Розвиток відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

Економіка енергетики

[1]

В ЄС, як і в усьому світі, розвиток "зеленої" енергетики характеризується високою динамічністю. Усе більша кількість європейських держав переймається проблемами можливої енергетичної кризи та необхідності впровадження альтернативних джерел енергії. Тому енергетичний сектор ЄС продовжує переходити від використання мазуту і вугілля до ВДЕ у національних господарствах, вкладаючи в це чималі кошти.

Подробиці

Завдяки ефективному управлінню упродовж 2007–2011 pp. інвестиції ЄС у BE постійно зростали, після чого почали зменшуватися. Так, у 2013 році вони знизилися на 44 % порівняно із попереднім роком (табл. 10.1), що стало результатом різкого скорочення витрат на обладнання (особливо сонячних батарей) та невизначеності з приводу подальшої державної підтримки В ДЕ. Різке скорочення інвестиційних потоків у цей сектор у подальшому може негативно позначитися на виконанні узгоджених цілей щодо частки В ДЕ у кінцевому споживанні енергії країн ами-членами ЄС.

Таблиця 10.1 – Динаміка інвестицій ЄС у BE (Renewables, 2014)

Роки2007200820092010201120122013
Інвестиції у BE, млрд дол. США61,873,475,3102,4114,886,448,4

У цілому на сучасному етапі ЄС займає лідерські позиції з розвитку В ДЕ та ефективно реалізує програми їх стимулювання (ВР, 2013). Розглянемо детальніше найбільш перспективні технології "зеленої" енергетики ЄС.

Вітроенергетика

Сьогодні енергія вітру є найбільш швидко зростаючим джерелом енергії. За підсумками 2013 року на ВЕС припадало 32 % усіх нововведених генеруючих потужностей ЄС. Цей показник перевищує показники за всіма іншими технологіями, включаючи газ, вугільну і ядерну енергію.

У цілому встановлена потужність вітрової енергогенерації в ЄС складається з 110,7 ГВт ВЕС на суші та 6,6 ГВт офшорних ВЕС (тобто таких, що інсталюються в морі). Проте, загальний обсяг ринку в регіоні у 2013 році знизився на 8 % щодо 2012 року, а фінансування нових проектів стає все більш складним завданням у зв'язку з невизначеністю політики інвестиційних стимулів.

Найбільшу частку генерації енергії за допомогою ВЕС забезпечує Німеччина – 29 %. Це наймасштабyіший ринок ЄС, у рамках якого у 2013 році було згенеровано 53,4 ТВтгод. електроенергії. На другому місці – Великобританія – 17 % генерації, де встановлена потужність ВЕС на кінець 2013 року становила 10,5 ГВт. На ці дві країни припало близько 46 % від усіх введених нових вітроустановок в 2013 році. Польща, Франція, Швеція, Румунія забезпечують по 8 %, Данія – 6 % від загальної встановленої потужності ВЕС (Renewables, 2014).

Подробиці

Значний внесок у забезпечення сталого розвитку галузі вітроенергетики ЄС здійснюють такі компанії: датська "Вестас" (Vestas), німецькі

"Енеркон" (Епегсоп), "Сіменс" (Siemens), "Нордекс" (Nordex), іспанська "Гамеса" (Gamesa).

Так, датська компанія "Вестас" є найстаршою серед сучасних виробників вітрогенераторів. Вона була заснована в 1898 році і з 1928 року виробляла металеві вікна для промислових будівель, а у 1945 році почала виробництво побутових виробів з металу (серед них міксери, контейнери тощо), з 1950 року – сільськогосподарської техніки. У 1978 році тут створили вітрову турбіну, яку вперше встановили у 1979 році. У 1995 році компанія "Вестас" збудувала офшорний вітрогенератор. На кінець 2013 року частка фірми на світовому ринку вітрогенераторів становила 19 % із загальною потужністю виробленого обладнання більш ніж 64 ГВт (Vestas, 2014).

Розвиток вітроенергетики ЄС стикається з певними труднощами технічного й організаційного характеру. Так, одне з основних обмежень розвитку вітроенергетики – це необхідність розташування ВЕС на значних земельних площах, оскільки розміщення таких територій збільшує фактичну потужність ВЕС. Щодо офшорних ВЕС, то вони мають більший ККД, але їх складно підключити до електричної мережі. Існування зазначених проблем вимагає мобільності їх вирішення і зосередження на таких основних напрямах розвитку ВЕС:

• розроблення нових турбін та їх компонентів;

• вдосконаленні організації й технологій у сфері діяльності ВЕС;

• інтеграції мережі наземних і морських ВЕС;

• оцінки та планування діяльності ВЕС (Wind, 2014). Геліоенергетика. Упродовж останніх років загальний обсяг встановлених сонячних потужностей в ЄС зростав. Як і капіталовкладення в галузь, що становили понад 50 млрд євро, ці показники перевищили найбільш оптимістичні прогнози. Близько 75 % від загальної глобальної встановленої фотоелектричної потужності знаходиться саме в Європі. За оцінками Європейської асоціації фотоелектричної промисловості (ΕΡΙΑ), наразі ЄС повністю або частково забезпечує електроенергією від сонячних модулів близько 3 мільйонів домогосподарств (Global, 2014а).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток відновлювальної енергетики в Європейському Союзі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЕНЕРГЕТИКА В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Особливості енергетичної галузі та основні показники енергетичного розвитку країни

  • ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Зміст нематеріальних і довгострокових фінансових активів

  • Методи оцінки основних фондів

  • Зношення і відтворення основних фондів

  • Амортизація основних фондів

  • Інтенсифікація та показники використання основних фондів

  • Виробнича потужність енергетичного підприємства

  • Відтворення основних фондів

  • ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Нормування обігових коштів

  • Показники оборотності обігових коштів

  • Напрямки прискорення оборотності обігових коштів

  • ТРУДОВІ РЕСУРСИ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Підготовка та перепідготовка кадрів

  • Розрахунки чисельності працюючих

  • Продуктивність праці та резерви її підвищення

  • Визначення заробітної плати

  • Генеральна, галузева угоди, колективний договір

  • СОБІВАРТІСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Характеристика кошторису витрат в енергетиці. Групування витрат на виробництво енергії за статтями калькуляції

  • Класифікація статей калькуляції

  • Особливості формування собівартості енергії на ТЕС, котельнях, АЕС та в транспортних енергосистемах

  • Собівартість енергії на АЕС

  • Собівартість енергії в системах транспортування

  • Розрахунок нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики

  • Методи обліку та калькулювання фактичної собівартості виробництва енергії на ТЕЦ. Шляхи зниження собівартості енергетичної продукції

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Формування цін на паливно-енергетичні ресурси

  • Тарифи на електроенергію

  • Прибуток та рентабельність в енергетиці

  • ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Методичні підходи до вибору інструментарію техніко-економічного обґрунтування господарських рішень

  • База порівняння показників ефективності

  • Показники економічної ефективності

  • Визначений економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об'єкти

  • Інтегральні показники

  • Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

  • СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

  • Методи державного регулювання енергетики

  • Енергетичний баланс країни як інструмент державного регулювання

  • Шляхи економії паливно-енергетичних ресурсів. Державна політика енергозбереження в Україні

  • ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ

  • Досвід побудови і функціонування енергоринків Західної Європи та України

  • Системи договірних відносин на оптовому ринку електроенергії

  • Порядок взаєморозрахунків на енергоринку

  • ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ "ЗЕЛЕНОЇ" ЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток відновлювальної енергетики в Європейському Союзі
  • Гідроенергетика

  • Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії: практика Європейського Союзу

  • Підвищення енергоефекиввності у будівельному секторі ЄС

  • Зростання енергоефективності в енергетиці

  • Сучасні тенденції і потенціал розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Державне управління розбудовою відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Економічні механізми стимулювання розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Податкові й митні пільги

  • ПРОГНОЗУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Види енергетичних прогнозів

  • Методи прогнозування

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

  • Нормативно-правові аспекти забезпечення надійності електропостачання

  • Оцінка економічного збитку від ненадійності електропостачання

  • Економічні критерії підвищення надійності електропостачання

  • Організаційно-економічні заходи та інструменти забезпечення надійності електропостачання

  • ЯКІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСОБИ її ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Реактивна потужність як причина зниження якості електроенергії

  • Техніко-економічні наслідки погіршення якості електроенергії

  • Винуватці, джерела та причини погіршення якості електроенергії

  • Споживачі електроенергії

  • Техніко-економічні проекти з покращання якості електроенергії

  • Зниження втрат напруги

  • Балансування фал

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ