Ринкове середовище функціонування підприємств

Економіка і фінанси підприємства

У широкому розумінні ринок є цариною прояву економічних відносин між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання. У вужчому розумінні ринок – це сфера товарного обігу і пов'язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, яка виникає між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) у процесі купівлі- продажу товарів.

Розширене трактування розкриває важливий суттєвий аспект ринку, який дає змогу визначити його місце і роль у процесі відтворення: ринок забезпечує органічний зв'язок між виробництвом і споживанням, перебуває під їхнім впливом і сам впливає на них; на ринку виявляються реальні обсяги та структура різноманітних потреб, суспільна значущість виробленого продукту і затраченої на його виготовлення праці, встановлюється співвідношення між попитом і пропозицією, яке формує певний рівень цін на товари та послуги.

Окрім спеціальної функції із забезпечення руху товарів від виробника до споживача ринок виконує в економічній системі суспільства регулятивно- контрольну й стимулюючу функції. Світовий досвід визнає, що ринок є найдосконалішим інструментом саморегуляції суспільного виробництва. Через його посередництво визначається, що, скільки, коли, як і для кого виробляти. Унаслідок дії закону вартості та закону попиту і пропозиції встановлюються необхідні відтворювальні пропорції, оптимізується розподіл інвестиційних, матеріальних і трудових ресурсів між сферами діяльності та галузями виробництва, забезпечується дійовий економічний контроль за раціональним суспільно-допустимим рівнем виробничих витрат.

Стимулююча функція ринку полягає в тому, що він ініціює виробництво саме тих товарів, які потрібні споживачам. Через механізм конкуренції ринкові відносини активно впливають на розширення асортименту й поліпшення якості продукції, вилучення з виробництва і споживання застарілих видів продукції, які не мають перспективи розширення збуту.

Прагнення дістати переваги на ринку стимулює інтенсивну і інноваційну діяльність виробників, спрямовану на своєчасне оновлення техніко-технологічної бази підприємств, освоєння нових видів продукції і послуг, а також підсилює спонукальні мотиви працівників до підвищення своєї кваліфікації, творчої та високопродуктивної праці.

Ринкові відносини мають загальний характер, поширюються на всі господарські сфери й регіони країни, проникають у всі частини національної економічної системи. У ці відносини вступає безліч суб'єктів, а у сферу обігу надходять різноманітні товари й послуги, що формує складну та багатовимірну структуру ринку. Вивчення останньої передбачає комплексне дослідження єдності, взаємозв'язку і взаємодії складових елементів ринку, пошуки та розвиток нових організаційних форм господарських зв'язків і товарно-грошового обміну, управління попитом і пропозицією, механізмами налагоджування основних ланок виробництва на ефективний режим господарювання.

Найбільше охоплення суб'єктів ринку, їхнє групування з урахуванням специфічних особливостей ринкової поведінки досягається виділенням п'яти основних типів ринків:

• ринку споживачів – окремих осіб і домашніх господарств, які купують товари чи отримують послуги для особистого споживання;

• ринку виробників – сукупності осіб і підприємств, що закуповують товари для їхнього використання у виробництві інших товарів та послуг;

• ринку проміжних продавців (посередників) – сукупності осіб та організацій, які стають власниками товарів для перепродажу або їхнього здавання в оренду іншим споживачам із зиском для себе;

• ринку громадських установ, які купують товари та послуги для забезпечення сфери комунального господарства або для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій;

• міжнародного ринку – зарубіжних покупців, споживачів, виробників, проміжних продавців.

Укрупнений поділ ринку за суб'єктним складом, а також більша його структуризація з урахуванням продуктово-ресурсної наповнюваності, яка охоплює ринки продовольчих і непродовольчих товарів широкого вжитку, ринки знарядь праці, сировини, матеріалів, енергії та інших видів продукції виробничого призначення, ринки житла, землі, природних багатств тощо мають важливе аналітичне і практичне значення для забезпечення структурної збалансованості ринку, а також розроблення суб'єктами господарювання своєї маркетингової стратегії.

Відповідно до ступеня монополізації розрізняють такі типи ринків: монопольний, олігополістичний, досконалої (чистої) та монополістичної конкуренції.

Монополістичний ринок має місце тоді, коли одне підприємство є єдиним постачальником конкретного продукту, для якого нема близьких замінників. Виходячи з цього у покупця немає вибору, а монополіст може не витрачати кошти на рекламу, диктуючи ціни, тому що входження на ринок заблоковано економічними, технічними, юридичними та іншими бар'єрами. Відповідно, підприємство за умов монополії називається монополістом, а ринок, на якому діє монополіст, – монопольним ринком.

Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" містить визначення ще двох категорій, що стосуються монопольного ринку: "монопольного утворення" та "монопольного становища".

Монопольне утворення – підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інша організацій форма, що займає монопольне становище на ринку. Монопольне становище – домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35%. Рішенням Антимонопольного комітету України може визнаватися монопольним також становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару менше 35%.

Класифікація монополій зводиться до трьох основних видів: природної, адміністративної та економічної.

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на певний товар краще задовольняється однією або кількома фірмами. В її основі лежать особливості технологій виробництва та обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива або небажана. Прикладом можуть служити послуги зв'язку, енергопостачання. У цих галузях існує обмежена кількість підприємств, і тому, природно, вони посідають монопольне місце на ринку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ринкове середовище функціонування підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Види підприємств та їхня класифікація. Об'єднання підприємств

  • Зовнішнє середовище господарювання підприємств

  • Ринкове середовище функціонування підприємств
  • ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Стратегічне планування діяльності підприємства

  • Тактичне та оперативне планування

  • ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

  • Основи методики визначення виробничої потужності

  • Рівень використання виробничої потужності підприємств та напрями його підвищення

  • РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Продуктивність праці персоналу

  • Оплата праці персоналу підприємства

  • Види і методи мотивації трудової діяльності

  • МАЙНОВІ РЕСУРСИ (АКТИВИ) ПІДПРИЄМСТВА

  • ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ

  • Амортизація основних засобів підприємства

  • Показники використання основного капіталу підприємства та напрями його поліпшення

  • ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ

  • Показники ефективності використання оборотного капіталу та основні напрямки його раціонального використання

  • ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ

  • Суть і класифікація нематеріальних активів

  • Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

  • Власний капітал підприємства та його склад

  • Залучений капітал та особливості його формування

  • КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

  • Банківське кредитування підприємств

  • Умови отримання та погашения банківською кредиту

  • Комерційне кредитування підприємств

  • Лізингове кредитування підприємств

  • ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ

  • Інвестиції в основний капітал та їхня структура

  • Фінансові інвестиції

  • Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій

  • ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Суть науково-технічного прогресу та основні напрями його розвитку

  • Оцінка ефективності нововведень

  • ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Класифікація витрат на виробництво продукції

  • Методи калькулювання собівартості продукції

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРОДУКЦІЮ

  • Принципи ціноутворення на продукцію

  • Розроблення та обгрунтування цінової стратегії підприємства

  • ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Формування і використання прибутку підприємства

  • Сутність і методи визначення рентабельності виробництва

  • ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Система показників ефективності діяльності підприємства

  • ФІНАНСОВО-МАЙНОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕТОДИ ЙОГО ОЦІНКИ

  • Показники фінансової стійкості підприємства

  • Показники ліквідності та платоспроможності підприємства

  • РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

  • Концепції та сучасні моделі розвитку підприємств

  • Реструктуризація, її форми та види

  • КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВА

  • Якість продукції та методи її оцінки

  • Стандартизація та сертифікація продукції

  • ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА

  • Оцінка економічної безпеки підприємства

  • Служба безпеки підприємства

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ