Удосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом

Економіка торгівлі

У ринкових умовах господарювання важливо, щоб пропозиція споживчих товарів відповідною мірою випереджувала платоспроможний попит населення. Попит і пропозиція —система динамічна, вона постійно коливається. Значним відхиленням можна запобігти лише за допомогою постійного відносного перевиробництва. При цьому, з одного боку, основної продукції виготовляється на відому кількість більше, ніж це потрібно, а з іншого, —створюється запас сировини, матеріалів понад необхідну потребу цього періоду. Особливо це стосується предметів першої необхідності. Такий вид перевиробництва рівнозначний контролю суспільства над матеріальними засобами його власного виробництва. Відносне перевиробництво потрібне для пропорційного розвитку економіки, своєчасного виконання основних завдань, постійного задоволення потреб людей. При цьому таке перевиробництво повинно не тільки забезпечувати задоволення потреб усіх членів суспільства, але й викликати до життя нові потреби, водночас створюючи можливість для їх задоволення. Вирішення цього завдання залежить від прискорення виробництва товарів, максимального їх наближення до купівельного попиту, включаючи виробництво нових товарів, які можуть формувати новий попит.

Для цього потрібно, щоб значна частина товарних запасів зберігалася не у вигляді готових товарів, а у формі напівфабрикатів чи сировини на виробничих підприємствах. У цьому випадку виробник з мінімальною перебудовою виробництва може випускати продукцію, яка буде відповідати вимогам покупців у кожний конкретний період. Водночас скоротиться кількість товарів, виготовлених про запас, які швидко морально старіють і поповнюють кількість неходових товарів.

Важливим є і те, що зберігати сировину значно дешевше, ніж готову продукцію. Таким чином, з огляду на інтереси виробничника, споживача і суспільства вигідніше, коли частково в запасах виробників осідає сировина, з якої виготовляють товари, а не готова продукція. Наукою доведено, що зберігання готового одягу на 10 млн гривень обходиться в 3,5 раза дорожче, ніж зберігати на цю ж суму вихідний матеріал для виготовлення цього ж одягу. Для взуття це співвідношення становить 3,8 рази.

Перехід до інтенсивних методів розвитку економіки ставить і більш складні завдання в сфері управління. Є потреба в покращенні планування, вмілого застосування економічних важелів, суворого дотримання режиму господарського розрахунку.

В умовах переходу до ринку потрібно розробити конкретні форми і види відповідальності різних ланок органів господарського керівництва за кінцеві результати діяльності.

Вдосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом, господарських відносин, механізму господарювання ставить на перший план забезпечення оптимального співвідношення між асортиментною структурою пропозиції і попитом у межах допустимих відхилень. У сучасних умовах господарювання невідповідність попиту на товари і послуги їх пропозиції не можна розглядати по-іншому, як невідповідність роботи господарського механізму вимогам ринку. В зв'язку з цим як перед наукою, так і перед практикою постає завдання вдосконалення зв'язків торгівлі з виробництвом. Це буде сприяти підвищенню ефективності функціонування системи ''виробництво-торгівля-споживач", забезпечить оптимізацію співвідношення структури попиту і пропозиції в межах оптимального варіанта. Успіх роботи в цьому напрямі значною мірою буде залежати також від дотримання прав і обов'язків управлінських ланок, взаємозв'язків й узгодженості відповідальності виробничих і торгових підрозділів за кінцеві результати.

Важливе місце у взаємовідносинах торгівлі і виробництва займає гарантія на товар, видана промисловим підприємством. Справа в тому, що виробники і споживачі по-різному розуміють гарантію. Для споживача— це ознака, що виробник гарантує йому якість товару, належну роботу протягом вказаного терміну. Причому забезпечення такої гарантії якості дає можливість відшкодовувати промисловості економічні витрати споживача. Покупець, оплачуючи цю гарантію якості, а ці витрати входять у заводську собівартість виробу і через неї в роздрібну піну, сам сплачує за гарантію додатково.

Промисловість під гарантією розуміє, перш за все, встановлення відповідного терміну безплатного ремонту виробу, а точніше оплату такого ремонту, оскільки в калькуляцію собівартості вже включена середня вартість ремонту в майстернях побутового обслуговування. Тоді виходить, що, навіть якщо всі вироби протягом гарантійного терміну потраплять у ремонт, тобто підприємство випустить 100 % браку, то і тоді воно не несе жодних збитків, адже покупець за цей ремонт заплатив у ціні товару; до того ж авансом. Слід також врахувати і те, що вартість повернутого виробничнику товару довгий час знаходиться на балансі торгової організації, що веде до відволікання її обігових коштів.

Часто працівники торгівлі, використовуючи свої права, вдаються до різних методів впливу на виробничника. Вони повертають йому забракований товар, знімають штраф, переводять постачальника на особливий режим прийому й оплати товарів, а іноді зовсім припиняють купівлю продукції такого підприємства, яке не цінує свою репутацію. Однак і такі заходи не завжди допомагають, до того ж вони неефективні для торгівлі. Існує помилкова думка, що штрафи є джерелом додаткових доходів торгових організацій, і цим викликана підвищена вимогливість до постачальника. Насправді це не так, існуюча система застосування штрафних санкцій, особливо у роздрібній ланці, економічно не зацікавлює в посиленні контролю за якістю товарів.

Необхідно вирішити питання про те, чи завжди виправдано повернення забракованих товарів виробнику, оскільки особливо нераціональним це є для опту, тому що в оптовій ланці витрачається час на прийом товарів за кількістю й якістю, на пакування і повернення постачальнику. Незважаючи на те, що витрати з відправки товарів відшкодовує виробник, перед оптовою базою виникає загроза невиконання своїх зобов'язань перед роздрібними торговими підприємствами. Іноді окремі фабрики домагаються для себе так званого вигідного торгового партнера, який не висуває високих вимог до якості товарів, які йому постачають, а тим, хто посилює вимоги відповідно до попиту населення, товари або зовсім не відвантажують, або відвантажують з порушенням термінів. Можна навести багато фактів, які свідчать про те, що постачальники сплачують штрафи за неповну поставку, але витримують "характер" і відпускають товар "вигідному '' покупцеві.

Деякі постачальники вміло ухиляються від відповідальності. Потрібно налагодити такі взаємовідносини, щоб кожен працівник, кожен колектив орієнтувався на кінцевого споживача своєї продукції і для цього максимально використовував усі резерви для випуску саме продукції, яка потрібна споживачу.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Удосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Предмет курсу, його завдання в підготовці економічних кадрів, формуванні в них сучасного економічного мислення

  • Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами

  • Розділ І ТОРГІВЛЯ В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

  • Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку

  • Підтема 2. Торгівля в системі ринкових відносин

  • Організаційні форми торгівлі

  • Підтема 3. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання

  • Удосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом
  • Роль торгівлі у формуванні розумних потреб споживачів

  • Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг

  • Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні

  • Проблеми становлення національного ринку

  • Підтема 2. Споживання і купівельна спроможність населення

  • Основні тенденції розвитку народного споживання

  • Попит і товарна пропозиція. Попит як форма прояву потреби, як елемент ринку

  • Підтема 3. Товарні ресурси предметів споживання. Ціна як елемент взаємодії пропозиції та попиту

  • Баланси ресурсів товарів народного споживання, їх роль у прогнозуванні та плануванні внутрішнього ринку товарів народного споживання

  • Ціна як важіль економічного впливу на розвиток економіки

  • Розділ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Стан, розміщення, розвиток та ефективність використання підприємств роздрібної торгівлі

  • Спеціалізація торгової мережі як шлях до ефективної боротьби за покупця

  • Тема 4. Товарооборот торгових підприємств

  • Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності

  • Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств

  • Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств

  • Підтема 2. Фактори, що визначають обсяги, структуру та перспективи розвитку роздрібного товарообороту підприємства

  • Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту

  • Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом

  • Підтема 3. Обґрунтування обсягу роздрібного товарообороту на плановий період, вибір пріоритетної мети, аналіз обсягу і структури реалізації товарів

  • Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства

  • Підтема 4. Планування показників роздрібного товарообороту підприємства

  • Асортиментна політика торгового підприємства та методичні основи формування асортименту товарів

  • Поточне планування та стратегічне регулювання асортиментної структури роздрібного товарообороту

  • Підтема 5. Характеристика товарних запасів та основні етапи їх формування

  • Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства

  • Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасів

  • Підтема 6. Нормування і планування товарних запасів

  • Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

  • Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу

  • Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів

  • Тема 7. Товарооборот оптових підприємств

  • Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

  • Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту

  • Тема 8. Товарооборот місцевих ринків

  • Роль місцевих ринків у суспільному відтворенні й товарообороті країни

  • Аналіз обсягів реалізації товарів на місцевих ринках

  • Вплив ціни на попит і пропозицію та рівень споживання різних товарів у конкретному регіоні

  • Розділ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці

  • Сегментація ринку праці та проблеми його вдосконалення

  • Підтема 2. Трудові ресурси (персонал) торгового підприємства

  • Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання

  • Підтема 3. Система організації оплати праці

  • Економічне обгрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового стимулювання персоналу. Основні елементи преміювальної системи

  • Види заробітної плати та їх характеристика

  • Підтема 4. Аналіз і планування показників з праці і заробітної плати працівників торгових підприємств

  • Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки

  • Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці

  • Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств

  • Оцінка та відтворення основних фондів підприємства

  • Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства

  • Підтема 2. Планування розвитку матеріально-технічної бази торгівлі

  • Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації

  • Розділ IV. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства

  • Характеристика доходів торгового підприємства

  • Підтема 2—3. Аналіз, прогнозування і планування доходів підприємств та їх особливості в сучасних умовах

  • Аналіз доходів підприємства

  • Методи обгрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства

  • Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення

  • Тема 12. Витрати обігу торгових підприємств

  • Класифікація витрат обігу

  • Показники, що характеризують витрати обігу

  • Підтема 2. Регулювання витрат торгового підприємства з допомогою номенклатури статей

  • Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства

  • Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування

  • Підтема 3. Аналіз, прогнозування і планування витрат підприємства

  • Аналіз витрат обертання торгового підприємства

  • Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)

  • Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств споживчої кооперації

  • Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують

  • Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства

  • Підтема 2. Аналіз і планування прибутків і рентабельності підприємств

  • Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї

  • Обґрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства

  • Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку

  • Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств

  • Показники ефективності господарської діяльності підприємства

  • Оцінка соціальної ефективності

  • Розділ V. ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Тема 16. Конкурентна політика та ефективність діяльності торговельного підприємства

  • Тема 17. Особливості формування конкурентної політики в період глобалізації

  • Тема 18. Механізм забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства та його складові

  • Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави

  • Розділ VI. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Тема 21. Реформування торгівлі на основі концепції сталого розвитку

  • Тема 22. Перспективи інтеграції України до Світової організації торгівлі