Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії: практика Європейського Союзу

Економіка енергетики

[1]

Поняття про енергоефективність. Сьогодні ефективне використання енергетичних ресурсів є одним із основних пріоритетів розвитку економіки будь-якої країни. Енергозбереження та підвищення енергоефективності повинні супроводжувати розвиток "зеленої" енергетики, підсилюючи економічні, екологічні та соціальні ефекти її впровадження.

Енергоефективність показує витрати енергії на одиницю виробництва та/або споживання одиниці продукції (досягнення соціально-економічного ефекту).

Фактори, що обумовлюють необхідність зростання енергоефективності економічних систем

Рисунок 10.2 – Фактори, що обумовлюють необхідність зростання енергоефективності економічних систем

Необхідність зростання енергоефективності обумовлюється багатьма факторами, наведеними на рис. 10.2. Так, економічні чинники спонукають домогосподарства і суб'єктів виробничої сфери збільшувати ефективність використання енергії переважно через фінансові міркування. Природний дефіцит енергоджерел також відіграє певну роль у цих процесах. Запобігання глобальним змінам клімату і можливості скорочення викидів парникових газів унаслідок запровадження заходів із підвищення енергоефектив-

ності роблять останню основним елементом багатьох офіційних документів ЄС. Менш відомим аргументом на користь зростання енергоефективності є довготривалість трансформації великих енергетичних систем та переорієнтації їх на нові енергоджерела. Такі перетворення можуть тривати десятиліттями, характеризуючись значною інертністю, тому у короткостроковому періоді саме збільшення енергоефективності є найбільш прийнятним вирішенням проблеми раціоналізації енергоспоживання та збереження природних ресурсів. У цілому зростання енергоефективності позитивно впливає не лише на сталий економічний розвиток, а й на розбудову "зеленої" енергетики (Hertwich, 2005).

Отже, підвищення енергоефективності пов'язане:

• по-перше, із використанням меншої кількості енергії для забезпечення виробництва одиниці продукції (соціально-економічного ефекту), наприклад, забезпечення певного теплового режиму будівель або випуску певної кількості виробів;

• по-друге, із збільшенням обсягу продукції (соціально-економічного ефекту) у розрахунку на одиницю енергії, що витрачається при цьому.

Серед основних напрямів підвищення енергоефективності необхідно назвати:

• зменшення непродуктивних втрат енергії;

• скорочення питомих витрат енергоресурсів (палива) при виробництві електроенергії і тепла в самій енергетиці;

• застосування менш енергоємних технологій у виробничих процесах;

• заміщення більш енергоємних видів продукції (матеріалів, виробів, процесів) на менш енергоємні;

• дематеріалізацію економіки, тобто зменшення її матеріаломісткості;

• енергозбереження (заощадження) у процесах споживання продукції;

• оптимізацію систем виробництва і споживання енергії у часі (зокрема скорочення періодів пікових навантажень).

Підвищення енергоефективності фактично є одним із напрямів "зеленої" енергетики, який вирішує проблему енергозабезпечення, але не шляхом додаткового виробництва енергоресурсів, а через зменшення потреб у її використанні. Необхідно зазначити, що цей вид енергозабезпечення є максимально "зеленим", тобто екологічно чистим, адже за деякими винятками не супроводжується ніякими негативними наслідками для довкілля. Невипадково, що одним із завдань для економіки України є досягнення енергоефективності її систем, у тому числі з урахуванням досвіду ЄС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії: практика Європейського Союзу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЕНЕРГЕТИКА В СТРУКТУРІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Особливості енергетичної галузі та основні показники енергетичного розвитку країни

  • ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Зміст нематеріальних і довгострокових фінансових активів

  • Методи оцінки основних фондів

  • Зношення і відтворення основних фондів

  • Амортизація основних фондів

  • Інтенсифікація та показники використання основних фондів

  • Виробнича потужність енергетичного підприємства

  • Відтворення основних фондів

  • ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Нормування обігових коштів

  • Показники оборотності обігових коштів

  • Напрямки прискорення оборотності обігових коштів

  • ТРУДОВІ РЕСУРСИ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Підготовка та перепідготовка кадрів

  • Розрахунки чисельності працюючих

  • Продуктивність праці та резерви її підвищення

  • Визначення заробітної плати

  • Генеральна, галузева угоди, колективний договір

  • СОБІВАРТІСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

  • Характеристика кошторису витрат в енергетиці. Групування витрат на виробництво енергії за статтями калькуляції

  • Класифікація статей калькуляції

  • Особливості формування собівартості енергії на ТЕС, котельнях, АЕС та в транспортних енергосистемах

  • Собівартість енергії на АЕС

  • Собівартість енергії в системах транспортування

  • Розрахунок нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики

  • Методи обліку та калькулювання фактичної собівартості виробництва енергії на ТЕЦ. Шляхи зниження собівартості енергетичної продукції

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Формування цін на паливно-енергетичні ресурси

  • Тарифи на електроенергію

  • Прибуток та рентабельність в енергетиці

  • ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Методичні підходи до вибору інструментарію техніко-економічного обґрунтування господарських рішень

  • База порівняння показників ефективності

  • Показники економічної ефективності

  • Визначений економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об'єкти

  • Інтегральні показники

  • Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

  • СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

  • Методи державного регулювання енергетики

  • Енергетичний баланс країни як інструмент державного регулювання

  • Шляхи економії паливно-енергетичних ресурсів. Державна політика енергозбереження в Україні

  • ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ

  • Досвід побудови і функціонування енергоринків Західної Європи та України

  • Системи договірних відносин на оптовому ринку електроенергії

  • Порядок взаєморозрахунків на енергоринку

  • ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ "ЗЕЛЕНОЇ" ЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Гідроенергетика

  • Енергоефективність та відновлювальні джерела енергії: практика Європейського Союзу
  • Підвищення енергоефекиввності у будівельному секторі ЄС

  • Зростання енергоефективності в енергетиці

  • Сучасні тенденції і потенціал розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Державне управління розбудовою відновлювальної енергетики в Європейському Союзі

  • Економічні механізми стимулювання розвитку "зеленої" енергетики в Україні

  • Податкові й митні пільги

  • ПРОГНОЗУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ

  • Види енергетичних прогнозів

  • Методи прогнозування

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

  • Нормативно-правові аспекти забезпечення надійності електропостачання

  • Оцінка економічного збитку від ненадійності електропостачання

  • Економічні критерії підвищення надійності електропостачання

  • Організаційно-економічні заходи та інструменти забезпечення надійності електропостачання

  • ЯКІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСОБИ її ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Реактивна потужність як причина зниження якості електроенергії

  • Техніко-економічні наслідки погіршення якості електроенергії

  • Винуватці, джерела та причини погіршення якості електроенергії

  • Споживачі електроенергії

  • Техніко-економічні проекти з покращання якості електроенергії

  • Зниження втрат напруги

  • Балансування фал

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ