є вкладенням капіталу з метою його подальшого збільшення. Однак насправді це визначення дещо звужує розуміння суті інвестицій, бо зводить їх лише до вкладень капіталу, тобто до капіталовкладень. Якщо йдеться про капітальні вкладення, то інвестиції в цьому випадку розглядаються як вкладення коштів у відтворення основних фондів (будівель, устаткування, транспортних засобів і под.). Водночас, інвестиції можуть здійснюватись і в оборотні активи, окремі види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій, ноу-хау та ін.).

Наприклад, фермер вирішив інвестувати виробництво м'яса. У проект він вносить у майбутні інвестиції не лише витрати на будівництво приміщень, придбання обладнання й інших основних засобів. Не менш важливими є оренда землі, придбання тварин, кормів, оплата різних послуг, купівля патентів, ліцензій, найом працівників тощо. Інвестиційні витрати в оборотні кошти необхідні фермеру на період першого циклу, коли вони компенсуються доходами від реалізації. У другому циклі ці інвестиції знову повертаються в процес виробництва. Отже, капітальні вкладення є вужчим поняттям і можуть розглядатись лише як одна з форм інвестицій, але не їх аналог.

Подібні протиріччя трапляються дуже часто, що, в принципі, можна пояснити складністю розуміння поняття інвестицій унаслідок їх багатогранності та відносної новизни у вживанні (до 1991 р. в Україні термін "інвестиції" офіційно ототожнювався з терміном "капітальні вкладення"). Окремі автори так і ототожнюють ці два терміни, хоча з'являються чітко виражені думки стосовно того, що поняття "капітальні вкладення", з погляду спрямованості дії, є вужчим, ніж поняття "інвестиції*", і може вважатися, як уже зазначалося, лише однією із їх форм. Заперечуючи тотожність термінів "інвестиції" та "капітальні вкладення", зауважимо: економічна природа інвестицій дещо інша, ніж капітальних вкладень. Інвестиції- це значно ширша економічна категорія, ніж довгострокове вкладення капіталу в економіку (виробничі фонди), оскільки вони можуть упроваджуватись у найрізноманітніших формах: реальній, фінансовій, інтелектуальній, інноваційній.

Часто під інвестиціями розуміють будь-яке вкладення коштів, що може і не призводити до зростання капіталу чи збільшення прибутку. Йдеться про так звані споживчі інвестиції (придбання, наприклад, квартири, дачі, автомобіля для особистого споживання), які за економічним змістом до інвестицій не належать - кошти на придбання цих товарів витрачаються в згаданому випадку на безпосереднє довгострокове споживання. Ці вкладення доцільно розцінювати як форму заощаджень. Очевидно, справедливим варто вважати підхід до таких вкладень як до інвестицій лише в тому випадку, коли вони здійснюються для придбання речей з метою їх перепродажу (тоді ці вкладення можуть набувати інвестиційних рис). Так, за високих темпів інфляції зростають і заощадження, тобто зростає грошова оцінка нерухомості й товарів тривалого користування. Деякі такі вкладення можуть навіть приносити прибуток, коли рухоме та нерухоме майно використовувати з комерційною метою (здача квартири в оренду і под.).

Очевидно, варто погодитись загалом з тим, що інвестування капіталу може здійснюватись усупереч поширеній протилежній думці, не лише в грошовій, айв інших формах - рухомого і нерухомого майна, цінних паперів, нематеріальних активів, а також, що інвестиції можуть мати і довгостроковий, і короткостроковий характер.

Аналіз існуючих поглядів на інвестиції дав змогу дійти висновку, що всі такі підходи до визначення можна поділити на фінансовий і економічний.

Фінансовий підхід: інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарську діяльність з метою отримання доходу. Очевидним є те, що інвестиції трактуються тут значно ширше, ніж лише з погляду фінансів.

Економічний підхід: інвестиції -видатки на створення, розширення, реконструкцію й технічне переозброєння основного капіталу, а також не пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни в товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

У зв'язку з цим усі інвестиції поділяють на фінансові й економічні, або реальні.

Останні практично зводяться до капітальних вкладень, оскільки їх завданням є забезпечення приросту дійсного (фізичного) капіталу. Реальне інвестування означає організацію виробничого процесу, тобто створення (придбання, будівництво і под.) виробничих потужностей і найм робочої сили.

Реальні інвестиції - це вкладення у виробничі фонди (основні й оборотні), переважно в матеріальні активи - будівлі, обладнання, споруди й інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи (патенти, ліцензії, ноу-хау, техніка, науково-практична, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна документація тощо). Реальні інвестиції, спрямовані на збільшення реального капіталу, сприяють розширенню матеріального виробництва. Будь-які затрати на створення нового або відновлення існуючого капіталу - це реальні інвестиції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. Інвестиції підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Ресурси і проблеми вибору в економіці

  • Предмет науки

  • Методологічні засади та методи дослідження

  • Розділ 2. Підприємство як суб'єкт господарювання

  • Правові основи функціонування підприємств

  • Цілі, функції та напрями діяльності підприємств

  • Конкуренція і підприємство

  • Розділ 3. Класифікація, види підприємств та основи підприємницької діяльності

  • Класифікація підприємств

  • Види підприємств

  • Селянське (фермерське) господарство

  • Структура підприємств

  • Розділ 4. Підприємство в сучасній системі господарювання

  • Особливості сільського господарства як галузі

  • Внутрішнє середовище і кінцевий результат діяльності підприємств

  • Допоміжне середовище функціонування підприємств

  • Розділ 5. Матеріально-речові елементи підприємств

  • Поняття й особливості матеріально-технічної бази підприємств

  • Енергетичні ресурси підприємств

  • Механізація та показники використання техніки

  • Можливості забезпечення підприємства технікою

  • Розділ 6. Земельні ресурси підприємств та ефективність їх використання

  • Економічні основи родючості ґрунту

  • Земельні відносини та їх правова основа

  • Види земель і землезабезпеченість підприємств

  • Земельний кадастр

  • Розділ 7. Виробничі потужності підприємств. Основні фонди

  • Класифікація основних фондів

  • Структура основних фондів

  • Знос і амортизація основних фондів

  • Показники та шляхи поліпшення використання основних фондів

  • Розділ 8. Оборотні засоби аграрних підприємств

  • Економічна ефективність використання оборотних засобів

  • Розділ 9. Інвестиції підприємств
  • Джерела, види інвестицій та їх класифікація

  • Лізинг як особлива форма інвестицій

  • Розділ 10. Капітальні вкладення підприємств

  • Джерела капітальних вкладень

  • Методика визначення ефективності капітальних вкладень

  • Розділ 11. Кадри підприємств і зайнятість

  • Зайнятість і безробіття

  • Кадри підприємства

  • Показники та шляхи поліпшення використання трудових ресурсів

  • Розділ 12. Продуктивність праці

  • Поняття, суть і показники продуктивності праці

  • Мотивація й оплата праці

  • Шляхи підвищення продуктивності праці

  • Розділ 13. Витрати виробництва та собівартість продукції підприємств

  • Склад витрат виробництва

  • Класифікація витрат і управління ними на підприємстві

  • Розділ 14. Ціни та ціноутворення на продукцію підприємства

  • Види і система цін на продукцію аграрних підприємств

  • Принципи та методи ціноутворення

  • Ціновий механізм ринкової економіки

  • Розділ 15. Результати діяльності підприємств

  • Валова продукція підприємства

  • Товарна продукція і канали реалізації

  • Розділ 16. Ринкові відносини в аграрному секторі

  • Ринок сільськогосподарської продукції та його регулювання

  • Діяльність підприємств у ринкових умовах

  • Розділ 17. Якість, стандартизація і сертифікація продукції

  • Методи оцінки й управління якістю продукції

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • Розділ 18. Ефективність діяльності аграрних підприємств

  • Показники економічної ефективності діяльності підприємств

  • Рентабельність виробництва

  • Чинники та шляхи зростання ефективності виробництва

  • Розділ 19. Економічне зростання підприємства

  • Суть, поняття та показники інтенсифікації

  • Науково-технічний прогрес і його ефективність

  • Розділ 20. Розширене відтворення та накопичення в підприємствах

  • Відтворення валового продукту, трудових ресурсів і основних фондів

  • Накопичення і споживання

  • Розділ 21. Розміщення, концентрація та спеціалізація виробництва

  • Спеціалізація підприємства

  • Концентрація виробництва

  • Розділ 22. Кооперація в сільському господарстві

  • Кооператив як організаційна форма

  • Кооперативні принципи як носії та регулятори внутрішніх відносин у кооперативі

  • Міжгосподарська кооперація як організаційна форма економічних відносин між підприємствами

  • Розділ 23. Економіка виробництва кормів

  • Економічна оцінка виробництва кормів

  • Розділ 24. Економіка галузей рослинництва

  • Розміщення й ефективність виробництва продукції рослинництва

  • Чинники та шляхи зростання ефективності галузі рослинництва

  • Розділ 25. Економіка галузей тваринництва

  • Розміщення виробництва продукції тваринництва

  • Показники ефективності виробництва продукції тваринництва

  • Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ