Тема 16. Конкурентна політика та ефективність діяльності торговельного підприємства

Економіка торгівлі

Стан і розвиток конкуренції в період глобалізації економічних процесів має свою специфіку й особливості. По-перше, це одночасність дії. Вона охоплює декілька сфер, найближчими з яких є ціни, витрати, якість, формування ринкових бар'єрів, зміцнення фінансового становища. По-друге — багатоаспектність. Вона виявляється в тому, що підприємства мають враховувати її прояви на різних рівнях, різних ринках, у різних комбінаціях. Усі процеси на ринку відбуваються з відповідним динамізмом. По-третє — розподіл позицій конкурентів; розподіл сил на ринку; відповідна агресивність учасників ринкового суперництва. Як правило, мета такої агресії полягає у порушенні рівноваги сил конкурентів. Тут наявні і процеси глобалізації. Вона, як правило, спостерігається у двох напрямах — у конкуренції у сфері пропозиції та у гомогенізації попиту.

У першому випадку глобалізація знаходить своє відображення в інтеграції планування співробітництва підприємств із випуску продукції на світовий ринок, щоб протистояти іншим глобальним конкурентам.

На другому рівні відбувається безперервне зростання кількості споживачів, що глобально діють, і збутових посередників, які підвищують попит на уніфіковану і стандартну продукцію. У такій ситуації споживачі дедалі більше надають перевагу якісній і дорогій продукції, або найдешевшій, ігноруючи продукцію середньої вартості. Все це не може не позначитися на процесі пропозиції, тобто виробництві.

Відродження вітчизняного виробництва, поглиблення реформування економічних відносин багато в чому залежать від чіткості визначеної конкурентної політики держави, спрямованої на захист законних інтересів підприємців і споживачів, підвищення конкурентоспроможності виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках. Суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, купівлі-продажу товарів і послуг, а також за привласнення найбільших прибутків відбувається у жорсткій конкуренції. Конкуренція є основною умовою, за якої працюють ринкові механізми, що формують багатство, розмаїття асортименту і високу якість товарів та послуг і створює конкурентну політику. У свою чергу вона є однією з головних складових ринкової економіки і перш за все передбачає задоволення потреб ринку, перемогу над конкурентами у боротьбі за споживача, забезпечення одержання сталого прибутку.

Конкуренція наявна лише тоді, коли виробники та продавці здатні реагувати на зміну кон'юнктури ринку, на ті чи інші дії суперників поки вони вільні у визначенні обсягу та асортименту продукції, у виборі постачальників і покупцю своїх товарів, у визначенні цін і формуванні виробничої програми. Поза розвитком діяльності та без підтримки конкурентної політики ринок не може функціонувати повноцінно. Дослідження ступеня монополізації та рівня конкуренції на регіональних товарних ринках свідчать, що саме у процесі переходу до ринкової економіки необхідно передбачити створення відповідного до сучасного суспільного розвитку економічного, організаційного, політико-правового та соціально-психологічного механізму формування конкурентної політики. В її основі повинні бути заходи виявлення факторів, що стимулюють розвиток конкуренції на вітчизняних товарних ринках, класифікувати які доцільно на, по-перше, організаційні (недосконалість організаційної структури органів управління; недостатній рівень розвитку ринкової інфраструктури; неефективність належного організаційно-інформаційного забезпечення; відсутність матеріально-технічної підтримки; перешкоди регулятивного характеру, корупції, хабарництва; високі бар'єри вступу підприємців на ринки), по-друге, на економічні (системна криза вітчизняної економіки; високі темпи інфляції та нестабільність макроекономічного середовища; недосконалість стратегії розвитку малого підприємництва; відсутність дієвого механізму здійснення цінової політики та системи оподаткування; неефективність економічних важелів впливу на діяльність природних монополій; непередбачуваність і недосконалість економічної політики держави), по-третє, на політико-правові (нестабільність і часті зміни у законодавстві; недосконалість правової бази захисту конкуренції, відсутність чи недієвість відповідних правових регуляторів; політична нестабільність у країні) та, по-четверте, на соціально-психологічні (психологічне не сприйняття конкуренції частиною населення; низьку підприємницьку активність населення; необізнаність частини підприємців з основами ринкової економіки).

Сукупність факторів, що стримують конкуренцію, визначають низку невирішених таких основних проблем, які гальмують становлення дієвого конкурентного середовища на товарних ринках. Це перш за все сповільнені темпи формування ринкових структур, що створюють передумови для зародження та підтримки конкуренції, формування конкурентного підприємницького сектору економіки, приватних, малих підприємств та акціонерних товариств. По-друге, це наявність в організаційних структурах управління монопольних утворень, які блокують прояви чесного суперництва на товарних ринках. Важливим тут є ефективне формування у системі управління економікою механізму, що створює сприятливі умови для підтримки конкуренції, всебічне використання процесу приватизації для розвитку повноцінного підприємництва.

Формування конкурентної політики відбувається в умовах економічної нестабільності, кризового стану виробничих галузей, нерозвиненості інфраструктури, тиску з боку сильних конкурентів, у тому числі іноземних. Усі ці фактори чинять певний вплив на утворення відповідних конкурентоспроможних ринкових структур.

У цілому конкурентоспроможність — це внутрішня властивість суб'єкта ринкових відносин, виявлених у процесі конкуренції. Вона дає можливість зайняти свою нішу в ринковому господарстві шляхом покриття всіх витрат виробництва й отримання прибутку від легальної господарської діяльності. Конкуренція є одним з основних елементів ринку. По суті—це процес боротьби за доходи, за своє місце в системі "виробництво —споживач". У зв'язку з розвитком інтеграції економіки, конкуренція виходить з регіонального на міжрегіональний, і навіть на загальнодержавний рівень. Відповідно до кожного рівня конкуренція має свої особливості. Наприклад, на рівні підприємства вона сприяє виготовленню і реалізації товарної продукції за цінами не вищими і за якістю не гіршими, ніж в інших ринкових контрагентів у своїй ринковій ніші. При цьому норма прибутку, обсяг продажу, частка ринку характеризують результат господарської діяльності конкретного економічного суб'єкта.

Важливе місце у формуванні конкурентоспроможності економіки належить трудовому потенціалу, його якісній характеристиці. Сучасна конкурентоспроможна економіка неможлива без висококваліфікованої, гнучкої та мобільної робочої сили, яка може вирішувати найскладніші виробничі і соціальні завдання.

Зародження конкурентної політики починається у сфері трудових відносин за окремими елементами, з одного боку, з попиту на робочу силу, з іншого—з її пропозиції.

Конкурентоспроможність на ринку праці як локальному визначається його здатністю отримувати дохід у сфері своєї професійної діяльності, яка дає змогу відтворювати свою робочу силу та підвищувати рівень і якість життя. Найчастіше саме можливість зміни професії, місця роботи з метою збільшення доходів і якості життя підвищує конкурентоспроможність конкретної особи. Необхідно зазначити, що розлад економічної та соціальної інфраструктури призведе в першу чергу до падіння конкурентоспроможності особистості та робочої сили держави в цілому. Як наслідок—втрата молодих талантів і значне зниження конкурентоспроможності на всіх рівнях господарювання.

Економічна політика держави може грунтуватися на різних теоретичних та ідеологічних засадах, і навіть іноді всупереч іншим суб'єктам економічних відносин, але держава завжди повинна брати участь не тільки у правовому регулюванні економіки, але й у створенні відповідної конкурентної політики з урахуванням стану промислової та соціальної інфраструктури. Таким чином держава в першу чергу повинна активно формувати конкурентне середовище і створювати відповідні переваги для розвитку національної економіки.

Від економічної політики держави залежить також і стан середовища, в якому діють економічні контрагенти, і непродумані дії держави можуть різко знизити конкурентоспроможність у цілому.

Стан внутрішнього ринку щодо товарів народного споживання є основою національної безпеки, і підвищення конкурентоспроможності національної економіки є першим кроком до адаптації та захисту національної економіки у зв'язку з інтеграцією окремих економік у світове господарство.

Важливе місце в конкурентній політиці займає система вимірювання конкурентоспроможності та її оцінка. Саме вимірювання конкурентоспроможності може проводитися за широким спектром показників на всіх рівнях економічного дослідження. Наприклад, на макрорівні —за динамікою частки підприємства в продажу на внутрішньому ринку; на агрегованому рівні галузі — за динамікою галузевого балансу. На мікрорівні найчастіше застосовуються показники як традиційні, які достатньо точно вимірюються, так і нетрадиційні, вимірювання яких базується на порівнянні репрезентативних опитувань.

Усі показники конкурентоспроможності також поділяють на такі, що характеризують внутрішнє, і такі, що характеризують зовнішнє середовище. До традиційних показників конкурентоспроможності внутрішнього середовища належать характеристика і динаміка розвитку підприємства, його привабливість для іноземних інвестицій. Це перш за все місткість внутрішнього ринку, споживання на одну особу, демографічні показники приросту, загальна структура населення, рівень заробітної плати, податкові ставки, тарифи, ресурсна база (обсяги розвіданих корисних копалин), наявність відтворювальних природних ресурсів.

До характеристики як внутрішньої, так і зовнішньої конкуренції належить якість робочої сили, включаючи рівень освіти, традиційні цінності, стан здоров'я та ін. Сюди також варто віднести державне управління, правове забезпечення, рівень злочинності, рівень корумпованості, рівень компетентності керівництва.

Важливим у конкуренції політиці, у визначенні конкурентоспроможності підприємства є оцінка сегментації ринку, враховуючи принципи поділу ринків і встановлення їх профілю, вибір цільового сегмента з детальною оцінкою ступеня привабливості окремих видів діяльності та вибір одного або декількох видів діяльності. Сама сегментація ринку передбачає поділ їх на групи, враховуючи різні потреби. Наявний також вибір цільових сегментів ринку, який передбачає прийняття рішень щодо входу на ринок. Подальша дія на ринку повинна забезпечуватися чітким відділенням своєї діяльності від діяльності інших суб'єктів ринку. Від того, на скільки правильно обрано сегмент ринку, залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Тут важливо розрізняти ознаки та критерії сегментації ринку.

Ознаки сегментації—це спосіб виділення певного сегмента на ринку. Кожна з ознак на практиці повинна використовуватися при аналізі ринку не відокремлено, а в комбінації з іншими, маючи на меті чітке визначення рівня задоволення певної потреби. Важливими є критерії, за якими оцінюються такі потреби.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 16. Конкурентна політика та ефективність діяльності торговельного підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Предмет курсу, його завдання в підготовці економічних кадрів, формуванні в них сучасного економічного мислення

  • Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами

  • Розділ І ТОРГІВЛЯ В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

  • Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку

  • Підтема 2. Торгівля в системі ринкових відносин

  • Організаційні форми торгівлі

  • Підтема 3. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання

  • Удосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом

  • Роль торгівлі у формуванні розумних потреб споживачів

  • Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг

  • Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні

  • Проблеми становлення національного ринку

  • Підтема 2. Споживання і купівельна спроможність населення

  • Основні тенденції розвитку народного споживання

  • Попит і товарна пропозиція. Попит як форма прояву потреби, як елемент ринку

  • Підтема 3. Товарні ресурси предметів споживання. Ціна як елемент взаємодії пропозиції та попиту

  • Баланси ресурсів товарів народного споживання, їх роль у прогнозуванні та плануванні внутрішнього ринку товарів народного споживання

  • Ціна як важіль економічного впливу на розвиток економіки

  • Розділ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Стан, розміщення, розвиток та ефективність використання підприємств роздрібної торгівлі

  • Спеціалізація торгової мережі як шлях до ефективної боротьби за покупця

  • Тема 4. Товарооборот торгових підприємств

  • Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності

  • Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств

  • Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств

  • Підтема 2. Фактори, що визначають обсяги, структуру та перспективи розвитку роздрібного товарообороту підприємства

  • Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту

  • Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом

  • Підтема 3. Обґрунтування обсягу роздрібного товарообороту на плановий період, вибір пріоритетної мети, аналіз обсягу і структури реалізації товарів

  • Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства

  • Підтема 4. Планування показників роздрібного товарообороту підприємства

  • Асортиментна політика торгового підприємства та методичні основи формування асортименту товарів

  • Поточне планування та стратегічне регулювання асортиментної структури роздрібного товарообороту

  • Підтема 5. Характеристика товарних запасів та основні етапи їх формування

  • Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства

  • Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасів

  • Підтема 6. Нормування і планування товарних запасів

  • Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

  • Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу

  • Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів

  • Тема 7. Товарооборот оптових підприємств

  • Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

  • Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту

  • Тема 8. Товарооборот місцевих ринків

  • Роль місцевих ринків у суспільному відтворенні й товарообороті країни

  • Аналіз обсягів реалізації товарів на місцевих ринках

  • Вплив ціни на попит і пропозицію та рівень споживання різних товарів у конкретному регіоні

  • Розділ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці

  • Сегментація ринку праці та проблеми його вдосконалення

  • Підтема 2. Трудові ресурси (персонал) торгового підприємства

  • Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання

  • Підтема 3. Система організації оплати праці

  • Економічне обгрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового стимулювання персоналу. Основні елементи преміювальної системи

  • Види заробітної плати та їх характеристика

  • Підтема 4. Аналіз і планування показників з праці і заробітної плати працівників торгових підприємств

  • Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки

  • Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці

  • Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств

  • Оцінка та відтворення основних фондів підприємства

  • Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства

  • Підтема 2. Планування розвитку матеріально-технічної бази торгівлі

  • Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації

  • Розділ IV. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства

  • Характеристика доходів торгового підприємства

  • Підтема 2—3. Аналіз, прогнозування і планування доходів підприємств та їх особливості в сучасних умовах

  • Аналіз доходів підприємства

  • Методи обгрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства

  • Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення

  • Тема 12. Витрати обігу торгових підприємств

  • Класифікація витрат обігу

  • Показники, що характеризують витрати обігу

  • Підтема 2. Регулювання витрат торгового підприємства з допомогою номенклатури статей

  • Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства

  • Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування

  • Підтема 3. Аналіз, прогнозування і планування витрат підприємства

  • Аналіз витрат обертання торгового підприємства

  • Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)

  • Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств споживчої кооперації

  • Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують

  • Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства

  • Підтема 2. Аналіз і планування прибутків і рентабельності підприємств

  • Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї

  • Обґрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства

  • Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку

  • Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств

  • Показники ефективності господарської діяльності підприємства

  • Оцінка соціальної ефективності

  • Розділ V. ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Тема 16. Конкурентна політика та ефективність діяльності торговельного підприємства
  • Тема 17. Особливості формування конкурентної політики в період глобалізації

  • Тема 18. Механізм забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства та його складові

  • Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави

  • Розділ VI. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Тема 21. Реформування торгівлі на основі концепції сталого розвитку

  • Тема 22. Перспективи інтеграції України до Світової організації торгівлі