Внутрішньовиробничі резерви зниження собівартості визначаються техніко-економічними та організаційними умовами роботи підприємств. До них належать зростання продуктивності праці, підвищення ступеня використання устаткування, інструмента, застосування більш економічних видів сировини (палива), зниження норм витрати палива й енергії, механізація та автоматизація виробництва, вдосконалення техніки та технології, організації виробництва, зниження витрат на управління та обслуговування виробництва енергетичної продукції. Галузеві резерви зниження собівартості визначаються процесами розвитку певної галузі, темпами впровадження у ній досягнень науково-технічного прогресу. Народногосподарські резерви охоплюють можливості зниження собівартості продукції національного господарства в цілому.
Під факторами зниження собівартості розуміють умови, рушійні сили, що забезпечують зниження собівартості.
До основних факторів зниження собівартості належать такі (Економіка, 2012):
• 1) підвищення техніко-економічного рівня виробництва – впровадження нової техніки та технології в енергетиці, автоматизація і механізація технологічних процесів, удосконалення техніки, використання нових видів сировини, палива, енергії;
• 2) підвищення рівня організації виробництва та праці – вдосконалення управління виробництвом в енергетиці, поліпшення організації виробництва і праці, поліпшення матеріально-технічного постачання, зниження транспортних витрат тощо;
• 3) зміна обсягів і структури продукції – відносне зниження постійних втрат та амортизаційних відрахувань унаслідок зростання обсягів виробництва, зміни структури продукції, підвищення якості продукції.
Економічний аналіз собівартості енергії дозволяє виявити можливості підприємства щодо зниження витрат і намітити основні шляхи зниження собівартості енергетичної продукції, що зводяться до таких:
• 1) раціональне проектування енергетичних об'єктів на базі сучасних досягнень;
• 2) вибір району спорудження електростанцій, що забезпечує зниження витрат на доставку палива, охолодження води, передачу електроенергії;
• 3) підвищення рівня автоматизації енергетичного виробництва;
• 4) використання відходів для отримання побічної і супутньої продукції;
• 5) комбінування декількох видів енергетичної продукції;
• 6) оптимізація режимів використання потужності енергетичного устаткування на електростанціях і в енергосистемах;
• 7) оптимізація складу працюючого і резервного енергоустаткування;
• 8) зниження рівня втрат електроенергії на власні потреби електростанцій під час її передачі та трансформації;
• 9) оптимізація періодичності ремонтів і витрат на їх проведення;
• 10) оптимізація складу і структури промислово-виробничого персоналу енергетичних об'єктів;
Інформування тарифів на електричну енергію, що стимулюють раціональне енергоспоживання (оптимізація графіка навантаження) (Себестоимость, 2007).
Постійна робота з виявлення факторів та резервів зниження собівартості енергетичної продукції, їх своєчасна реалізація на енергетичних підприємствах є важливою передумовою зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції.
ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка енергетики» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи обліку та калькулювання фактичної собівартості виробництва енергії на ТЕЦ. Шляхи зниження собівартості енергетичної продукції“ на сторінці 3. Приємного читання.
