Розділ «ТЕМА 8. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ БЮДЖЕТІВ»

Перевірки та ревізії розрізняють за такими ознаками:

– залежно від відомчої підпорядкованості;

– відносно плановості;

– за складом спеціалістів;

– залежно від обсягів охоплюваних ревізією господарських операцій;

– залежно від повторюваності;

– за методом Проведення.

Залежно від відомчої підпорядкованості розрізняють відомчі, позавідомчі та змішані ревізії. Відомчі ревізії організовують у межах своєї системи міністерства і відомства. Позавідомчі ревізії призначаються і проводяться суб'єктами контролю інших міністерств та відомств, наприклад, органами Міністерства фінансів України, Національним банком України, слідчими та іншими органами, контрольно-ревізійним управлінням, податковою адміністрацією тощо. Змішані ревізії проводяться спільно органами відомчого та позавідомчого контролю.

Відносно плановості ревізії поділяють на планові й позапланові. Планові ревізії затверджуються в річних і квартальних планах контролюючого органу і проводяться на підприємствах не рідше одного разу на три роки. Право на проведення такої ревізії надається тільки в тому випадку, якщо суб'єкту підприємницької діяльності не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення ревізії, направлене письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення. Позапланові ревізії проводяться в особливих випадках на вимогу суду, прокуратури, інших органів контролю або управління з різних причин: надходження сигналів або повідомлень про порушення законодавства, зловживання посадових осіб та інші недоліки в роботі підприємства, тобто виникає необхідність в терміновій перевірці, що не передбачена планом.

За складом ревізійної групи розрізняють комплексні і некомплексні ревізії. Комплексна ревізія є найбільш об'єктивною та повною перевіркою всіх або окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства. Некомплексні ревізії здійснюються, як правило, одним ревізором, коло питань обмежене, оскільки кваліфікація ревізора не дає можливості дослідити питання технології, якості сировини та продукції, використання техніки тощо.

Залежно від обсягу охоплюваних перевіркою господарських операцій документальні ревізії поділяють на повні й часткові. Повна ревізія передбачає перевірку всієї діяльності підприємства за весь ревізований період. Неповна або часткова ревізія передбачає перевірку лише окремих ділянок діяльності підприємства. Неповну ревізію можна проводити не за весь ревізований період, а тільки за певний проміжок часу.

Залежно від повторюваності розрізняють первинні, повторні і додаткові документальні ревізії. Первинні ревізії здійснюються за певний період вперше за встановленим завданням, яке передбачене планом ревізії. Повторні ревізії проводяться у зв'язку з низькою якістю первинної ревізії, необ'єктивним, неправильним або некваліфікованим висвітленням результатів в акті ревізії. їх, як правило, здійснює новий склад ревізорів. Додаткові ревізії призначаються для доповнення або уточнення окремих питань, а також для виявлення нових обставин, не викритих попередніми ревізіями.

За методом проведення розрізняють ревізії суцільні й вибіркові.

Під час суцільної ревізії перевіряють всі документи, пов'язані з певною операцією. Під час вибіркової ревізії аналізуються не всі документи бухгалтерської звітності, а тільки деякі з них. Ефективність цього методу залежить від способу вибору – хронологічного або систематичного.

Лише за умови належної організації контрольно-ревізійного процесу можна отримати повну та достовірну інформацію про стан господарської діяльності підприємства, виявити відхилення та недоліки, а також визначити фактори, які будуть запобігати виникненню негативних явищ в майбутньому.

8.9. Державна фінансова інспекція України, її завдання права та обов'язки

Після здобуття Україною незалежності виникла потреба у підвищенні ролі державного фінансового контролю, і у 1993 році прийнято Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Указом Президента України від 27.08.2000 р. № 1031 "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" Головному контрольно-ревізійному управлінню України надано статус центрального органу виконавчої влади.

У світлі адміністративної реформи у країні, відповідно до пункту 5 Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" – Державна фінансова інспекція України є правонаступником Головного контрольно-ревізійного управління України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №310, затверджено Положення про Державну фінансову інспекцію України.