Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці

Економіка торгівлі

Зараз Україна вирішує проблему побудови нового суспільства, яке передбачає суттєві переваги соціально орієнтованої ринкової економіки. Більшість західних учених вважають, що соціально орієнтоване ринкове господарство є третім шляхом розвитку економіки (між соціалізмом і капіталізмом), спрямованим до свободи і соціальної справедливості.

За своєю суттю соціально ринкова економіка має три основні складові: ринок товарів, ринок капіталу і ринок праці.

Розглядаючи зміст поняття "ринок праці", насамперед слід зіставити погляди деяких учених з методологічних аспектів цього поняття. Становлення ринку праці бере свій початок у доіндустріальному суспільстві. Його виникненню передували такі історичні процеси, як звільнення трудящих від форм особистої (патріархальної, рабської, кріпосної) залежності, формування їхніх свобод і прав вільно розпоряджатися тим чи іншим видом своєї праці, а також відокремлення виробників від засобів виробництва (капіталу). Позбавлені можливості самостійно організовувати виробництво, продавати товари і забезпечувати себе засобами існування, працівники змушені найматися на підприємство роботодавця (власника капіталу).

Існує також думка, що ринок праці — це сфера виробництва, обліку й оцінки робочої сили, узгодження попиту на працю з пропозицією робочої сили, встановлення ціни робочої сили. У такому визначенні поняття "ринок праці" має місце лише кількісна оцінка.

Згідно з другим підходом поняття "ринок пращ", крім кількісного аспекту, містить також якісний аспект, і характеризується економічними відносинами, що забезпечує взаємозв'язок між попитом та пропозицією робочої сили, її розподілом та перерозподілом. Ринок пращ можна розглядати на рівні народногосподарського комплексу як соціально-економічний механізм організації трудових ресурсів, що визначає засоби досягнення їх збалансованості, методи впливу на зайнятість, заробітну плату, обіг і відтворення робочої сили. Раніше більшість досліджень обмежувалася тим, що ринок праці, у вузькому розумінні, означав місце, де здійснюються угоди між наймачем та продавцем робочої сили; насправді залучення робочої сили в господарську діяльність—це складніший процес, в якому залучення робочої сили—лише кінцевий етап тривалого процесу кількісного й якісного визначення потреби підприємства в робочій силі. Ринок пращ суттєво відрізняється від товарно-речових ринків, в якому важливу роль відіграють соціальні та соціально-психологічні чинники. Можна визначити, що регіональний ринок пращ представляє складну, багатосторонню систему руху робочої сили, стимулювання трудової мотивації працівників, сукупність соціально-економічних відносин, форм і методів погодження і регулювання інтересів безпосередніх працівників і працедавців, пов'язаних з організацією, використанням і оплатою праці.

Суб'єктами ринку праці є працівники та працедавці, а також працівники інфраструктури ринку праці, які сприяють їх взаємодії. Важливим є чітке визначення об'єкта ринкових відносин. Наймаючи працівників, працедавець оцінює їхні виробничі здатності лише за результатами праці або трудових послуг.

Категорії зіставляються так: товар—це трудова послуга, а вартість— це піна трудової послуги, виражена в заробітній платі. Тут йдеться про ринок послуг праці, операції на якому завершуються підписанням контракту або трудової угоди.

Економічне значення такого контракту або угоди полягає у тому, що, з одного боку, встановлюються розміри необхідного трудового вкладу працівника, вимагаючи за працю виплати зарплати, а з іншого—працівникові гарантуються належні соціальні умови застосування праці, певна тривалість робочого дня, робочого тижня, відпусток, безпека пращ, регулярна професійна перепідготовка, неприпустимість залучення до робіт, які не відповідають рівню спеціальної підготовки або заважають професійному і посадовому зростанню.

Ринок праці — це багатогранна структура, яка складається з двох взаємопов'язаних сфер: відкритого і прихованого ринків праці. Ці ринки відрізняються за способом організації робочої сили та характером впливу на ефективність трудової діяльності та матеріального стану працівників.

Відкритий ринок пращ охоплює все працездатне населення, що фактично веде пошук роботи і потребує профорієнтації, підготовки і перепідготовки, всі вакансії на робочі місця і посади, а також учнівські місця в державному і недержавному секторах. Розрізняють також офіційний та неофіційний ринки.

Вільна робоча сила і вакансії, що зареєстровані в службі зайнятості, а також учнівські місця в системі профтехосвіти складають офіційну або організовану частину в ринку праці. До неофіційної або стихійної частини відкритого ринку пралі належить та частина вільної робочої сили, вакансії учнівських місць для придбання нових професій, яку не охоплюють послуги органів працевлаштування і системи профтехосвіти. Неофіційний ринок праці має досить рухливі межі, зміни яких залежать від співвідношення попиту і пропозиції послуг робочої сили. Ті працівники, що зберігають статус зайнятих, але мають високу ймовірність втратити роботу, утворюють прихований ринок пращ. Аналізуючи рівень розвитку ринкових відносин, можна виділити 4 види ринку праці. Це тіньовий, фрагментарний, регульований і організований.

Як правило, на тіньовому ринку праці ринкові відносини не регулюються; фрагментарний або частковий ринок праці мас місце тоді, коли фактори пропозиції й попиту на робочу силу чи її послуги діють у межах політики повної зайнятості, що проводиться незалежно від потреб виробництва. Регульований ринок праці забезпечує правову основу ефективної економічної діяльності, захист прав суб'єктів. Він передбачає наявність широко розвинутої системи колективних угод одночасно з законодавчим регулюванням економічних відносин.

Найвищим рівнем розвитку ринку праці є організований ринок праці, де розвинута система закладів, що займаються проблемами руху робочої сили (служби зайнятості, фонди сприяння зайнятості, банки даних про попит та пропозицію послуг праці тощо), а політика в сфері зайнятості населення є невід'ємною ланкою соціально-економічної політики держави.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Предмет курсу, його завдання в підготовці економічних кадрів, формуванні в них сучасного економічного мислення

  • Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами

  • Розділ І ТОРГІВЛЯ В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

  • Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку

  • Підтема 2. Торгівля в системі ринкових відносин

  • Організаційні форми торгівлі

  • Підтема 3. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання

  • Удосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом

  • Роль торгівлі у формуванні розумних потреб споживачів

  • Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг

  • Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні

  • Проблеми становлення національного ринку

  • Підтема 2. Споживання і купівельна спроможність населення

  • Основні тенденції розвитку народного споживання

  • Попит і товарна пропозиція. Попит як форма прояву потреби, як елемент ринку

  • Підтема 3. Товарні ресурси предметів споживання. Ціна як елемент взаємодії пропозиції та попиту

  • Баланси ресурсів товарів народного споживання, їх роль у прогнозуванні та плануванні внутрішнього ринку товарів народного споживання

  • Ціна як важіль економічного впливу на розвиток економіки

  • Розділ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Стан, розміщення, розвиток та ефективність використання підприємств роздрібної торгівлі

  • Спеціалізація торгової мережі як шлях до ефективної боротьби за покупця

  • Тема 4. Товарооборот торгових підприємств

  • Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності

  • Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств

  • Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств

  • Підтема 2. Фактори, що визначають обсяги, структуру та перспективи розвитку роздрібного товарообороту підприємства

  • Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту

  • Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом

  • Підтема 3. Обґрунтування обсягу роздрібного товарообороту на плановий період, вибір пріоритетної мети, аналіз обсягу і структури реалізації товарів

  • Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства

  • Підтема 4. Планування показників роздрібного товарообороту підприємства

  • Асортиментна політика торгового підприємства та методичні основи формування асортименту товарів

  • Поточне планування та стратегічне регулювання асортиментної структури роздрібного товарообороту

  • Підтема 5. Характеристика товарних запасів та основні етапи їх формування

  • Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства

  • Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасів

  • Підтема 6. Нормування і планування товарних запасів

  • Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

  • Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу

  • Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів

  • Тема 7. Товарооборот оптових підприємств

  • Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

  • Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту

  • Тема 8. Товарооборот місцевих ринків

  • Роль місцевих ринків у суспільному відтворенні й товарообороті країни

  • Аналіз обсягів реалізації товарів на місцевих ринках

  • Вплив ціни на попит і пропозицію та рівень споживання різних товарів у конкретному регіоні

  • Розділ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці
  • Сегментація ринку праці та проблеми його вдосконалення

  • Підтема 2. Трудові ресурси (персонал) торгового підприємства

  • Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання

  • Підтема 3. Система організації оплати праці

  • Економічне обгрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового стимулювання персоналу. Основні елементи преміювальної системи

  • Види заробітної плати та їх характеристика

  • Підтема 4. Аналіз і планування показників з праці і заробітної плати працівників торгових підприємств

  • Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки

  • Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці

  • Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств

  • Оцінка та відтворення основних фондів підприємства

  • Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства

  • Підтема 2. Планування розвитку матеріально-технічної бази торгівлі

  • Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації

  • Розділ IV. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства

  • Характеристика доходів торгового підприємства

  • Підтема 2—3. Аналіз, прогнозування і планування доходів підприємств та їх особливості в сучасних умовах

  • Аналіз доходів підприємства

  • Методи обгрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства

  • Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення

  • Тема 12. Витрати обігу торгових підприємств

  • Класифікація витрат обігу

  • Показники, що характеризують витрати обігу

  • Підтема 2. Регулювання витрат торгового підприємства з допомогою номенклатури статей

  • Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства

  • Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування

  • Підтема 3. Аналіз, прогнозування і планування витрат підприємства

  • Аналіз витрат обертання торгового підприємства

  • Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)

  • Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств споживчої кооперації

  • Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують

  • Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства

  • Підтема 2. Аналіз і планування прибутків і рентабельності підприємств

  • Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї

  • Обґрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства

  • Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку

  • Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств

  • Показники ефективності господарської діяльності підприємства

  • Оцінка соціальної ефективності

  • Розділ V. ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Тема 16. Конкурентна політика та ефективність діяльності торговельного підприємства

  • Тема 17. Особливості формування конкурентної політики в період глобалізації

  • Тема 18. Механізм забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства та його складові

  • Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави

  • Розділ VI. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Тема 21. Реформування торгівлі на основі концепції сталого розвитку

  • Тема 22. Перспективи інтеграції України до Світової організації торгівлі