Рівень конкурентоздатності товару можна оцінити за допомогою систем одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників. Одиничні показники відображають відсоткове відношення до величини того ж обсягу, за якого потреба в товарі теоретично повністю задовольняється.
Груповий показник параметра товару характеризує ступінь задоволення потреби взагалі. Він охоплює декілька споживчих властивостей товару, об'єднаних у групу за певною ознакою, і розраховується на підставі одиничних показників, тоді як інтегральний показник конкурентоздатності товару, його числове вираження враховує низку складових конкурентоспроможності різноманітних параметрів. Механізми параметрів, які характеризують конкурентоздатність товару, можуть бути технічними, комерційними, організаційними, економічними. Коли показник технічного рівня визначається як відношення оцінки ступеня задоволення потреб споживача новим виробом до цієї оцінки за аналогом, то це дає можливість оцінити не тільки рівень якості товару, тобто в цілому нового виробу, але вже на стадії розрахунку цього показника визначити, які параметри нового виробу кращі або гірші від параметрів наявного товару.
Група технічних показників характеризує технічний рівень та якість товарів. Технічний рівень визначається оцінкою відповідності товару сучасним вимогам, які встановлюються споживачами і якнайбільше відповідають певному досягнутому рівню соціально-економічного розвитку суспільства та науково-технічного прогресу.
Другим етапом визначення рівня конкурентоздатності нового виробу є порівняння цін нового товару з уже наявним. Тут ідеться про ціну споживання, а не про ціну його виготовлення. Необхідно зазначити, що саме розрахунок ціни споживання остаточно відображає всі елементи формування ціноутворення. Особливість методологічного підходу в цьому випадку полягає у тому, що при проведенні цінової політики, орієнтованої на конкурентів, ціна нового товару, який пропонується підприємством на ринку, має відповідати ринковій ціні товарів-конкурентів з урахуванням відповідностей цього товару. Тобто, новий виріб може бути визнано конкурентоспроможним за якісно-ціновими характеристиками, якщо його ціна споживання є не більшою від ціни споживання наявного виробу, скорегованої на комплексний показник усвідомленої якості нового виробу. Серед економістів поширена думка, що цей показник можна було б визначити як відношення коефіцієнта конкурентоспроможності виробу за споживчими параметрами до коефіцієнта конкурентоспроможності за економічними параметрами.
За комерційними умовами конкурентоздатність товару визначається за такими показниками: рівнем цін, строком постачання, умовами оплати, рівнем митних зборів, податками і коштами, витраченими при придбанні товару, ступенем відповідальності продавців за високі обов'язки і гарантії.
За організаційними умовами використання товару конкурентоздатність характеризується такими показниками, як наближення продавців до покупців, доставка товарів до місця споживання, зручність розрахунків, забезпеченість гарантійного та післягарантійного обслуговування. Найголовнішу роль у конкурентоздатності товарів відіграє реклама і технічна інформація, якщо вони відповідають високим естетичним стандартам.
Крім якісно-цінових факторів конкурентоспроможності є й інші фактори, які можуть суттєво вплинути на її загальний рівень. Аналіз впливу цих факторів на ступінь вмотивованості споживача щодо придбання складних технічних товарів виробничого призначення дає змогу виявити найважливіші з них: умови доставки, сервісне обслуговування, умови оплати, реклама.
Показниками, за якими варто оцінювати ці фактори, є: для умов доставки —строк доставки товару споживачеві та точність його дотримання; для сервісного обслуговування—гарантійний період, період забезпечення запчастинами у разі післягарантійного обслуговування; для умов оплати—наявність і рівень знижок та наявність, розмір і строк кредиту.
Рівень реклами оцінюється за ступенем інформаційної забезпеченості споживачів. При цьому, з одного боку, такий фактор, як рівень і якість сервісного обслуговування, для конкретної групи товарів може бути навіть вагомішим з погляду забезпечення конкурентоспроможності, ніж ціна товару. З іншого — важливим для успішної реалізації таких товарів є наявність відстрочки і знижок в оплаті.
Щодо реклами, то хоч вона і відіграє відповідну роль в успішному просуванні товарів виробничого призначення (а методи та цілі її дещо інші), проте залишається досить вагомим і важливим фактором конкурентоспроможності, а особливо при створенні іміджу на перших порах. Однак хоча імідж є фактично похідною від дії цілого комплексу факторів, він може існувати певною мірою відокремлено.
Якщо проаналізувати складові конкурентоспроможності, то можна визначити фактори, що впливають на неї. Серед усіх факторів конкурентоздатності товару є визначальні, тобто ключові, які забезпечують успіх на ринку. Формування ключових факторів успіху товару відбувається під впливом багатьох чинників: одні з них виникають у середовищі ділових кіл, науково-дослідних лабораторій, інші ініціюються різними товариствами, засобами масової інформації.
Численні приклади цього є нині в економічній практиці, коли навіть за відсутністю здебільшого фірмового сервісного забезпечення, товари відомих фірм користуються значним попитом завдяки не тільки високому рівню якості, а і сталому позитивному іміджу фірми.
За економічними умовами споживання конкурентоздатність включає такі показники, як енергоємність, економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається, або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології, надійність, періодичність і вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати.
Щодо загальних умов забезпечення конкурентоздатності продукції, то головними з них є:
• цінова політика стосовно конкурентоздатності продукції;
• інвестиційна політика держави щодо випуску конкурентоздатної продукції;
• оподаткування підприємств, що випускають конкурентну продукцію;
• кредитна політика держави і банківських структур щодо підприємств, які випускають конкурентоздатну продукцію;
• регулювання імпорту продукції;
• антимонопольна політика.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка торгівлі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 18. Механізм забезпечення конкурентоспроможності торговельного підприємства та його складові“ на сторінці 2. Приємного читання.
