Найважливішою властивістю праці є її продуктивність, рівень якої характеризує ефективність використання персоналу підприємства. Продуктивність праці є вирішальним чинником підвищення ефективності і конкурентоспроможності виробництва. Економічна сутність продуктивності праці полягає в тому, що вона виражає співвідношення між кількістю виробленої продукції та затратами робочого часу на її виготовлення. Отже, вона характеризує ефективність затрат праці у процесі суспільного виробництва.
Продуктивність праці – це здатність конкретної праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу. Рівень продуктивності праці вимірюється кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу (прямий метод), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (обернений метод).
При застосуванні прямого методу рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, виробленої одним працівником за одиницю часу (годину, день, рік); основним показником є виробіток, який в загальному вигляді виражається відношенням маси виробленої продукції до часу, затраченого на виробництво всієї маси продукції. На практиці для вимірювання продуктивності праці користуються системою показників, в основу якої покладено відношення обсягу виробництва продукції до чисельності промислово-виробничого персоналу.
Оберненим методом визначають трудомісткість продукції – кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції. Трудомісткість вимірюється в людино-годинах.
В залежності від вимірника обсягу виробництва продуктивність праці може виражатися в натуральних, трудових і вартісних показниках.
Натуральні показники рівня продуктивності праці розраховують відношенням обсягу виробленої продукції в натуральних облікових одиницях (ц, штуках, метрах тощо) до відпрацьованого часу ( в людино-годинах, людино-днях) або до середньооблікової чисельності персоналу за відповідний період. Натуральні показники найбільш точно відображають обсяг випуску продукції і рівень продуктивності праці, оскільки характеризують фактичну кількість матеріальних цінностей, вироблених за певний період, однак можуть застосовуватися лише на підприємствах, які випускають однорідну продукцію, або всередині підприємств – на робочих місцях, дільницях, на яких виробляється однорідна продукція.
До трудових показників, які характеризують рівень продуктивності праці, належать показники трудомісткості продукції: технологічна трудомісткість (затрати праці основних і допоміжних робітників); трудомісткість обслуговування виробництва (затрати праці допоміжних робітників); трудомісткість управління виробництвом (затрати праці керівників, спеціалістів і службовців); повна трудомісткість (сумарні затрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства).
Трудові показники застосовуються у виробництві, де добре налагоджена робота з технічного нормування та обліку праці. Особливо доцільно їх застосовувати на підприємствах зі значними обсягами незавершеного виробництва, яке неможливо виміряти у вартісних і натуральних одиницях.
Вартісні показники продуктивності праці розраховуються відношенням вартості виробленої продукції до часу, затраченого на її виробництво, або до середньооблікової чисельності персоналу підприємства. Основним вартісним показником рівня продуктивності праці є виробіток на одного працівника за рік, який визначається відношенням річного обсягу виробленої продукції (наданих послуг або виконаних робіт) у вартісному виразі до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу. Цей показник є найбільш поширеним, узагальнюючим. Дозволяє вимірювати рівень і динаміку продуктивності праці в багатономенклатурному виробництві.
Фактори росту продуктивності праці – це заходи, які зумовлюють зміну її рівня. В практиці використовується єдина класифікація факторів по групах: підвищення технічного рівня виробництва (резерви економії праці основних робітників (застосування сучасних технологій, обладнання, матеріалів; підвищення продуктивності діючого обладнання; інтенсифікація технологічних процесів; механізація ручних робіт; удосконалення організації, планування виробництва); удосконалення управління, організації виробництва і праці; зміни обсягу виробництва (резерви економії затрат праці інших категорій виробничо-промислового персоналу (механізація допоміжних ручних робіт; спеціалізація і типізація допоміжних процесів; удосконалення організації роботи допоміжних служб; удосконалення організації роботи заводського і цехового апарату; автоматизація і комп'ютеризація інженерних і управлінських робіт, підвищення рівня їхньої організації; загальні резерви підвищення продуктивності праці усіх категорій виробничо-промислового персоналу (підвищення кваліфікації працівників; поліпшення фонду робочого часу; скорочення продуктивних затрат праці; використання методів наукової організації праці; використання стимулюючих систем оплати праці; поліпшення нормування робіт); зміни обсягу виробництва (непрямі резерви підвищення продуктивності праці (збільшення обсягу виробництва; зміна структури випуску продукції; зміна обсягів кооперованих поставок; підвищення дисципліни праці; резерви економії витрат уречевленої праці пов'язані перш за все зі скороченням матеріаломісткості виробництва за рахунок удосконалення конструкції виробів, підвищення їхньої якості, використання сучасних технологій виробництва, матеріалів); галузеві та інші фактори. Резерви росту продуктивності праці – це не використані можливості економії затрат живої і уречевленої праці.
Найбільш важливим для підвищення продуктивності праці є виявлення і використання резервів зниження трудомісткості. На підприємствах трудомісткість продукції може визначатися по затратах праці тільки основних робітників, або ж всього виробничо-промислового персоналу. У першому випадку резерви, пов'язані з роботою допоміжних робітників, інженерно-технічних працівників, службовців та інших працівників не враховуються. Вони можуть бути знайдені за скороченням їхньої чисельності на одиницю випуску продукції. Ці резерви (їх називають резервами удосконалення структури кадрів) пов'язані із заходами по поліпшенню управління, організації обслуговування виробництва, поліпшенню структури і використання кадрів.
Оплата праці персоналу підприємства
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Продуктивність праці персоналу“ на сторінці 1. Приємного читання.
