1. За характером обороту, що обслуговується, виділяють оптові і роздрібні ціни.
Оптові ціни – це ціни, за якими підприємства реалізують продукцію іншим підприємствам і збутовим організаціям крупними партіями (оптом). До оптових відносяться також і закупівельні ціни, по яких сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію підприємствам для наступної переробки. В міжнародній торгівлі угоди часто є по суті оптовими операціями і здійснюються за оптовими цінами. Біржова ціна на різні види продукції також вважається оптовою.
Роздрібні ціни – ціни, по яких підприємства і торгівельні організації реалізують продукцію населенню. Відпускна ціна на продукцію підприємств громадського харчування – це форма роздрібної ціни.
В сфері обігу діють знижки – націнки (оптово-збутова, роздрібна). Різниця між ціною реалізації товару постачально-збутовою організацією і оптовою ціною підприємства постачальника – це постачально-збутова надбавка (націнка). Різниця між оптовими цінами купівлі і продажу, між оптовою і роздрібною ціною являє собою торгову націнку (знижку).
2. В залежності від рівня державного регулювання виділяють вільні (ринкові) і регульовані ціни.
Вільні (ринкові) ціни – це ціни, які встановлюються на ринку на основі попиту і пропозиції товарів. До вільних цін відносять: ціну попиту, ціну пропозиції. Ціна попиту – ціна на ринку покупців. Ціна пропозиції – ринкова ціна, яка складається в оферті (офіційній пропозиції продавця) без знижок.
Регульовані – це ціни, які встановлюються під регулюючим впливом органів управління. Серед регульованих цін можуть виділятись гарантовані, рекомендовані (індикативні), лімітні, заставні, порогові (захисні). В числі регульованих можуть також виділятись граничні і фіксовані ціни. Фіксовані – ціни, які встановлюються на визначеному рівні і можуть змінюватись за рішенням суб'єкта, що їх призначив.
3. При підписанні контракту встановлюються (фіксуються) ціни, які поділяються на тверді (постійні), рухомі і змінні.
Тверді (постійні) – це ціни, які встановлюються в момент підписання контракту і не змінюються на протязі всього строку поставки товару.
Рухома – це така ціна, яка може переглядатись після підписання контракту, якщо зміняться ринкові ціни. В цьому випадку робиться застереження про підвищення чи зниження ціни. При встановленні рухомої ціни вказується джерело інформації, яке може бути використане для зміни ціни. Такі ціни встановлюються на сировинні, промислові чи сільськогосподарські товари, що поставляються на основі довгострокових контрактів.
Змінні ціни – це ціни, які визначаються в момент виконання контракту шляхом перегляду початкової ціни з урахуванням змін у витратах виробництва за період виготовлення виробу (при зміні цін на ресурси, інфляції та ін). При цьому в договорі фіксується базисна ціна, її структура (доля змінної і постійної частин, прибутку), наводиться метод розрахунку ціни. Такі ціни встановлюються для товарів з тривалими строками виготовлення і широко використовується у світовій торгівлі. В контракті може передбачатись, що зміна поширюється тільки на окремі елементи витрат (наприклад, матеріали), або не на увесь строк дії. Інколи використовують змішаний спосіб фіксацій ціни, коли одна частина ціни встановлюється твердо, а інша – змінна.
4. За способом одержання інформації світові ціни поділяють на довідкові і розрахункові.
Довідкові – це загальновживані ціни, які наводяться в спеціальних джерелах інформації. До них відносяться прейскурантні ціни та ціни, які укладають у великих центрах міжнародної торгівлі. Довідкові ціни – це ті, що публікуються в різних друкованих виданнях (економічних газетах і журналах, бюлетенях, каталогах, прейскурантах). Прейскурантні ціни – це вид довідкових цін, які публікуються в прейскурантах (довідниках фірм – виробників). Довідкові ціни можуть бути номінальними (не пов'язаними з реальними комерційними операціями) й цінами, які відображують угоди за минулий період. На основі довідкових цін визначаються ціни реальних угод і ціни пропозицій крупних фірм.
Розрахункові ціни використовуються в контрактах на нестандартне обладнання, що виготовляється за індивідуальними замовленнями.
5. В залежності від виду ринку розрізняють ціни товарних аукціонів, біржові котировки, ціни торгів.
Аукціони – це торги, які спеціалізуються на продажу визначених товарів. Вони проводяться один чи декілька разів на рік. Ціни аукціонів – це ціни публічного продажу партії товарів (лоту) за максимально запропонованим рівнем. У проведенні аукціонів беруть участь багато покупців і один або декілька продавців. Аукціони проводяться для продажу антикваріату, дорогоцінних каменів, хутра, чаю та ін.
Біржові котировки – це ціни товарних та фондових бірж. На товарних біржах (постійно діючих ринках однорідних товарів) продають нафту, кольорові метали, деякі сільськогосподарські продукти, включаючи зернові, лісові товари та ін. На біржах продається понад 50 видів товарів (15-20% експорту). Біржові котировки – це ціни реальних контрактів, які в той же час використовуються для встановлення цін у звичайних контрактах. Рівні цін аукціонів і біржові котировки публікуються в спеціальних бюлетенях, які випускаються аукціонними і біржовими комітетами.
Ціни торгів – це ціни особливої форми спеціалізованої торгівлі, яка передбачає видачу замовлення на поставку товарів чи одержання підряду на виконання робіт на умовах об'явлених у спеціальному документі (тендері). Тендер передбачає залучення до визначеного строку пропозицій від декількох виробників (виконавців) з метою забезпечення найбільш вигідних для організатора умов майбутнього контракту. Тендерні торги проводяться для технічно складної продукції (енергетичне обладнання), для закупки великих партій військової техніки (танки, літаки та ін.), при будівництві крупних об'єктів.
• 6. Внутріфірмові (трансфертні) ціни – це ціни, які використовуються при реалізації продукції всередині фірми, або споріднених фірм.
• 7. За умовами постачання розрізняють ціни нетто (ціна на місці купівлі-продажу) і ціни брутто чи фактурні ціни. Останні це оптові ціни франко, які визначаються з урахуванням умов купівлі-продажу, страхування та інших витрат. Термін франко показує до якого пункту транспортні витрати включаються в ціну. Наприклад, ціна франко – станція відправлення означає, що транспортні витрати включені в ціну до станції відправлення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРОДУКЦІЮ“ на сторінці 2. Приємного читання.
