Другим етапом роботи з розробки системи матеріального стимулювання праці є визначення розмірів тарифної частини заробітної плати, тобто витрат, які встановлюються на тривалий проміжок часу.
При розробці системи посадових окладів здійснюють диференціацію окладів залежно від рівня кваліфікації, складності виконуваної роботи, стажу роботи на певному підприємстві.
Посадові оклади можуть встановлюватися в абсолютному розмірі або в коефіцієнті до номінального рівня оплати праці, гарантованого державою або визначеного власником конкретного підприємства. Останній порядок отримав назву "гнучкої тарифної системи", він ефективний для застосування в інфляційній економіці, при частій зміні рівня мінімальної оплати.
Визначення розмірів посадових окладів здійснюється підприємством самостійно, виходячи з господарської необхідності та фінансових можливостей підприємства.
При проведенні цієї роботи слід урахувати:
• кон'юнктуру ринку праці, зокрема в регіоні діяльності торговельного підприємства;
• рівень та диференціацію посадових окладів, що застосовуються на підприємствах-аналогах;
• розмір виплат за іншими формами стимулювання пращ, які застосовуються на підприємстві.
В якості орієнтира може виступати також єдина тарифна сітка, розроблена Міністерством праці для оплати праці працівників тих професій, керівників, спеціалістів та службовців за посадами, що є загальними для багатьох установ.
Максимальні розміри для посадових окладів, крім керівників державних підприємств, не обмежуються.
Тарифні ставки, що застосовуються при відрядній формі оплати праці, в торгівлі найчастіше розробляються за реалізацію певної кількості товарів, виду товарів та їх середньої ціни, обслуговування одиниці обладнання, проведення певного обсягу навантажувально-розвантажувальних робіт.
При встановленні розмірів тарифних ставок та окладів важливе значення має формування співвідношення між тарифною та додатковою частинами оплати праці.
Зростання питомої ваги тарифної частини відповідає інтересам працівників, оскільки забезпечує гарантоване та стабільне нарахування передбаченої суми коштів. Проте, це зменшує стимулюючі можливості оплати пращ, не орієнтує персонал на певні трудові досягнення, а тому повинно знайти відображення в додатковому стимулюванні персоналу.
Система додаткового стимулювання персоналу розробляється з метою посилення трудової мотивації працівників. Вона включає в себе такі інструменти стимулювання:
• систему преміювання за поточні результати господарської діяльності та окремі досягнення; —доплати та надбавки;
• різноманітні одноразові заохочення за результати праці;
• участь персоналу в прибутках та капіталі підприємства; —інші спеціальні виплати та пільги.
Система преміювання формується на кожному торговому підприємстві самостійно, залежно від показників, досягнення яких потрібно стимулювати.
Основними елементами преміювальної системи є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічне обгрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового стимулювання персоналу. Основні елементи преміювальної системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
