На сьогодні прийом на роботу найманих працівників в Україні здійснюється відповідно до системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) і виробничому рівнях (колективний договір).
Угода є договором між представниками сторін переговорів з питань регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців (Про колективні, 2014).
Сторонами генеральної угоди виступають, з одного боку, професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів, та, з іншого, – власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і на підприємствах яких зайнята більшість найманих працівників держави.
Генеральна угода регулює основні принципи та норми реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин у державі й охоплює такі аспекти:
• гарантії праці та забезпечення продуктивної зайнятості;
• мінімальні соціальні гарантії оплати праці та доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;
• розмір прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів;
• соціальне страхування;
• трудові відносини, режим праці та. відпочинку;
• умови охорони праці та навколишнього природного середовища;
• задоволення духовних потреб населення;
• умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці;
• забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• заборона дискримінації (Про колективні, 2014).
Норми генеральної угоди є обов'язковими для врахування під час укладення галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів на підприємствах.
Сторонами угоди на галузевому рівні є власники або уповноважені ними органи та профспілки, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять до сфери їх дії.
Галузева угода регулює галузеві норми щодо:
• нормування та оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки за мінімальною межею та мінімальними розмірами доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі);
• установлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці та зайнятості;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Генеральна, галузева угоди, колективний договір“ на сторінці 1. Приємного читання.
