Втрати напруги ΔU на ділянці електричної мережі визначаються так:
(13.7)
де Р – активна потужність, кВт; Q – РП, кВАр; R і Х– відповідно активний і реактивний опори ЛЕП, Ом; – номінальна напруга мережі, В.
Активні й реактивні опори практично постійні, а активна й реактивна потужності змінні, причому характер цих змін може бути різним:
• при повільній зміні навантаження відповідно до її графіка – відхилення напруги;
• при різко змінному характері навантаження – коливання напруги;
• при несиметричному розподілі навантаження за фазами електричної мережі – несиметрія напругу трифазній системі;
• при нелінійному навантаженні – несинусоїдальність форми кривої напруги (Ланцов, 2014).
Зниження втрат напруги досягається:
• 1) вибором перетину провідників ЛЕП за припустимою втратою напруги;
• 2) застосуванням поздовжньої ємнісної компенсації реактивного опору ЛІНІЇ (X). Однак це призводить до підвищення струмів короткого замикання при X→0. Завдяки послідовному включенню конденсаторів К (поздовжня ємнісна компенсація) втрати напруги в лінії визначаються за формулою
(13.8)
де – частина індуктивного опору, що компенсується конденсаторами, Ом;
– частина напруги, що відповідає активній потужності, В;
– зниження втрат напруги за рахунок компенсації реактивної потужності, В.
Таким чином, послідовно включені конденсатори компенсують частину індуктивного опору лінії, тим самим зменшується у лінії і створюється певна додаткова напруга в мережі, що залежить від навантаження.
Послідовне включення конденсаторів доцільне лише при значній РП навантаження при коефіцієнті РП . Якщо цей коефіцієнт близький до нуля, втрати напруги у лінії визначаються в основному активним опором і активною потужністю. У цих випадках компенсація індуктивного опору недоцільна.
Послідовне включення конденсаторів досить ефективне при різких коливаннях навантаження, оскільки регулюючий ефект конденсаторів (величина додаткової напруги) пропорційний струму навантаження й автоматично змінюється практично безінерційно. Тому послідовне включення конденсаторів необхідно застосовувати у повітряних лініях напругою 35 кВ і нижче, що живлять різко змінне навантаження з відносно низьким коефіцієнтом потужності. їх використовують також у промислових мережах із різко змінними навантаженнями (Конюхова, 2002);
3) компенсацією РП (Q) для зниження її передачі електромережами за допомогою КУ і синхронних електродвигунів, що працюють у режимі перезбудження. Регулювальний ефект компенсувальних пристроїв можна визначити за формулою
(13.9)
де – потужність компенсувальної установки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зниження втрат напруги“ на сторінці 1. Приємного читання.
