• споживання природного газу зменшиться більш ніж на 10 % – до 46.6 млрд м3, водночас імпорт газу скоротиться у 7,32 раза – до 5 млрд м3 при зростанні власного видобутку більш ніж удвічі – до 44,4 млрд м3;
• споживання нафти для внутрішніх потреб збільшиться на 30 % – до 14,3 млн т зі зростанням на 25 % обсягів її власного видобутку, при цьому імпорт нафти зросте більш ніж на 30 % – із 7,5 до 9,8 млн т.
Збільшення попиту вимагатиме відповідного збільшення виробництва й поставок енергетичних ресурсів (табл. 8.3) (Про схвалення, 2013).
Таблиця 8.3 – Прогнозний паливно-енергетичний баланс України на період до 2030р., млн т ум. п. (Про схвалення, 2013)
| Стаття балансу | 2010; (факт) | 2020 | 2030 | ||||
| І | II | III | I | II | III | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Розподіл ресурсів, усього | 231,8 | 252,0 | 251,8 | 228,9 | 289,6 | 286,6 | 239 |
| 1 Споживання в Україні, усього, у тому числі: | 190,7 | 221,0 | 212,8 | 200,6 | 265,5 | 238,1 | 213,3 |
| 1.1 Вугілля | 48,3 | 60,9 | 58,5 | 55,5 | 74,4 | 61,2 | 56,1 |
| 1.2 Нафта | 17,9 | 23,0 | 23,6 | 21,1 | 33,9 | 29,6 | 24,5 |
| 1.3 Природний газ | 66,1 | 61,4 | 58,9 | 59,6 | 61,4 | 57,3 | 54,6 |
| 1.4 Електроенергія, вироблена без витрат органічного палива | 39,0 | 48,1 | 46,5 | 43,0 | 61,1 | 58,1 | 50,4 |
| 1.5 Теплова енергія, вироблена на АЕС | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,3 | 0,3 |
| 1.6 Теплова енергія довкілля | 0,1 | 1,8 | 1,8 | 1,5 | 8,0 | 8,0 | 6,6 |
| 1.7 Енергія з інших джерел | 20,7 | 28,2 | 25,2 | 21,9 | 28,6 | 25,8 | 23 |
| 1.8 Сальдо з електроенергії (експорт- імпорт) | 1,6 | 2,7 | 2,0 | 2,4 | 2,2 | 2,2 | 2,2 |
| 2 Експорт паливно- енергетичних ресурсів з України | 13,1 | 6,3 | 10,0 | 6,1 | 7,3 | 18,5 | 5,8 |
| 3 Залишки у сховищах та складах на кінець року | 28,0 | 24,7 | 29,0 | 22,2 | 16,8 | 30,0 | 19,9 |
| Імпорт енергоресурсів | 70,9 | 59,9 | 57,7 | 55,7 | 37,2 | 34,1 | 45,1 |
І – оптимістичний; II – базовий; III – песимістичний сценарії.
За результатами реалізації оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року показники енергобалансу повинні якісно змінитися, забезпечивши;
• повне задоволення зростаючого попиту на електроенергію за рахунок термінової модернізації ТЕС, продовження терміну експлуатації АЕС, значних інвестицій у модернізацію і розширення електромережевого господарства країни, а після 2018 року – за рахунок уведення нових генеруючих потужностей та скорочення питомих витрат;
• збільшення видобутку газу до 40-45 млрд м3 на рік і вихід на забезпечення 90 % споживання власного газу за умови доопрацювання порядку видачі ліцензій, угод про розподіл продукції, оподаткування і активної роботи для залучення інвесторів;
• повне задоволення попиту на вугілля шляхом збільшення економічно ефективного видобутку енергетичного вугілля обсягом до 75 млн т на рік (та коксівного до 40 млн т на рік) за умови максимальної приватизації й підвищення ефективності роботи шахт, а також подальшого закриття неприватизованих збиткових шахт;
• істотне скорочення державних витрат за умови припинення субсидування галузей з одночасним підвищенням ефективності роботи підприємств ПЕК;
• впровадження комплексних програм підвищення енергоефектив- ності для зниження питомого споживання енергоресурсів в економіці на 30-35 % до 2030 року, що істотно зменшить навантаження на економіку, підвищить енергетичну незалежність держави і конкурентоспроможність її ВВП.
Залучення необхідних інвестицій (близько 200 млрд дол. США) в ПЕК потребуватиме розроблення програм реформування галузей, створення конкурентних ринків, підвищення цін на енергоресурси з метою створення привабливих умов для залучення в галузь приватних інвесторів, посилення системи контролю над монополіями, а також доопрацювання і довгострокової стабілізації нормативно-правового поля (Про схвалення, 2013).
У разі реалізації сприятливих сценаріїв Україна суттєво знизить свою енергетичну залежність від найголовніших сучасних країн-постачальників енергоресурсів, забезпечивши стабільне економічне зростання. При цьому потреба в імпорті газу залишатиметься значною – від 36 до 54 % загального обсягу споживання. З метою диверсифікації імпорту Стратегією передбачається мінімізація частки закупівлі газу в одного постачальника до 35 % від обсягів імпортних поставок. Проте найбільш збалансоване співвідношення темпів економічного зростання країни та обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів може бути досягнуто за рахунок підвищення ефективності використання енергії у національному виробництві.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Енергетичний баланс країни як інструмент державного регулювання“ на сторінці 3. Приємного читання.
