Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави

Економіка торгівлі

• сприяння покращенню доступу вітчизняних то варів і послуг на закордонні ринки шляхом зниження адміністративних бар'єрів, безпосередня участь антимонопольного комітету у процесах зміни ставок митних тарифів, яка на сучасному етапі є головним інструментом зовнішньоекономічного регулювання.

В умовах тривалих кризових явищ в економіці У країн и великого значення набувають економічні методи цінового регулювання ринку шляхом формування резервів стратегічних сировинних ресурсів у період небажаного зниження цін і загрози скорочення виробництва, і навпаки - проведення товарних інвестицій на відповідних ринках у період неправильного підвищення цін з метою захисту споживача. Важко погодитися з думкою тих економістів, які заперечують збереження державного встановлення та регулювання цін. У такій позиції наявне використання цінової політики у розвинутій ринковій економіці, коли ціни встановлюються державою лише для природних монополій, і здійснюється перехід від регульованого режиму ціноутворення до спостережного. Зараз ці заходи є своєчасними для сучасного рівня розвитку вітчизняного народного господарства та впливу на нього будь-яких за характером діяльності монопольних утворень. Це регулювання цін на паливно-мастильні матеріали, зерно, хліб, хлібопродукти.

З урахуванням головних завдань антимонопольного регулювання та з метою запобігання спаду виробництва більш виправданими є рекомендації тих економістів, які пропонують збільшити мінімальну монополістичну частку підприємств на товарному ринку з 35 % до 60 % і забезпечити пряме державне адміністративне встановлення та регулювання цін на продукцію не лише природних монополій, але і значної кількості фактично діючих інших монопольних утворень.

З метою запобігання директивності у ціновій політиці держава повинна виступати як самостійний економічний суб'єкт і рівноправний суб'єкт ціноутворення, володіючи своєю часткою власності, і як регулюючий орган—суб'єкт економічних відносин, який виходить за межі ринкових відносин і є представником суспільної економіки взагалі. За таких умов варто використовувати як прямі, так і опосередковані методи регулювання ринкової діяльності. Для цього необхідно обов'язково розмежувати функції, щоб ціноутворення було ринковим, а ціни не диктувалися лише одним ринковим суб'єктом. Таким чином, пряме державне регулювання має коригувати ринок і доповнювати ринковий механізм централізованою політикою контролю за важливими параметрами ринку.

В умовах недосконалого ринкового господарства ціна рівноваги, що виникає, не задовольняє оптимальний стан і стабільність у суспільстві, і тому держава шляхом цінової політики повинна створювати нові умови рівноваги.

Прибічники опосередкованого державного впливу на ринок передбачають вплив на ціну лише шляхом зміни податків і відсоткових ставок. Ці методи є виправданими, але не за умов кризи та перехідної економіки. Обираючи методи цінової політики, доцільно дотримуватися принципу достатності державного регулювання, щоб запобігти виникненню можливих крайнощів, коли при значному втручанні держави у встановлення цін ринкові механізми блокуються та створюється небезпека втрати ринкових орієнтирів для порівняння затрат і результатів, оскільки відчутним стає вплив неринкових факторів. Не пов'язана з конкурентним ринком і встановлена "зверху" ціна не може суттєво змінюватися залежно від коливань попиту та пропозиції, а тому створюється або дефіцит, або надлишок продукції, яка не може бути реалізована; повне усунення держави від формування цін та їх регулювання руйнує основу економіки суспільства, залишає її без важливих засобів боротьби з монополізмом при його використанні, робить ринкові відносини та становище більшості підприємств достатньо нестійкими та нецивілізованими.

Для формування конкурентного ринку та конкурентного ціноутворення необхідно не руйнувати державний сектор, а комерціалізувати його діяльність, посилити його функції як рівноправного суб'єкта ринкових відносин, що у ціновій політиці має виявлятися шляхом:

• встановлення цін на свою частку власності, до якої повинні належати природні монополії, частина інфраструктури та промислового виробництва, що перешкоджатиме порушенню міжвиробничих зв'язків;

• використання механізму державного замовлення, коли обов'язкове фінансування частково змінюється наданням податкових, митних та інших пільг, що створює передумови опосередкованого впливу на рівень інших цін.

З метою вирішення проблеми антимонопольного регулювання та становлення конкурентного ринку необхідно повністю враховувати загальні економічні умови перехідного періоду з позицій специфіки зміни попиту та пропозиції, характеру формування затрат незалежно від немонополізованого чи монополізованого характеру суб'єктів господарювання.

Ефективнішому функціонуванню ринку сприяє не будь-яка конкуренція, а деякі її форми навіть чинять руйнівний вплив на економіку. Перш за все йдеться про недобросовісну конкуренцію, дія якої заборонена чинним законодавством України. В першу чергу це стосується неправомірного використання фірмового найменування, товарного знака, копіювання товару іншого підприємця, самовільне використання його імені, навмисного поширення неправдивих або неточних відомостей, що можуть завдати шкоди діловій репутації іншого підприємця. Тому суворий контроль за дотриманням заборони на недобросовісну конкуренцію не тільки оберігає економіку від її негативного впливу, але одночасно сприяє зосередженню уваги на використанні тих форм конкуренції, які впливають на розвиток виробництва, задоволення суспільних потреб і захист добросовісної конкуренції.

Для усунення таких бар'єрів доцільно інституційно закріпити функції підтримки розвитку конкуренції відповідно за органами управління в регіоні, що є об'єктивно необхідним елементом системи в умовах ринку. Варто також чітко розподілити і закріпити функції з організації та підтримки розвитку конкуренції між організаційними структурами різних рівнів державного управління і встановити та взаємоузгодити дії між органами управління основних рівнів системи державного регулювання — від загальнодержавного, регіонального рівнів до первинних територіальних одиниць; налагодити тісний взаємозв'язок між суб'єктами державного, інституційного та громадського регулювання. У цілому це дасть можливість раціонально поєднати й узгодити підходи "згори донизу" та "знизу вгору" у процесі реалізації основних напрямів підтримки конкурентної політики. Узгодження зазначених підходів стане визначальним моментом успішної реалізації інтересів як суб'єктів підприємництва, так і населення та регіону в цілому.

З метою сприяння розвитку конкуренції на товарних ринках і підтримки підприємництва доцільно:

• прийняти закон про державну підтримку малого підприємництва, який би передбачав створення гнучкої системи надання підприємцям регіону кредитів і фінансової допомоги, посередництва в контактах з інвестиційними фондами, лізинговими, ощадно-позичковими компаніями, кредитними спілками та формування відповідних регіональних фондів;

• зняти бар'єри вступу на ринки нових суб'єктів господарювання через удосконалення системи реєстрації, ліцензування, сертифікації, оподаткування, митного та адміністративного регулювання підприємницької діяльності;

• сприяти підприємницькій активності фізичних та юридичних осіб, особливо на монополізованих товарних ринках, шляхом надання пільг при створенні та діяльності підприємств малого та середнього бізнесу і за умови контролю за їх цільовим використанням, особливо на монополізованих ринках. Пріоритетність товарного ринку повинна визначитися відповідно до критеріїв спеціалізації регіону, соціальної значимості та необхідності розвитку конкуренції;

• активізувати залучення коштів місцевих бюджетів, асоціацій, громадських об'єднань, добровільних організацій і підприємств на фінансування місцевих пріоритетних проектів;

запровадити загальнодержавну систему довідково-консультативних послуг для малих підприємств.

Насамкінець слід зазначити, що захист конкуренції на регіональних товарних ринках та її підтримка у період становлення ринкової економіки пов'язані з такими проблемами, як загальний кризовий стан економіки та намагання уряду стабілізувати ситуацію за допомогою адміністративних важелів. Криза неплатежів, недостатність інвестицій створюють несприятливий фон для розвитку конкуренції, оскільки в умовах повільного проведення економічних перетворень важко здійснювати активні ан-тимонопольні заходи, які повинні поєднуватися з іншими складовими частинами реформ: психологічні фактори, непідготовленість суспільства до сприйняття та розуміння законів ринкової економіки та необхідності конкуренції, небажання з боку керівників підприємств працювати в умовах конкурентного середовища; з боку галузевих міністерств і відомств, регіональних органів влади — певне нерозуміння доцільності проведення політики демонополізації та здійснення її завдань. Звідси—різка протидія антимонопольним заходам, намагання створити нові та більш потужні монопольні утворення:

• недосконалість політики сприяння конкуренції та розвитку конкурентного середовища в монополізованих галузях. її проведення має полягати у стимулюванні створення нових підприємств у цих галузях, у заохоченні діючих підприємств інших галузей до виробництва монополізованих видів продукції, у сприянні імпорту такої продукції, полегшенні доступу іноземних фірм на монополізовані вітчизняні ринки. Засобами здійснення політики сприяння конкуренції повинні бути податкові та митні важелі, пільгове кредитування підприємств, які вперше вступають на монополізовані ринки;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • Предмет курсу, його завдання в підготовці економічних кадрів, формуванні в них сучасного економічного мислення

  • Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами

  • Розділ І ТОРГІВЛЯ В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

  • Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку

  • Підтема 2. Торгівля в системі ринкових відносин

  • Організаційні форми торгівлі

  • Підтема 3. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання

  • Удосконалення взаємовідносин торгівлі з виробництвом

  • Роль торгівлі у формуванні розумних потреб споживачів

  • Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг

  • Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні

  • Проблеми становлення національного ринку

  • Підтема 2. Споживання і купівельна спроможність населення

  • Основні тенденції розвитку народного споживання

  • Попит і товарна пропозиція. Попит як форма прояву потреби, як елемент ринку

  • Підтема 3. Товарні ресурси предметів споживання. Ціна як елемент взаємодії пропозиції та попиту

  • Баланси ресурсів товарів народного споживання, їх роль у прогнозуванні та плануванні внутрішнього ринку товарів народного споживання

  • Ціна як важіль економічного впливу на розвиток економіки

  • Розділ II ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Стан, розміщення, розвиток та ефективність використання підприємств роздрібної торгівлі

  • Спеціалізація торгової мережі як шлях до ефективної боротьби за покупця

  • Тема 4. Товарооборот торгових підприємств

  • Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності

  • Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств

  • Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств

  • Підтема 2. Фактори, що визначають обсяги, структуру та перспективи розвитку роздрібного товарообороту підприємства

  • Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту

  • Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом

  • Підтема 3. Обґрунтування обсягу роздрібного товарообороту на плановий період, вибір пріоритетної мети, аналіз обсягу і структури реалізації товарів

  • Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства

  • Підтема 4. Планування показників роздрібного товарообороту підприємства

  • Асортиментна політика торгового підприємства та методичні основи формування асортименту товарів

  • Поточне планування та стратегічне регулювання асортиментної структури роздрібного товарообороту

  • Підтема 5. Характеристика товарних запасів та основні етапи їх формування

  • Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства

  • Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасів

  • Підтема 6. Нормування і планування товарних запасів

  • Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів

  • Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу

  • Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів

  • Тема 7. Товарооборот оптових підприємств

  • Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

  • Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту

  • Тема 8. Товарооборот місцевих ринків

  • Роль місцевих ринків у суспільному відтворенні й товарообороті країни

  • Аналіз обсягів реалізації товарів на місцевих ринках

  • Вплив ціни на попит і пропозицію та рівень споживання різних товарів у конкретному регіоні

  • Розділ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  • Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці

  • Сегментація ринку праці та проблеми його вдосконалення

  • Підтема 2. Трудові ресурси (персонал) торгового підприємства

  • Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання

  • Підтема 3. Система організації оплати праці

  • Економічне обгрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового стимулювання персоналу. Основні елементи преміювальної системи

  • Види заробітної плати та їх характеристика

  • Підтема 4. Аналіз і планування показників з праці і заробітної плати працівників торгових підприємств

  • Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки

  • Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці

  • Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств

  • Оцінка та відтворення основних фондів підприємства

  • Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства

  • Підтема 2. Планування розвитку матеріально-технічної бази торгівлі

  • Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації

  • Розділ IV. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства

  • Характеристика доходів торгового підприємства

  • Підтема 2—3. Аналіз, прогнозування і планування доходів підприємств та їх особливості в сучасних умовах

  • Аналіз доходів підприємства

  • Методи обгрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства

  • Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення

  • Тема 12. Витрати обігу торгових підприємств

  • Класифікація витрат обігу

  • Показники, що характеризують витрати обігу

  • Підтема 2. Регулювання витрат торгового підприємства з допомогою номенклатури статей

  • Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства

  • Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування

  • Підтема 3. Аналіз, прогнозування і планування витрат підприємства

  • Аналіз витрат обертання торгового підприємства

  • Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)

  • Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств споживчої кооперації

  • Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують

  • Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства

  • Підтема 2. Аналіз і планування прибутків і рентабельності підприємств

  • Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї

  • Обґрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства

  • Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку

  • Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств

  • Показники ефективності господарської діяльності підприємства

  • Оцінка соціальної ефективності

  • Розділ V. ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ШЛЯХ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

  • Тема 16. Конкурентна політика та ефективність діяльності торговельного підприємства

  • Тема 17. Особливості формування конкурентної політики в період глобалізації

  • Тема 18. Механізм забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства та його складові

  • Тема 19. Конкуренція як засіб анти монопольного регулювання товарних ринків і місце в ньому держави
  • Розділ VI. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • Тема 21. Реформування торгівлі на основі концепції сталого розвитку

  • Тема 22. Перспективи інтеграції України до Світової організації торгівлі