Важливою складовою техніко-економічного обґрунтування господарських заходів в енергетиці є оцінювання ефективності витрат на природоохоронні заходи в цій галузі. Це пов'язано з тим, що енергетичні підприємства є основними забруднювачами навколишнього природного середовища серед стаціонарних джерел забруднення. Зокрема, в Україні їх частка в загальному забрудненні довкілля становить близько 35–45 %.
Подробиці
На сучасному етапі ПЕК є одним з основних забруднювачів навколишнього природного середовища. На частку ПЕК припадає більш ніж 50 % забруднень атмосфери, близько 30 % загального відведення стоків у природні водойми, до 30 % твердих відходів.
Зі шкідливих викидів в атмосферу галузями ПЕК тверді частинки становлять понад 20-25 %, газоподібні – 70-80 %, із них 30 % становить двоокис сірки, до 10 % – двоокис азоту та 23 % – вуглеводні.
Основними забруднювачами повітряного басейну є стаціонарна електроенергетика та котельні. На частку підприємств електроенергетики та теплопостачання припадає близько 76 % забруднень повітряного басейну серед галузей ПЕК, у тому числі 96 % – золою та сірчистим ангідридом, 88 % – окислами азоту, причому близько 50 % усіх забруднень припадає на котельні. Відповідно до експертних оцінок середній коефіцієнт корисної дії золовловлювання на котельних становить не більше ніж 60 %, на 30-40 % котелень взагалі відсутнє золоочищування. Очищування димових газів від окислів сірки та азоту на теплових електростанціях не застосовується. Питомі викиди окислів сірки у 3 рази перевищують зарубіжні показники, окислів азоту – у 1,5–2 рази. Узагальню вальна характеристика забруднення атмосфери підприємствами ПЕК подана в табл. 7.6.
Галузями ПЕК споживається значна кількість води, з якої 93 % скидається назад у водойми. Із скинутих вод 99,3 % – нормативно чисті та очищені стоки та 0,7 % – забруднені. Основними споживачами води є стаціонарна електроенергетика та теплоспоживання. На частку цієї галузі припадає 95 % споживання свіжої води серед інших галузей ПЕК. Результатом скидання стічних вод електростанцій та котелень у природні водойми є мінералізація й теплові забруднення.
Сучасні очисні споруди теплоелектростанцій забезпечують очищування лише 95-98 % стічних вод, 18,5 % від усіх забруднених стоків ПЕК припадає на електро- та теплоенергетику. У той самий час 75 % потреб електро- та теплоенергетики у водних ресурсах покривається за рахунок оборотних иодосистем (Мельник та ін., 2006).
Таблиця 7.6 – Узагальнюванні відносні характеристики шкідливих викидів в атмосферу підприємствами ПЕК (у відсотках від викидів усіх галузей України) (Инновационное, 2004)
| тверді | рідкі та газоподібні | із них | |||||
| SO2 | NOx | СО | інші | ||||
| Усі галузі України | 100 | 22 | 78 | 29 | 8 | 33 | 8 |
| Галузі ПЕК | 40 | 8 | 32 | 20 | 46 | 4,8 | 2,6 |
| Теплоенергетика | 29 | 6,8 | 22,2 | 17,6 | 4,3 | 0,2 | 0,1 |
| У тому числі ТЕС, | 26,5 | 6,8 | 9,9 | 6,2 | 3,6 | 0,1 | 0,1 |
| ТЕЦ та котельні | 2,5 | 0,2 | 2,3 | 1,4 | 0,7 | 0,1 | - |
| Вугільна промисловість | 9,5 | 1,2 | 8,3 | 2,4 | 0,2 | 4,2 | 1,5 |
| Нафтогазова промисловість | 1,5 | - | 1,5 | - | ο,ι | 0,4 | 1,2 |
| Інші галузі | 60 | 14 | 46 | 9 | 3,4 | 28,2 | 5,4 |
Розглянемо особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів в енергетиці.
Витрати на природоохоронні заходи в енергетиці зіставляються з кінцевим комплексним соціально-економічним ефектом, який досягається в результаті їх реалізації.
Економічний ефект полягає в економії або запобіганні втратам живої й упредметненої праці (при проектованому порівняно зі сформованим станом навколишнього середовища) у матеріальному виробництві (приріст чистої продукції або прибутку) і невиробничій сфері (економія витрат із надання послуг), в особистому споживанні трудящих (скорочення витрат власних коштів, обумовлених забрудненням навколишнього середовища).
Соціальні результати (скорочення захворюваності населення, поліпшення умов праці й відпочинку, створення умов для розвитку культури та ін.) не завжди можуть бути виражені у грошовій формі. Тому поряд із суто економічним ефектом додаються економічні наслідки соціального ефекту, виражені у грошовій формі. Сумарна величина економічних результатів та економічних наслідків соціальних ефектів називається повним (загальним) економічним ефектом. Розрізняють також додаткові показники економічної ефективності, що визначаються як співвідношення первинних ефектів у натуральному вираженні (скорочення викидів шкідливих речовин, зменшення обсягів скидів неочищених стічних вод та ін.) до витрат, що їх забезпечують.
Показником загальної (абсолютної) економічної ефективності усієї величини природоохоронних витрат є відношення річного обсягу повного економічного ефекту (тобто суми економічних ефектів i-ГО виду від запобігання або зменшення втрат на j-му енергетичному об'єкті)
до еталонних витрат, що викликали цей ефект (тобто до суми річних експлуатаційних витрат
і капітальних вкладень в об'єкти природоохоронного призначення К, приведених до річної розмірності за допомогою нормативного терміну окупності
). Отже,
(7.28)
Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи Ек може бути розрахована за формулою
(7.29)
Приклад 14
Визначимо абсолютну ефективність усіх природоохоронних витрат та капітальних вкладень у систему оборотного водопостачання енергетичного підприємства, якщо капітальні витрати становили 4,8 млн грн, щорічні поточні – 26 тис. грн, економічні ефекти від зниження забруднення води та її економії становлять 48 і 85 тис. грн/рік. Нормативний термін окупності витрат = 10 років.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці“ на сторінці 1. Приємного читання.
