Одним із найважливіших критеріїв економічності при обґрунтуванні заходів підвищення надійності електропостачання є витрати, які можна компенсувати технічно та організаційно-економічно. Зниження ступеня надійності електропостачання значно збільшує експлуатаційні витрати. Оптимальність проектів з підвищення надійності означає при цьому, що заданий виробничий ефект можна одержати при мінімально можливих витратах матеріальних ресурсів. При визначенні оптимального варіанта з деяких можливих, що забезпечують виконання технічного завдання, необхідно визначити приведені витрати на спорудження й експлуатацію енергетичного об'єкта (В), які залежно від тривалості спорудження та умов почергового введення обчислюються по-різному.
Якщо будівництво та пуск в експлуатацію здійснюються упродовж одного року, то
(12.12)
де – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень К (при нормативному терміні служби 10 років,
;
– річні експлуатаційні витрати, грн.
Якщо об'єкт будується упродовж Т років, то:
(12.13)
де – коефіцієнт нарощування (компаундування) капітальних вкладень; і – відсоткова ставка приведення різночасових витрат, обумовлена фінансовою політикою держави для кожної галузі (в енергетиці і = 0,08); Кt – капітальні вкладення в t-му році, грн; τ– рік приведення витрат.
При порівнянні подібних варіантів з неоднаковою надійністю необхідно вводити в розрахункові формули складові, що враховують можливий економічний збиток від відмов устаткування і установок, або складові, що враховують витрати на підвищення надійності до нормативного рівня:
(12.14)
(12.15)
де З – середній річний збиток від перерв у електропостачанні на стадії нормальної експлуатації енергосистеми (Шеметов, 2006).
Остаточно проектний варіант визначається шляхом комплексного техніко-економічного порівняння за критеріями надійності й економічності (табл. 12.7). При цьому практично однаковими вважають варіанти, в яких значення (ен • К + Ве) відрізняються менше ніж на 5 % від базового варіанта, а значення 3 – менше ніж на 10 % (Справочник, 1985).
Таблиця 12.7 – Порівняння проектних рішень за критеріями надійності та економічності (складено за даними: Шеметов, 2006; Справочник, 1985)
| 1 Варіанти однакові за можливим збитком через перерви у електропостачанні, але різні за витратами на реалізацію проекту | Варіант 1 | |
| 2 Варіанти різні за збитковістю, але однакові за витратами на реалізацію проекту | Варіант 1 | |
| 3 Варіанти відрізняються за витратами і за збитками | Варіант 1 | |
| 4 Варіанти однакові за збитком та за витратами | Порівнюють за іншими критеріями |
Приклад 4
Повітряну лінію електропередачі довжиною 30 км можна виконати одноколовою або двоколовою. Якщо електропостачання споживача здійснюватиметься по одному колу, то у результаті його аварійних відключень прогнозований середньорічний збиток становитиме З1 = 12 млн грн. При цьому вартість одного кілометра одноколової лінії становитиме 105 тис. грн, а витрати на експлуатацію всієї лінії млн грн/рік (при середньому терміні служби 20 років). Спорудження одного кілометра двоколової лінії обійдеться на 120 тис. грн дорожче, її експлуатація
млн грн/рік (при середньому терміні служби 25 років), а середній збиток при цьому знижується до
млн грн. Також при двоколовій лінії необхідне спорудження додаткового вимикача вартістю 1,5 млн грн. Визначимо, що економічно вигідніше: будівництво двоколової або одноколової лінії.
Порівняємо варіанти за можливим збитком через перерви в електропостачанні:
Визначимо, наскільки будівництво двоколової та одноколової ліній відрізняються за витратами:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні критерії підвищення надійності електропостачання“ на сторінці 1. Приємного читання.
