Сучасні тенденції і потенціал розвитку "зеленої" енергетики в Україні

Економіка енергетики

[1]

За підрахунками Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України, річний технічно досяжний енергетичний потенціал ВДЕ у нашій державі становить 68,6 млн т нафтового еквівалента, або близько 50% загального енергоспоживання (Про Національний, 2014). Динаміку розвитку BE в Україні у 2009-2013 роках наведено у таблиці 10.3.

Подані статистичні дані свідчать, що для країни характерні досить високі темпи нарощування потужностей і обсягів виробництва електроенергії з усіх видів ВДЕ.

Подробиці

Сьогодні в державі функціонують установки з виробництва біогазу на полігонах твердих побутових відходів. Діють потужності з виробництва біоетанолу на спиртових заводах, відкрито кілька потужностей з виробництва біодизеля. Найбільш розвинене виробництво твердого біопалива: сьогодні працюють понад 200 виробників гранул (пелет) і брикетів із різних видів сировини (деревна стружка, тирса, солома, лушпиння соняшнику, лушпиння зерен та ін.). У масовому порядку стали реалізовуватися проекти переходу на даний вид палива в сільських школах, лікарнях та інших установах. На одній із шахт Донбасу реалізується проект з утилізації шахтного метану, який дозволяє за добу заправляли близько 100 автомобілів. У Запоріжжі впроваджуються технології утилізації тепла каналізаційних стоків і вторинного тепла Запорізької АЕС. До згаданих напрямків відновлювальної енергетики необхідно додати реалізовані в Криму проекти вітрової та сонячної енергетики. За оцінками фахівців, внесок "зеленої" енергетики може становити від 20 до 50 % енергобалансу країни (Полевой, 2010; Хареба, 2012).

Таблиця 10.3 – Динаміка розвитку BE в Україні у 2009-2013 роках (Інформація, 2014)

РокиВстановлена потужність BE, МВтКількість виробленої електроенергії, млн кВт•год
СЕСВЕСМалі ГЕСБіоеЕССЕСВЕСМалі ГЕСБіоеЕС
2009-49,249,2--41,429,7-
20102,576,662,50,70,549,2192,50,2
2011188,2146,470,88,23089203,412,4
2012371,6193,873,410,7334257,617221,2
2013811,4334,17523,7562,8636,5285,937,2

З урахуванням тенденцій розвитку BE та за умови збереження їх у майбутньому рівень енергонезалежності України може суттєво зрости поряд зі зниженням екологічної небезпеки. Загальний обсяг інвестицій для реалізації розвитку ВДЕ в Україні оцінюється на рівні 15 млрд євро (Лазненко, 2014). За оцінками експертів найбільший потенціал розвитку BE в Україні мають: виробництво енергії з біомаси та відходів (72 % від загального потенціалу біоенергетики, зважаючи на достатню розвиненість сировинної бази для цієї підгалузі), сонячна енергетика (59 %) та вітроенергетика (56 %) (рис. 10.3).

Розглянемо основні перспективні напрями розвитку "зеленої" енергетики України на основі ВДЕ детальніше.

Геліоенергетика. Сонячна енергетика – один із напрямів BE, який найбільш динамічно розвивається. Український ринок сонячної енергетики за оцінками іноземних інвесторів, є достатньо привабливим, що сприяє успішній реалізації "сонячних" проектів.

Технічно досяжний енергетичний потенціал сонячної енергії в Україні становить 6 млн т ум. п. на рік, або 38,2 млрд кВт•год на рік (Потенціал, 2014; Програма, 2013). Отже, навіть часткова реалізація потенціалу за рахунок ефективного використання геліоустановок на території України дозволить суттєво підвищити енергонезалежність країни.

Найпривабливіші напрямки BE для розвитку в Україні (Лазненко, 2014)

Рисунок 10.3 – Найпривабливіші напрямки BE для розвитку в Україні (Лазненко, 2014)

Подробиці

Україна має значно вищий потенціал сонячної енергетики, ніж Польща чи Німеччина, де активно впроваджуються СЕС. Зокрема, середньорічний потенціал України становить 1235 кВт•год/м2 (від 1070 кВттод/м2 у північних регіонах України до 1400 кВт•год/м2 і вище на півдні та в Автономній Республіці Крим), Німеччини – 1000 кВт•год/м2, Польщі – 1080 кВттод/м2. Це означає, що теплові панелі в нашій державі можуть працювати з віддачею в 30 % і більше. Для південних регіонів України це 9 місяців (із березня до листопада), у північних регіонах – 7 місяців (із квітня до жовтня). Взимку ефективність роботи геліоустановки значно зменшується, проте не зникає (Возняк, 2010).

В основному потенціал сонячної енергетики зосереджений у південних областях України із спаданням у міру просування на північ. Найбільш привабливими регіонами з використання енергії сонця є Південний берег Криму, Причорноморська та Гіриазовська низини, Подільська, Донецька та Придніпровська височини, Карпати і Кримські гори.

У цілому Україна робить впевнені кроки щодо динамічного розвитку геліоенергетики, про що свідчить зростання виробленої сонячної електроенергії та обсягів встановлених потужностей (див. табл. 10.2). Так, загальна встановлена потужність українських сонячних електростанцій у 2013 році (811,4 МВт) збільшилася на 46% порівняно із попереднім роком (у 2012 році – 371,6 МВт) (Програма, 2013).

З урахуванням тенденції світового зниження собівартості будівництва СЕС та сприятливого прогнозу для розвитку геліоенергетики Україна повинна продовжувати нарощувати виробництво сонячної електроенергії шляхом подальшого вдосконалення технології та введення в експлуатацію нових потужностей.

Вітроенергетика. На сьогодні український ринок вітроенергетики є другим за величиною сектором BE, а реалізація вітроенергетичних проектів – одним із найбільш перспективних напрямків освоєння ВДЕ на території України. Так, за оцінками Інституту відновлювальної енергетики Національної академії наук України, загальний технічно досяжний енергетичний потенціал вітроенергетики країни становить 28 млн т ум. п./рік, або 79,8 млрд кВт•год/рік (Потенціал, 2014; Програма, 2013). Найкращі природні умови для розвитку вітроенергетики мають узбережжя Чорного і Азовського морів, південний берег Криму, вершини Українських Карпат, Кримських гір, Донецька височина, Приазовська та Причорноморська низовини.

Подробиці

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні тенденції і потенціал розвитку "зеленої" енергетики в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЕНЕРГЕТИКА В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Особливості енергетичної галузі та основні показники енергетичного розвитку країни

  • ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Зміст нематеріальних і довгострокових фінансових активів

  • Методи оцінки основних фондів

  • Зношення і відтворення основних фондів

  • Амортизація основних фондів

  • Інтенсифікація та показники використання основних фондів

  • Виробнича потужність енергетичного підприємства

  • Відтворення основних фондів

  • ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Нормування обігових коштів

  • Показники оборотності обігових коштів

  • Напрямки прискорення оборотності обігових коштів

  • ТРУДОВІ РЕСУРСИ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Підготовка та перепідготовка кадрів

  • Розрахунки чисельності працюючих

  • Продуктивність праці та резерви її підвищення

  • Визначення заробітної плати

  • Генеральна, галузева угоди, колективний договір

  • СОБІВАРТІСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Характеристика кошторису витрат в енергетиці. Групування витрат на виробництво енергії за статтями калькуляції

  • Класифікація статей калькуляції

  • Особливості формування собівартості енергії на ТЕС, котельнях, АЕС та в транспортних енергосистемах

  • Собівартість енергії на АЕС

  • Собівартість енергії в системах транспортування

  • Розрахунок нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики

  • Методи обліку та калькулювання фактичної собівартості виробництва енергії на ТЕЦ. Шляхи зниження собівартості енергетичної продукції

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Формування цін на паливно-енергетичні ресурси

  • Тарифи на електроенергію

  • Прибуток та рентабельність в енергетиці

  • ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Методичні підходи до вибору інструментарію техніко-економічного обґрунтування господарських рішень

  • База порівняння показників ефективності

  • Показники економічної ефективності

  • Визначений економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об'єкти

  • Інтегральні показники

  • Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

  • СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

  • Методи державного регулювання енергетики

  • Енергетичний баланс країни як інструмент державного регулювання

  • Шляхи економії паливно-енергетичних ресурсів. Державна політика енергозбереження в Україні

  • ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ

  • Досвід побудови і функціонування енергоринків Західної Європи та України

  • Системи договірних відносин на оптовому ринку електроенергії

  • Порядок взаєморозрахунків на енергоринку

  • ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ "ЗЕЛЕНОЇ" ЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Гідроенергетика

  • Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії: практика Європейського Союзу

  • Підвищення енергоефекиввності у будівельному секторі ЄС

  • Зростання енергоефективності в енергетиці

  • Сучасні тенденції і потенціал розвитку "зеленої" енергетики в Україні
  • Державне управління розбудовою відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Економічні механізми стимулювання розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Податкові й митні пільги

  • ПРОГНОЗУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Види енергетичних прогнозів

  • Методи прогнозування

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

  • Нормативно-правові аспекти забезпечення надійності електропостачання

  • Оцінка економічного збитку від ненадійності електропостачання

  • Економічні критерії підвищення надійності електропостачання

  • Організаційно-економічні заходи та інструменти забезпечення надійності електропостачання

  • ЯКІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСОБИ її ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Реактивна потужність як причина зниження якості електроенергії

  • Техніко-економічні наслідки погіршення якості електроенергії

  • Винуватці, джерела та причини погіршення якості електроенергії

  • Споживачі електроенергії

  • Техніко-економічні проекти з покращання якості електроенергії

  • Зниження втрат напруги

  • Балансування фал

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ