Як одна з головних складових ринкової економіки конкуренція передбачає завоювання ринку, перемогу над конкурентами у боротьбі за споживача, забезпечення одержання сталого прибутку, а тому завжди є основною умовою, за якої працюють ринкові механізми, що формують багатство, розмаїття асортименту та високу якість товарів і послуг.
Конкуренція наявна лише тоді, коли виробники та продавці здатні реагувати на зміну кон'юнктури ринку, на ті чи інші дії суперників, коли вони вільні у визначенні обсягу та асортименту продукції, у виборі постачальників і покупців своїх товарів, у визначенні цін і формуванні виробничої програми. Поза розвитком і без підтримки конкуренції механізми дії ринку не можуть повноцінно функціонувати.
Дослідження ступеня монополізації та рівня конкуренції в регіональних товарних ринках показали, що саме у процесі переходу до ринкової економіки необхідно передбачити створення відповідного механізму демонополізації, який би відповідав сучасному суспільному розвитку економіки. В його основі — виявлення факторів, які стримують розвиток конкуренції на вітчизняних товарних ринках.
В Україні формування конкурентного підприємницького сектору відбувається в умовах економічної нестабільності, нерозвиненої інфраструктури, тиску з боку сильніших конкурентів, у тому числі іноземних. Ускладнення процедури реєстрації та ліцензування, кризи неплатежів і недобросовісна поведінка підприємств-споживачів, відсутність внутрішніх стимулів для довгострокових інвестицій та розвитку технологій в умовах інфляційних процесів, обмеження попиту, недостатність управлінських навичок і криміналізація економіки негативно впливають на утворення відповідних конкурентоспроможних ринкових структур. За таких умов ефективний розвиток підприємництва можливий лише за відповідної державної підтримки.
Стан і тенденції розвитку підприємницької діяльності свідчать, що сподівання швидкого та масштабного вияву підприємницької ініціативи та її реалізації шляхом створення відповідних підприємницьких структур, які мали місце одразу ж після її законодавчого закріплення, не справдилися. Сьогодні можна сказати, що підприємництво, особливо мале, має значний потенціал розвитку, але ще не стало реальною економічною силою, яка здатна забезпечити розгортання дієвої конкуренції на регіональних товарних ринках, суттєво вплинути на ступінь їх монополізації.
Аналізуючи розвиток малого бізнесу в областях західного регіону, необхідно зазначити, що, незважаючи на прийняття цілої низки важливих рішень, розробку та впровадження Програми розвитку малого та середнього підприємництва, умови для його становлення та розвитку суттєво не покращилися. Малий бізнес ще не став повноцінним сектором економіки регіону, хоча і спостерігається тенденція до відносного збільшення кількості новостворених суб'єктів господарювання, проте кількість реально функціонуючих залишається на рівні 30 % від загально зареєстрованих. Такі тенденції прослідковуються в усіх західних областях, а тому можна констатувати, що бажаних результатів розвитку малого бізнесу в регіоні ще не досягнуто.
Проведений аналіз свідчить, що до основних причин, які стримують розвиток малих підприємницьких структур, а отже, і конкуренцію, варто віднести відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; неефективність податкової політики щодо становлення і розвитку малих формувань на монополізованих товарних ринках регіону; відсутність належної фінансово-кредитної підтримки та стимулювання малого підприємництва; обмеженість матеріально-технічних, фінансових та інформаційних ресурсів; непідготовленість підприємців до діяльності у складних умовах ринку; недосконалість інформаційно-методичного забезпечення підприємств. Таке становище є наслідком і підтвердженням того, що проголошене право на здійснення підприємницької діяльності не забезпечене умовами для його реалізації внаслідок недосконалості, недієвості, а часто і повної відсутності окремих елементів механізму захисту та підтримки конкуренції як засобу антимонопольного регулювання товарних ринків регіону. Пріоритетність товарного ринку повинна визначатися відповідно до критеріїв спеціалізації регіону, соціальної значимості та необхідності розвитку конкуренції.
У складних умовах загострення загальної економічної кризи, неналагодженності ринкового механізму є очевидним, що формування і забезпечення успішного функціонування конкуренції можливе за умов здійснення цілеспрямованої державної політики, яка б передбачала створення загальних сприятливих умов для зниження бар'єрів, які обмежують вступ суб'єктів господарювання на монополізовані товарні ринки.
Необхідно також зазначити, що специфічною особливістю для вітчизняної економіки є наявність бюрократичних перешкод у створенні конкуренції, що значною мірою визначається державною політикою та адміністративною практикою. Адміністративні бар'єри стають важливою політичною, економічною та соціальною проблемою, до яких варто віднести:
відсутність механізму реалізації Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
самовільне розширення керівниками державних адміністрацій повноважень у сфері ціноутворення, що стримує встановлення реальних співвідношень і створення ефективної структури господарювання, наявність рішень керівників державних адміністрацій щодо цінового регулювання, які не сумісні з повноваженнями, наданими їм законодавством;
наявність кола функцій, здійснення яких органами державної влади та органів місцевого самоврядування пов'язане з можливістю одержання ними госпрозрахункового прибутку;
делегування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування суб'єктам господарювання;
гальмування розвитку системи правової допомоги представникам малого бізнесу з метою забезпечення можливості впливати на регулюючу діяльність уповноважених державних служб;
недосконалість відповідної правової бази з питань розподілу обмежених регіональних ресурсів землі, приміщень, державних субсидій та пільгових кредитів, яка не сприяє забезпеченню рівного конкурентного доступу до ресурсів, які знаходяться у державній власності;
— недієвість нормативної бази із закупівлі продукції за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, що зменшує доступність державних замовлень для малих і середніх підприємств.
Аналіз ситуації практики регулювання діяльності підприємства визначає необхідність формування цілісної концепції створення сприятливих умов для його розвитку. Для цього разом з регіональними органами управління необхідно створити відповідну систему моніторингу стану підприємницького клімату в регіоні. Багато факторів, що впливатимуть на умови здійснення підприємницької діяльності, одночасно формуватимуть і конкурентне середовище. Глибоке їх вивчення є фактично інструментом і першим кроком до демонополізації та розвитку конкуренції на регіональних товарних ринках. Це окрема конкурентна політика.
Результатами таких заходів щодо реалізації конкурентної політики мають стати створення умов втілення конституційного принципу захисту конкуренції та встановлення чітких "правил гри" для підприємств-монополістів.
Важливим напрямом із забезпечення умов для формування і розвитку добросовісної конкуренції в економіці України на перехідному етапі є інформаційне забезпечення конкурентної політики. Аналіз різних джерел інформації дає змогу виявити численні порушення у методиці збору первинної інформації і, як результат, несумісність однойменних показників, обчислених у різних організаціях за величиною, періодичністю, кратністю тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави“ на сторінці 1. Приємного читання.
