Функція оптимізації надійності електропостачання при двопараметричній залежності збитку набуває вигляду (Барг, 1985):
(12.20)
де – питомий збиток від фактора відмови, не залежний від тривалості відновлення працездатності, грн/відмову;
– питомий збиток від простою
споживачів після відмови, що залежить від тривалості відновлення працездатності, грн/рік.
Більш комплексним і загальним для всіх суб'єктів є критерій максимуму чистого дисконтованого доходу. Для ЕК економічний критерій з урахуванням рівня надійності має вигляд
(12.21)
де NPVE – чистий дисконтований дохід ΕΚ; 1Е – сумарний приведений дохід від реалізації електроенергії за період часу Т; IR – сумарний приведений дохід від плати споживача за надійність за період часу Т; С – сумарні приведені витрати на функціонування ЕК, що включають приведену частку капітальних витрат і поточні витрати за період часу Т; D – сумарний приведений збиток (плата споживачеві за недостатній рівень надійності електропостачання стосовно рівня, зафіксованого у договорі на електропостачання між ЕК та споживачем) за період часу Т.
Для споживача критерій має вигляд
(12.22)
де NPVC – чистий дисконтований дохід споживача; PC – сумарний приведений прибуток споживача; СЕ – сумарні приведені витрати на оплату електропостачання з урахуванням того, що споживач не лише купує електроенергію, але й проводить у себе деякі заходи для її приймання; CR – сумарні приведені витрати за надійність електропостачання; D – повний сумарний приведений збиток споживача від ненадійності його електропостачання; D – сумарний приведений збиток від ненадійності електропостачання, що компенсується ЕК (Федотова, 2007).
Таким чином, складова D* є стимулом підвищення надійності для ЕК.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні критерії підвищення надійності електропостачання“ на сторінці 3. Приємного читання.
