Лізингове кредитування підприємств

Економіка і фінанси підприємства

За нинішніх економічних умов багато підприємств України неспроможні власним коштом здійснювати технічне оновлення виробничих потужностей. У зв'язку з цим об'єктивно виникає потреба розвитку лізингового бізнесу, що зумовлює залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки підприємств.

Термін "лізинг" походить від англійського дієслова "to lease", що означає "брати в оренду". Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) характер. Власник майна (лізингодавець) надає користувачу (лізингоодержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі.

В економічному розумінні лізинг – це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу. Суб'єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі кредитора – лізингодавець, позичальника – лізингоодержувач. З економічного погляду лізинг можна порівнювати із банківським кредитом, який надається на придбання основного капіталу. Кредитні та лізингові відносини між позичальником (лізинго-одержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального забезпечення (застави).

Оскільки орендну плату зараховують до складу валових витрат, то відповідним чином зменшується оподатковуваний прибуток підприємства. Застосування механізму прискореної амортизації сприяє не тільки зменшенню оподатковуваного прибутку в лізингоодержувача, а й прискоренню технічного оновлення виробництва.

Виробнича функція полягає в оперативному розв'язанні проблеми переоснащення виробництва не через купівлю машин та обладнання, а через їхнє тимчасове використання на умовах лізингу. Це ефективний засіб для забезпечення доступу підприємств до нових технологій та техніки. Збутова функція полягає в розширенні кола споживачів та освоєнні нових сегментів ринку за рахунок залучення насамперед тих підприємств, що неспроможні відразу придбати те чи інше майно.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке майно, що його можна віднести до основного капіталу, яке не заборонене до вільного продажу на ринку і щодо якого немає обмежень на передавання в лізинг (оренду). Не можуть бути об'єктами лізингу: об'єкти оренди державного майна, за винятком окремого, індивідуально визначеного майна державних підприємств; земельні ділянки та інші природні об'єкти.

Класичному лізингу притаманний тристоронній характер взаємовідносин: лізингодавець, лізингоодержувач, постачальник.

Лізингодавець – суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська (небанківська) фінансова установа, яка передає в користування об'єкти лізингу згідно з договором. Лізингоодержувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує в користування об'єкти лізингу за договором. Постачальник лізингового майна – суб'єкт підприємницької діяльності, який виготовляє машини, обладнання тощо і передає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Крім основних учасників, у лізинговому бізнесі беруть участь посередники, тобто особи, що репрезентують економічні інтереси як продавців, так і покупців об'єктів лізингу. До таких належать: страхові компанії; брокерсько-дилерські фірми; сервісні центри з обслуговування машин та устаткування; інші посередники. Залучення посередників у лізинговий бізнес приводить до скорочення терміну оборотності капіталу, унаслідок чого підвищується дохідність виробництва.

Для кожного з учасників лізингової діяльності цей вид підприємницької діяльності має певні переваги. Для продавця майна лізинг є зручним засобом вирішення не тільки виробничо-технічних, а й фінансових проблем. Наприклад, за умов надвиробництва лізинг виступає як дійовий інструмент відшкодування вкладеного капіталу, оскільки оплата продукції підприємства здійснюється відразу після підписання угоди. Отже, скорочується можливість "заморожування" капіталу підприємства у вигляді залишку готової продукції на складі. Більше того, підприємство-постачальник позбавлене необхідності використовувати комерційний кредит.

Підприємство, що прагне отримати основні засоби на умовах кредиту- оренди, має пройти лізинговий процес, який складається з таких етапів: підготовка та обгрунтування лізингового проекту; юридичне оформлення лізингової угоди; виплата лізингових платежів; повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю.

Підприємство подає до лізингової компанії: заяву, економічне обгрунтування лізингової угоди (бізнес-план), нотаріально засвідчені копії установчих документів, бухгалтерський баланс за останній рік та інші документи на вимогу лізингодавця. Лізингодавець здійснює оцінку платоспроможності підприємства (лізингоодержувача) за схемою, що її прийнято для аналізу банком кредитоспроможності своїх клієнтів. У зв'язку з тим, що лізингова операція має довгостроковий характер, лізингодавця цікавить насамперед перспективний фінансовий стан підприємства- лізингоодержувача.

Після позитивного висновку щодо платоспроможності лізингоодержувача й ефективності лізингового проекту лізингодавець направляє постачальнику замовлення-наряд на придбання об'єкта лізингу. Майно передається в лізинг тільки після укладання лізингоодержувачем договору страхування об'єкта лізингу на користь лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити підгримування в належному стані лізингового майна, а також здійснювати виплати відповідних лізингових платежів.

До складу лізингових платежів включають: суму відшкодування вартості об'єкта лізингу, що амортизується, на строк, за який вноситься лізинговий платіж; суму, що сплачується лізингодавцеві як відсоток для придбання майна згідно з договором лізингу; платіж-винагорода лізингодавцеві за отримане в лізинг майно; відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застраховано лізингодавцем; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів: фінансовий і оперативний. Як при фінансовому, так і при оперативному лізингу основні засоби протягом строку дії угоди залишаються власністю лізингодавця.

Оперативний лізинг – це договір лізингу, за яким лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший від строку, за який амортизується 90% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Оперативний лізинг – це вигідний та зручний спосіб фінансування, за якого лізингова компанія купує у постачальника обладнання та передає його у тимчасове користування лізингоодержувачу на обумовлених сторонами умовах, з наступним переходом права власності на дані об'єкти до лізингоодежувача. Як правило, термін оперативного лізингу коротший, ніж нормативний термін служби предмету лізингу, а лізингові платежі не покривають повної вартості предмету лізингу.

За оперативним лізингом, лізингодавець зобов'язаний обліковувати об'єкт лізингу у себе на балансі як основний засіб, утримувати його на праві власності та нараховувати амортизацію на цей об'єкт. Лізингоодержувач має право відносити на валові витрати суму лізингових платежів і зменшувати суму прибутку до сплати податку на прибуток підприємств.

Оперативний лізинг надає для лізингоодержувача можливість позабалансового фінансування, забезпечує гнучке керування рухом грошових коштів, не ставить під погрозу існуючі кредитні відносини; на предмет лізингу не може бути накладене стягнення третіх осіб; предмет лізингу не може бути об'єктом податкової застави; нарощування обсягу виробництва за рахунок відновлення основного капіталу високопродуктивною технікою, а також впровадження нових технологій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лізингове кредитування підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Види підприємств та їхня класифікація. Об'єднання підприємств

  • Зовнішнє середовище господарювання підприємств

  • Ринкове середовище функціонування підприємств

  • ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Стратегічне планування діяльності підприємства

  • Тактичне та оперативне планування

  • ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

  • Основи методики визначення виробничої потужності

  • Рівень використання виробничої потужності підприємств та напрями його підвищення

  • РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Продуктивність праці персоналу

  • Оплата праці персоналу підприємства

  • Види і методи мотивації трудової діяльності

  • МАЙНОВІ РЕСУРСИ (АКТИВИ) ПІДПРИЄМСТВА

  • ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ

  • Амортизація основних засобів підприємства

  • Показники використання основного капіталу підприємства та напрями його поліпшення

  • ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ

  • Показники ефективності використання оборотного капіталу та основні напрямки його раціонального використання

  • ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ

  • Суть і класифікація нематеріальних активів

  • Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

  • Власний капітал підприємства та його склад

  • Залучений капітал та особливості його формування

  • КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

  • Банківське кредитування підприємств

  • Умови отримання та погашения банківською кредиту

  • Комерційне кредитування підприємств

  • Лізингове кредитування підприємств
  • ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ

  • Інвестиції в основний капітал та їхня структура

  • Фінансові інвестиції

  • Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій

  • ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Суть науково-технічного прогресу та основні напрями його розвитку

  • Оцінка ефективності нововведень

  • ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Класифікація витрат на виробництво продукції

  • Методи калькулювання собівартості продукції

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРОДУКЦІЮ

  • Принципи ціноутворення на продукцію

  • Розроблення та обгрунтування цінової стратегії підприємства

  • ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Формування і використання прибутку підприємства

  • Сутність і методи визначення рентабельності виробництва

  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Система показників ефективності діяльності підприємства

  • ФІНАНСОВО-МАЙНОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕТОДИ ЙОГО ОЦІНКИ

  • Показники фінансової стійкості підприємства

  • Показники ліквідності та платоспроможності підприємства

  • РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

  • Концепції та сучасні моделі розвитку підприємств

  • Реструктуризація, її форми та види

  • КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВА

  • Якість продукції та методи її оцінки

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА

  • Оцінка економічної безпеки підприємства

  • Служба безпеки підприємства

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ