У підвищенні якості продукції особливо важливу роль відіграють її стандартизація і сертифікація. В нашій країні правові та організаційні засади стандартизації, спрямовані на забезпечення єдиної технічної політики в цій сфері, регулюються Законом України "Про стандартизацію" (2001 р.).
Стандартизація – це встановлення й застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі. Вона здійснюється за певними принципами і результати стандартизації відображаються в спеціальній нормативно-технічній документації. Отже, стандартизація – це встановлення комплексу норм, правил і вимог до якості продукції. Головне завдання стандартизації – створення системи нормативно-технічної документації, що визначає прогресивні вимоги до продукції, яка виготовляється в підприємствах.
Результатом стандартизації є нормативні документи в даній сфері. Вони встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Такими нормативними документами є стандарт, кодекс усталеної практики і технічні умови.
Стандарт – це документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі.
Стандарти є тим зразком, еталоном якості, до якого повинні прагнути виробники. Водночас вони встановлюють межу якості, нижче якої продукція (роботи, послуги) вважається некондиційною, тобто нестандартною. Стандарти передбачають також диференціацію продукції за якістю: категорії, класи, сорти, відповідно до яких здійснюється матеріальне стимулювання виробників. Дотримання вимог стандартів забезпечує виробництво продукції конкурентоспроможної на світовому ринку, підвищує рівень уніфікації, сприяє збереженню і охороні навколишнього середовища.
Державні стандарти України встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації на продукцію, виконувані роботи та послуги, а також на різні елементи господарських об'єктів державного значення (транспорт, зв'язок, енергосистема тощо). Державні стандарти містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. Вони вимагають обов'язкового врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, користі і безпеки продукції для споживачів.
Кодекс усталеної практики – це документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкції чи виробів. Як бачимо, кодекс усталеної практики не стосується безпосередньо продукції, а регламентує процес її виготовлення. Він може бути самостійним стандартом, або його частиною, або окремим документом.
Технічні умови – це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, послуги чи процеси. Як і кодекс усталеної практики, він також може бути стандартом, його частиною або окремим документом.
У системі управління якістю важливим елементом є сертифікація продукції та видача підприємству відповідного документа – сертифіката.
Сертифікація продукції – це діяльність, що пов'язана з підтвердженням відповідності якості продукції встановленим вимогам. Мета сертифікації – запобігання реалізації продукції, небезпечної для здоров'я і життя громадян та навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі підприємств у міжнародній торгівлі. Сертифікація продукції є водночас процедурою отримання сертифіката.
Сертифікат – це документ, який засвідчує високий рівень якості продукції та її відповідність вимогам міжнародних стандартів ICO серії 9000. Якщо підприємство передбачає вигідно продати товар на світовому ринку, то він має бути сертифікованим, а рівень його якості повинен відповідати вимогам міжнародних стандартів.
В Україні сертифікація продукції поділяється на обов'язкову і добровільну. Обов'язкова сертифікація здійснюється лише в державній системі управління суб'єктами господарювання для підтвердження відповідності продукції обов'язковим вимогам нормативних документів. Добровільна сертифікація проводиться з ініціативи виробника для підтвердження відповідності продукції вимогам, що не віднесені законодавчими актами до обов'язкових, і сприяє підвищенню конкурентоспроможності товарів.
Державна політика у сфері управління якістю продукції спрямована на стимулювання діяльності підприємств щодо поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції. Підвищення якості продукції забезпечує підприємству одержання максимально можливого прибутку і сприяє повнішому задоволенню суспільних потреб.
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стандартизація та сертифікація продукції“ на сторінці 1. Приємного читання.
