Знаючи ступінь конкурентоспроможності, взаємозв'язок між часткою задоволення потреб та обсягом продажу на майбутнє, оцінюють суму прибутку, яка була запланована. Однак будь-який товар завжди з часом втрачає конкурентоздатність. За цієї причини новий товар повинен розроблятися так, щоб його вихід на ринок припав на момент максимально сприятливої кон'юнктури щодо товарнів-конкурентів. Для цього необхідно передбачити, щоб конкурентоздатність товару була випереджувальною і довготривалою. Це виявляється при виконанні конкретних функцій.
Сутність конкуренції повніше розкривається в її функціях. Вона зумовлює:
• розширення підприємствами масштабів виробництва, підвищення продуктивності праці і за рахунок цього зниження витрат виробництва на одиницю продукції, а отже, і ціни;
• економію ресурсів (природних, матеріальних, трудових, фінансових та ін.);
• упровадження досягнень науки і техніки у виробництво, що зумовлює зростання продуктивності праці;
• поліпшення якості продукції та обслуговування (в тому числі післяпродажного) споживачів;
• перерозподіл капіталу між галузями, вирівнювання норми прибутковості у різних сферах і галузях економіки;
• створення умов для банкрутства підприємств, зростання на цій основі безробіття;
• виникнення економічних криз;
• посилення процесу диференціації товаровиробників, тобто збагачення одних і збідніння інших;
• монополізацію економіки.
Оцінка факторів конкурентоздатності товарів відбувається шляхом порівняння характеристики аналізованої продукції з характеристиками бази порівняння. Воно відбувається за групами технічних та економічних параметрів. При оцінці факторів доцільно використовувати диференційований і комплексний методи. Диференційований метод оцінки конкурентоздатності ґрунтується на використанні одиничних параметрів конкретної продукції та бази порівняння, їх зіставлення. У спеціалізованій літературі звертається увага на те, що диференційований метод дає змогу лише констатувати факти конкурентоздатності, аналіз продукції або наявності в неї переваг порівняно з товаром-аналогом. Однак він не враховує впливу на споживача при виборі товару вагомості кожного параметру. Для усунення цього недоліку необхідно застосовувати комплексний метод оцінки конкурентоздатності. Він грунтується на використанні комплексних показників або порівнянні уособлених корисних елементів аналізованої продукції та зразка.
Як відомо, сукупність якісних і вартісних характеристик, які створюють перевагу певного товару над товаром-конкурентом у задоволенні конкретної потреби споживача, визначають конкурентоздатність товару. Але це визначення конкурентоздатності є надзвичайно містким, оскільки воно охоплює весь спектр факторів, що визначають сутність цієї економічної категорії. Конкурентоздатність товару можна оцінити шляхом порівняння таких складових:
• властивостей певного товару;
• властивостей конкурентних товарів;
• особливостей споживачів.
Саме ці складові враховуються маркетологами при сегментуванні ринку і позиціонуванні товару. Це свідчить про те, що для визначення конкурентоздатності товару шляхом простого порівняння його властивостей з властивостями конкурентів необхідно вивчити поведінку споживачів та їх реакцію на товар.
Перехід до ринкової економіки неможливий без забезпечення конкурентоздатності товарів (продукції, послуг). Це стосується умов як зовнішнього, так і внутрішнього ринку, коли одна з найвагоміших ознак –конкуренція —стає невід'ємною складовою. Слід додати такі факти, як загроза появи нових конкурентів, нових товарів (послуг), здатність покупців торгуватися, суперництво конкурентів між собою. Коли за основу порівняння береться величина необхідного корисного ефекту продукції, а також сума коштів, які споживач готовий витратити на купівлю і споживання продукції, виділяють саме корисний ефект як порівняння з еталоном. Якщо оцінюється продукція, яка не є конкурентною, то товар-зразок моделює потреби і постає як матеріалізовані потреби, які повинна задовольняти продукція. Фактично йдеться про аналіз потреби, якої може і не бути, а тому ця оцінка має розглядатися як орієнтовна, уявна.
Невидима частина конкуренції—це підприємство з рівнем виробництва та технологіями, з продуктивністю та ефективністю господарської діяльності. Саме у сфері виробництва шляхом виготовлення товарів-новинок, застосування нових видів технології, упаковування, розфасування, надання товарові вишуканого зовнішнього вигляду та якості забезпечується конкурентоздатність товару. Вона завжди розглядається стосовно конкретного підприємства чи товару на певному сегменті регіонального ринку, що є узагальнюючою оцінкою його конкурентних переваг в інтересах чи формування ресурсного потенціалу, чи якості задоволення споживчого попиту, або досягнення завдяки цьому ефективного функціонування господарського механізму. Здебільшого підприємства входять на ринок зі старим механізмом, який гальмує трансформацію методів управління та використання їх у формуванні конкурентоспроможності підприємств.
На цьому етапі розвитку економіки підприємства, і в першу чергу торгові підприємства, знаходяться у жорсткій конкурентній боротьбі. Для виживання в ринковому середовищі їм потрібно забезпечити стійкі позиції на ринку, а це можливо лише при забезпеченні конкурентоспроможності підприємств торгівлі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 18. Механізм забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства та його складові“ на сторінці 3. Приємного читання.
