У процесі виробничої діяльності основні засоби зношуються і поступово втрачають свою вартість. Безперервний процес виробництва потребує відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці. Необхідною умовою їхнього відновлення є поступове відшкодування вартості, яке здійснюється шляхом амортизації.
Амортизація (лат. amortizatio – погашення, сплата боргу) – економічний процес поступового перенесення вартості основних засобів в міру їхнього зношування на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для відтворення засобів праці. Необхідність амортизації випливає з того, що основні засоби в процесі виробництва функціонують протягом багатьох років, але зберігають при цьому свою натурально-речову форму. Кожного року або кожного виробничого циклу вони переносять на новостворений продукт частину своєї вартості, яка пропорційна їхньому зношуванню за цей період.
Для відшкодування вартості зношеної частини основних засобів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування. Ці відрахування включаються в собівартість виробленої продукції як витрати виробництва і реалізуються під час продажу товарів. Вони накопичуються у спеціальному амортизаційному фонді, що є джерелом відновлення спрацьованих основних засобів. Таким чином, амортизація забезпечує відшкодування в грошовому виразі вартості засобів праці в міру їхнього фізичного зносу в процесі виробництва.
Розрізняють фізичне і моральне зношування основних засобів. Фізичне спрацювання основних засобів – це поступова втрата ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення Їхньої реальної вартості.
Фізичне зношування будь-якого знаряддя праці (машини, устаткування) можна поділити умовно на дві частини: одну, що періодично усувають проведенням ремонтів, другу ж частину зносу в такий спосіб усунути неможливо. З часом спрацювання збільшується і настає момент повного фізичного зносу, коли треба замінити такий засіб праці на новий аналогічного призначення. У зв'язку з цим розрізняють усувне (тимчасове) і неусувне фізичне зношування.
Моральне зношування – це процес знецінення діючих основних засобів до настання їхнього повного фізичного спрацювання під впливом науково- технічного прогресу. Такий знос характеризується втратою основними засобами своєї вартості внаслідок удосконалення застосовуваних та створення нових засобів виробництва, тому не переноситься на вартість створюваного продукту. Коли з'являється нова техніка і підприємець не замінить нею стару (навіть коли вона повністю не спрацьована), він вироблятиме дорожчі або не такі якісні товари і може збанкрутувати.
За рахунок амортизаційних відрахувань утворюється амортизаційний фонд, який використовується для заміщення зношених засобів праці. Амортизаційні відрахування здійснюються за встановленими в країні нормами. Норма амортизації визначається відношенням річної суми амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості основних засобів, виражене у відсотках. Ця норма встановлюється залежно від довговічності, фізичного та морального зношування основних засобів, матеріально-речових особливостей та інших об'єктивних факторів.
Амортизаційні відрахування можуть здійснюватись за балансовою (початковою або відновленою) вартістю основних засобів і нормами амортизації, які визначають щорічну частку відшкодування їхньої первісної вартості.
Норма амортизації () на реновацію, або повне відновлення основних засобів залежить від строку їхнього використання і виражається у відсотках до балансової вартості, її обчислюють за формулою:
де -балансова вартість основних засобів, грн;
– ліквідаційна вартість основних засобів, грн;
Т – амортизаційний період, років.
Амортизаційний період окремих видів основних засобів встановлюють виходячи з економічного обґрунтування і доцільності періоду їхнього використання з урахуванням багатьох факторів, зокрема загальної фізичної довговічності та економічності капітального ремонту, умов їхньої експлуатації, строків настання техніко-економічного старіння, можливих темпів оновлення.
Підприємство повинно застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, які передбачені податковим законодавством. Для здійснення амортизаційних відрахувань і розрахунку амортизаційних сум проведена класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Відповідно до Податкового кодексу України основні засоби та інші необоротні активи поділено на 16 груп і визначено мінімально допустимі строки їхньої амортизації:
група 1 – земельні ділянки. Амортизація не нараховується;
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом. Мінімально допустимий строк амортизації 15 років;
група 3 – будівлі, строк амортизації 20 років; споруди, строк амортизації 15 років; передавальні пристрої, строк амортизації 10 років;
група 4 – машини та обладнання, строк амортизації 5 років, з них: електронно-обчислювальні машини, строк амортизації 2 роки; група 5 – транспортні засоби, строк амортизації 5 років; група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі), строк амортизації 4 роки;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка і фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Амортизація основних засобів підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
