• 11.1. Економічний зміст і класифікація цін
• 11.2. Принципи ціноутворення на продукцію
• 11.3. Розроблення та обгрунтування цінової стратегії підприємства
Економічний зміст і класифікація цін
В умовах товарно-грошових відносин продукти виробляються і реалізуються як товари, що задовольняють суспільні потреби. Товарна форма суспільного виробництва є передумовою дії закону вартості, який вимагає еквівалентності в обміні результатами господарської діяльності між різними виробниками. Відповідно до цього закон вартості є основним законом ціноутворення.
Ціна є проявом закону вартості, який через механізм ринкових відносин, тобто через співвідношення попиту і пропозиції, коливання цін і рівня прибутку впливає на розвиток виробництва і збільшення випуску необхідних продуктів. При цьому слід зазначити, що найбільш повно закон вартості може регулювати економічну рівновагу в умовах ринкової конкуренції товаровиробників. І навпаки, монополія окремих підприємств або держави в ціноутворенні значно зменшує дієвість економічних важелів, що зумовлюють формування найбільш сприятливих пропорцій у виробництві окремих видів продукції.
Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо вартості, що відображає рівень суспільно необхідних затрат живої і уречевленої праці на виробництво продукції.
Вартість товару утворює його ціну, але кількісно ці величини практично не збігаються. Це пояснюється тим, що в ціні відображується не тільки величина вартості товару, а й конкретні умови його реалізації. Тому вартість товару є лише основою, навколо якої відбувається коливання його ціни. Отже, ціни на продукцію виражають в грошовій формі суспільне необхідні витрати на її виробництво, але в формі ціни вже закладена можливість її кількісного відхилення від величини вартості.
Ціноутворення на продукцію здійснюється з урахуванням рівня її собівартості, яка відображує фактичні витрати виробництва. У зв'язку з цим економічно обґрунтовані ціни реалізації продукції повинні перевищувати рівень її собівартості, що забезпечує не тільки відшкодування витрат, а й одержання необхідних нагромаджень.
Ціна на продукцію включає собівартість і прибуток. Співвідношення складових елементів ціни характеризує її структуру, яка відображує розподіл вартості продукції. В процесі ціноутворення повинно встановлюватись оптимальне співвідношення собівартості і прибутку. Прибуток у господарствах використовується на збільшення виробництва продукції, сплату податків, страхових платежів та ін.
Ціна є важливою економічною категорією, що впливає як на розвиток економіки країни в цілому, так і на ефективність діяльності окремого підприємства. Вона є важливим фактором, що визначає стан фінансової сфери, впливає на вирішення соціальних проблем. Ціна в умовах ринкової економіки – найважливіший економічний показник діяльності підприємства.
На конкурентному ринку ціна формується під дією багатьох факторів, які не залежать від підприємства. Разом з тим необхідна правильна оцінка стану ринку, можливостей підприємства впливати на ціни своєї продукції та фактори, що їх визначають. У процесі діяльності підприємства удосконалюють технології, покращують організацію виробництва та праці, поліпшують якість продукції. Оцінка ж ефективності цієї діяльності визначається в кінцевому рахунку ціною реалізації продукції.
Ціна – це інструмент конкуренції, перерозподілу матеріальних, фінансових і трудових ресурсів. Ринкове господарство може ефективно функціонувати тільки при вільних конкурентних цінах, які складаються під дією попиту і пропозиції та інших факторів. При вирішенні питань ціноутворення аналізують такі основні складові мікросередовища діяльності підприємства: ринок збуту продукції і ціни її реалізації; витрати виробництва і реалізації, включаючи податки та інші платежі, а також умови поставки і забезпечення підприємства ресурсами; ефективність здійснюваних заходів і діяльності підприємства в цілому. Враховують також фактори, які характеризують макросередовище діяльності підприємства: інфляцію, грошово-кредитну, фінансову та податкову політику держави, можливі заходи щодо державного регулювання цін, основні ризики зовнішнього середовища, які можуть впливати на ціни.
Необхідними умовами ринкового ціноутворення є: економічна самостійність підприємств – суб'єктів господарювання, комерційна основа відношень між ними, правові гарантії договірних відношень, наявність конкурентного середовища, можливість досягнення ринкової рівноваги. В умовах ринкової економіки життєдіяльність підприємства значною мірою визначається обраною стратегією ціноутворення. Складність практичного ціноутворення полягає в тому, що формування ціни здійснюється під впливом сукупності економічних, політичних, психологічних та соціальних факторів, які зумовлюють необхідність врахування інтересів виробника, споживача і держави.
Застосовувані в ринковій економіці ціни виконують три основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу та стимулюючу. Обліково- вимірювальна функція ціни полягає в тому, що вона є засобом обліку й вимірювання витрат на виробництво окремих видів продукції або надання різноманітних послуг. Розподільча функція зводиться до того, що за допомогою цін здійснюється перерозподіл чистої продукції, створеної у сфері матеріального виробництва. Стимулююча функція ціни використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної прибутковості (дохідності) нормально працюючому підприємству, посереднику і продавцю товарів виробничого та споживчого призначення. Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується з певних елементів, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб'єктами господарювання.
Виконуючи зазначені функції, ціни повинні відображувати суспільно необхідні витрати виробництва, враховувати якість і платоспроможний попит на продукцію. За таких умов вони сприятимуть підвищенню ефективності виробництва.
Традиційно у вітчизняній практиці застосовують такі види цін: оптові; закупівельні для сільськогосподарської продукції; кошторисні ціни в будівництві; роздрібні ціни в торгівлі; транспортні тарифи; тарифи на різні послуги. Для стимулювання розробки нових високоефективних видів продукції застосовуються договірні і вільні ціни. Договірні ціни встановлюються по взаємному узгодженню виробників і споживачів. Вільні ціни встановлюються під впливом кон'юнктури, що складається на ринку, без якого-небудь адміністративного впливу.
В умовах ринкової економіки використовуються також регульовані ціни. Величина цих цін встановлюється з урахуванням обмежень і регулюючих впливів держави. До них відносяться ціни на: електричну і теплову енергію; перекачування і перевалку нафти; газ; продукцію ядерно- паливного призначення; оборонну продукцію; дорогоцінні метали і камені. Сюди відносяться також тарифи на перевезення вантажів і вантажно- розвантажувальні роботи на залізничному транспорті; тарифи на перевезення пасажирів, багажу і пошти на залізничному транспорті; тарифи на послуги пошти й електрозв'язку.
Система цін, яка використовується в торгівельно-економічних взаємовідносинах суб'єктів господарювання, класифікують за такими ознаками:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРОДУКЦІЮ“ на сторінці 1. Приємного читання.
