Оптимальний паливно-енергетичний баланс є однією з важливих умов ефективного функціонування та розвитку будь-якої країни. Економічна ефективність, життєздатність і конкурентоспроможність галузей ПЕК прямо залежать від об'єктивних споживчих властивостей та якостей енергоносіїв і кінцевих продуктів, наявного наукового рівня й технологічного потенціалу держави. Розроблення єдиного енергетичного балансу і створення різноманітних сценаріїв перспективного ПЕБ може слугувати основою для ухвалення економічних та політичних рішень, визначення стратегічних і галузевих орієнтирів енергетичної політики країни. Достовірний ПЕБ як інструмент державного регулювання дає можливість уникнути структурних та цінових диспропорцій на внутрішньому ринку енергоресурсів, створити ефективний механізм управління формуванням і використанням резервів національного господарства.
У цілому, енергетичний баланс визначається як відповідність між сумарною підведеною енергією, з одного боку, і кількістю використаної енергії (за видами споживання) – з іншого. При складанні енергетичних балансів повинні враховуватися потоки усіх видів енергії й енергетичних ресурсів за стадіями їх видобутку, перероблення, перетворення, розподілу, зберігання та кінцевого використання, включаючи можливі непродуктивні втрати енергії. Енергетичні баланси складаються на рівні національного господарства (єдиний енергетичний баланс), окремих регіонів і територій, галузей, підприємств.
Необхідність розроблення енергетичного балансу визначається такими факторами (Инновационное, 2004):
• 1) широкою взаємозамінністю різних видів енергії і палива у споживачів;
• 2) взаємозамінністю енергогенеруючих установок різних типів;
• 3) взаємозамінністю різних видів транспортування енергії;
• 4) можливістю використовувати різні види енергетичних ресурсів енергогенеруючими установками;
• 5) різними рівнями втрат та інших техніко-економічних показників різних варіантів одержання і використання енергоресурсів.
Основним завданням при розробленні енергетичного балансу є знаходження шляхів найбільш доцільного й узгодженого розвитку всіх ланок енергетичного комплексу. При складанні енергетичного балансу встановлюються обсяги видобутку, перероблення, розподілу і споживання усіх видів енергетичних ресурсів, вироблення і споживання усіх видів енергії. Водночас формується склад енергогенеруючих установок за основними типами та обираються доцільні енергоносії для енергоспоживчих процесів за галузями національного господарства.
Розроблення балансу розпочинається з формування складу його видаткової частини, в якій визначаються пропорції розвитку різних типів енергетичних установок для задоволення певних енергоспоживчих процесів. В той самий час повинен бути встановлений і кількісний рівень розвитку енергоспоживчих процесів. Він визначаєnься наміченим рівнем розвитку національної економіки. Наступним етапом є формування раціональних меж застосування різних видів енергії (електроенергії, пари, гарячої води) і палива (газу, рідкого, твердого палива) для енергоспоживчих процесів. З цією метою здійснюється порівняння можливостей та економічності використання різних видів енергоносіїв для потреб певних енергоспоживчих процесів. Лише за умов обґрунтованого вирішення цих завдань можна визначити раціональну потребу в електричній, тепловій енергії, рідкому, газоподібному і твердому паливі для безпосереднього використання в установках споживачів.
Для раціоналізації потреб енергоспоживачів усі енергоспоживчі процеси відповідно до їх призначення поділяють на три основні групи:
• а) технологічні (у промисловості та сільському господарстві);
• б) транспортні, пов'язані з переміщенням матеріалів, вантажів, людей;
• в) господарсько-побутові.
У той самий час за цільовим призначенням і потенціалом енергії яка використовується у споживача, у складі кожної групи можна виділити такі основні види процесів:
• 1) силові, що передбачають витрачання механічної енергії для оброблення матеріалів та їх переміщення;
• 2) високотемпературні, що витрачають теплову енергію при температурах більше 400-500°С;
• 3) середньотемпературні. що споживають теплову енергію при температурах 100-350 °С і можуть задовольнятися парою (пральні, хімчистки);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Енергетичний баланс країни як інструмент державного регулювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
