Ще одним важливим моментом теорії ефективності є відповідь на запитання, що робити з отриманими показниками ефективності. Як було зазначено раніше, показники не є самоціллю – вони повинні бути підставою для ухвалення управлінського рішення. Щоб це відбулося, керівник, який ухвалює рішення, повинен мати базу порівняння – своєрідний шаблон, з яким би він зіставляв отримані показники. Якщо проаналізований показник умовно кращий, від встановленого шаблону, виникає підстава для ухвалення позитивного рішення, якщо гірший – доводиться говорити про передумови для негативного рішення.
Формування "бази порівняння" є невід'ємною проблемою всієї теорії ефективності. Аналіз вітчизняних і закордонних джерел дає можливість говорити, що для формування подібної "бази" можуть використовуватися такі показники:
■ значення кращих із проаналізованих варіантів ухвалення рішень; у даному випадку можна сказати, що "шаблон" для порівняння перебуває серед найбільш отримуваних показників;
■ значення кращих вітчизняних та/чи зарубіжних варіантів;
■ значення існуючого стану (зокрема зразка, що використовується у даний момент);
■ значення умовного нормативу, тобто затвердженого у масштабах національної економіки, галузі чи регіону підприємства стандартного показника економічної ефективності; саме подібний методичний підхід широко використовувався в умовах командної економіки Радянського Союзу.
Кожний із зазначених підходів має свої переваги і недоліки, а головне – свою специфічну сферу застосування.
Ефективність і життєвий цикл виробу
Будь-який вид продукції – лише ланка у ланцюзі з назвою "життєвий цикл виробу", що складається із таких основних стадій (рис. 7.1).
Рисунок 7.1 – Стадії життєвого циклу виробів
Планований захід може бути здійснений на будь-якій стадії розглянутого циклу. Викликані ним зміни пов'язані з цілим комплексом суспільних явищ (соціальних, економічних, екологічних ефектів). Найчастіше вони не обмежуються стадією, де було здійснено захід (умовно – поточна стадія), але поширюються й на інші етапи життєвого циклу. Частина зазначених ефектів реалізується на етапах, що слідують за стадією реалізації заходу (умовно – наступні стадії). Але є й такі ефекти (хоч на перший погляд це може здаватися дивним), що можуть виникати на попередніх стадіях, тобто тих, що відбуваються до етапу, де реалізується захід (умовно – попередні стадії). Схематично постадійна картина реалізації ефектів від здійснюваного заходу показана на рис. 7.2.
Сумарна величина економічного ефекту від реалізації передбаченого заходу упродовж усього життєвого циклу виробу має такий вигляд:
(7.4)
де – сумарна величина економічних ефектів, що реалізуються на попередніх стадіях;
– сумарна величина економічних ефектів, що реалізуються на поточній стадії;
– сумарна величина економічних ефектів, що реалізуються на наступних стадіях.
Рисунок 7.2 – Умовна схема постадійної реалізації ефектів заходу, що розглядається
Приклад 6
Завдяки удосконаленню конструкції турбіни вдалося скоротити її металомісткість у 1,3 раза, при цьому 70 % кольорових металів було замінено на кераміку, що забезпечило економію коштів у розмірі 72 тис. грн при виробництві турбіни та зменшення еколого-економічних збитків на стадіях виробництва металів у розмірі 58 тис. грн. Нова конструкція дає можливість знизити енергоємність експлуатації виробу на 20 %, економлячи до 18 млн грн/рік. Крім того, завдяки конструктивним рішенням вдалося домогтися повного розбирання виробу після завершення терміну його експлуатації, що дозволяє на 40 % зменшити кількість відходів, забезпечуючи економію у 40 тис. грн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „База порівняння показників ефективності“ на сторінці 1. Приємного читання.
