Здебільшого посередники стали постачальниками продукції на торгові ринки та переробні підприємства. Закупівельна ціна випадкового комерційного посередника і реальна ціна продукції на ринку чи реалізованої ним на переробне підприємство є вищою, ніж у випадку зв'язків із офіційно зареєстрованою заготівельною організацією, але гроші випадкові посередники виплачують, на відміну від заготівельних організацій, одразу ж і готівкою. Різниця між оптовою закупівельною ціною випадкового посередника і роздрібною ціною на продовольчому ринку є джерелом його доходів, які значно вищі від доходів самих виробників.
Коли товаровиробники обирають посередника, вони повинні враховувати низку позитивних і негативних чинників (рис. 15.4).
За всіх однакових умов, перевага реалізації продукції повинна надаватися посереднику - юридичній особі, яка займається не лише заготівлею, а й її переробкою, оскільки через посередників держава виплачує доплати й дотації товаровиробникам за продукцію вищої якості.
Наявність великої кількості посередників і переробників сільськогосподарської сировини з їх витратами призводить до зростання ціни на кінцевий продукт, і частка витрат виробника в роздрібній ціні на основні продовольчі товари не перевищує 30%.
Рис. 15.4. Умови, що визначають вибір виробником способу реалізації
Розділ 16. Ринкові відносини в аграрному секторі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Товарна продукція і канали реалізації“ на сторінці 3. Приємного читання.
