Як правило, прогнози витрат обігу розробляють на 2—3 роки в кооперативному і державному секторах економіки. Метою розробки таких прогнозів є визначення очікуваних прибутків на майбутній рік. Без знання своїх можливостей щодо отримання відповідних прибутків підприємство не може прийняти рішення стосовно прогнозу господарської діяльності на майбутній період, не зможе виявити джерела фінансування розвитку матеріально-технічної бази. Підприємства часто потребують прогнозів і на більш тривалий термін. Про це свідчить досвід роботи торгових підприємств. З подоланням кризової ситуації в Україні роль прогнозів економічних показників, в тому числі й витрат обігу, буде зростати.
Процес прогнозування витрат обігу складається з таких етапів:
• 1. Аналізу показників витрат обігу у взаємозв'язку з кінцевими результатами за 3—5 минулих років та їх критичної оцінки.
• 2. Визначення тенденцій зміни витрат обігу за статтями і загальним обсягом.
• 3. Вивчення частки загальної величини затрат у доходах від торгової діяльності за попередні 3—5 років, виявлення причин зміни і прогнозування цієї частки.
• 4. Розрахунку впливу факторів на зміни витрат обігу за окремими статтями і загальним обсягом у прогнозованому періоді.
Частіше прогнози розробляють за основними статтями витрат обігу (які займають більше 70 % в їх сукупній величині). Остаточну частину розходів оцінюють за їхньою часткою у витратах обігу за минулі 3—5 років. Потім сумують основні статті розходів і їх решту частини, і на цій основі визначають загальну величину витрат обігу. Підходи до прогнозування і планування витрат обігу, в більшості, ідентичні. Вони починаються з розрахунку окремих статей.
Основними методами прогнозування, планування витрат обігу за окремими статтями є:
• дослідно-статистичний метод, техніко-економічних розрахунків, що базується на використанні норм, нормативів, лімітів;
• прямі розрахунки витрат за статтями, виходячи з базисної величини з урахуванням особливостей формування і тенденцій виміру окремих елементів затрат;
• метод економіко-математичного моделювання шляхом визначення впливу основних факторів на рівень розходів за статтями і в цілому на підприємстві.
Одним із принципів розробки плану є оптимізація їх показників. Зменшення витрат обігу є однією з умов зниження роздрібних цін, посилення своїх позицій на ринку в умовах конкуренції. Підприємства повинні виконувати розрахунки очікуваних змін витрат обігу в майбутньому періоді.
Такі розрахунки дозволяють пов'язати перспективи розвитку матеріально-технічної бази, підготовки кадрів і досягнення високих кінцевих результатів із фінансовими ресурсами і служать основою вдосконалення планування витрат обігу. Кожне підприємство повинно враховувати різні фактори і управляти процесами так, щоб використовувати їх з метою підвищення ефективності господарської діяльності.
Узагальнюючи сказане, слід зазначити, що планування витрат обігу охоплює такі стадії:
• 1. Передплановий аналіз витрат обігу в цілому.
• 2. Розрахунок максимально можливої суми витрат для забезпечення беззбиткової роботи підприємства.
• 3. Розробку основних напрямів, що забезпечують режим економії витрат обігу.
Завершальним етапом планування витрат обігу є розрахунок плану витрат у розрізі окремих статей. Починають розрахунок з тих статей, які мають найбільшу питому вагу. Візьмемо статтю 1 "Витрати на перевезення". Вони плануються залежно від умов постачання товарів, які встановлюються під час укладення договору поставки. Якщо в ньому міститься умова "франко-перевізник", витрати перевезення залізничним, водним і повітряним транспортом здійснюються за рахунок підприємства торгівлі. Виходячи з асортименту і обсягу товарів, що завозитимуться на склад підприємства торгівлі від іногородніх постачальників або продаватимуться іногороднім покупцям, визначається обсяг вантажообороту з перевезенням товарів залізничним, водним і повітряним транспортом, який розраховується в тоннах. Якщо в угоді відсутнє положення про обсяг перевезення товарів у тоннах, розрахунок вантажообороту відбувається шляхом ділення передбаченої кошторисної вартості товарів на середню вартість 1 т товару. Середня вартість тонни товару визначається діленням суми вартості цього товару на його масу брутто, вказану в цих розрахунках або в супровідних транспортних документах.
Після розрахунку вантажообороту із завезення і реалізації товарів визначається відстань, на яку перевозитимуться товари вагонами, контейнерами, насипом, великою чи малою швидкістю. Розрахунки витрат проводяться за чинними на окремих видах транспорту тарифами і розцінками на вантажно-розвантажувальні роботи. До цих витрат додається вартість обладнання вагонів, утримання провідників, вартість навантаження і розвантаження товарів на станціях, пристанях і в летовищах силами нештатних робітників (крім витрат з навантаження автотранспорту), інші транспортні витрати (утримання власних під'їзних колій, подача вагонів, збереження вантажів на станціях, пристанях та інші витрати, які включаються до накладних залізниць і водного транспорту).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)“ на сторінці 1. Приємного читання.
