Розділ «ТЕМА 8. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ БЮДЖЕТІВ»

8.8. Контрольно-ревізійна робота, її завдання та напрями

Контрольно-ревізійна робота сприяє підвищенню ефективності виробничої і фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з різними формами власності. При цьому поєднуються державний контроль і внутрішній контроль власників, зацікавлених у виконанні державних замовлень, контрактів. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість і якість асортименту продукції.

Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність процесів, пов'язаних з перевіркою наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення. Головним завданням є виявити недоліки та невідповідність діяльності підконтрольного об'єкта чинному законодавству, вивчення, аналіз, порівняння інформації, що сприяє підвищенню якості діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання.

Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій і перевірок.

Ревізійний процес складається з послідовних етапів, які мають свою сутність, функціональність й часове обмеження. Вона проводиться в кілька етапів: підготовка; проведення ревізійних дій на ревізованому об'єкті; систематизація матеріалів ревізії та оформлення її результатів; обговорення їх на підприємстві, що перевіряється; контроль за виконанням прийнятих рішень.

Ревізія є основною формою контролю і відрізняється від інших форм тим, що вона проводяться після виконання господарських операцій, процесів. При перевірці об'єктів застосовуються різні джерела інформації, методичні прийоми і контрольно-ревізійні процедури, а висновки ґрунтуються на документально- достовірних доказах. Виявлені недоліки і порушення мають адресність у межах матеріальної і юридичної відповідальності.

Під ревізією розуміють систему контрольних дій за фінансово- господарською діяльністю підприємства, за допомогою яких за певний період часу, встановлюється дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності; спосіб документального розкриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Тобто, це комплекс заходів з допомогою прийомів документального та фактичного контролю, спрямований на виявлення обґрунтованості, доцільності і економічної ефективності здійснення господарських операцій, стану збереження майна, встановлення законності, цілеспрямованості та економічної ефективності проведених господарських операцій, а також правильність дій посадових осіб при їх здійсненні. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка – це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово- господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Форми контрольно-ревізійної роботи можуть бути централізовані (зосереджені у вищих ланках управління) і децентралізовані (характеризуються наявністю контрольно-ревізійного апарату на підвідомчих підприємствах).

Головним завданням ревізій і перевірок є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

На відміну від інших форм контролю, ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права і обов'язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного контролю.

Залежно від того, у якого економічного суб'єкта проводиться ревізія, розрізняють завдання, котрі ставляться перед контрольно-ревізійним заходом, (табл. 8.5).

Таблиця 8.5.

Основні завдання ревізій та перевірок

Основні причини необхідності ревізій:

– недоліки в доборі кадрів, в т. ч. матеріально відповідальних осіб;

– не результативний попередній і поточний контроль зі сторони управлінського апарату, бухгалтерів і фахівців відповідних галузей діяльності;

– неякісна інвентаризація та недосконалість системи матеріальної відповідальності.

В процесі дослідження фінансово-господарської діяльність суб'єктів господарювання перевірки і ревізії проводяться з метою виявлення негативних явищ, їх ліквідації та уникнення в майбутньому. Ревізії впливають на виявлення причин порушень законодавства і нормативних актів, сприяють відшкодуванню заподіяних конкретними особами збитків. З цією метою ревізори використовують законодавчі й нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинні облікові, документи, регістри, бухгалтерського обліку, фінансову звітність суб'єктів підприємницької діяльності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал).

Ревізія також вивчає суб'єкт підприємницької діяльності в статиці та ретроспективно, тобто після завершення господарських процесів. Результати ревізії ґрунтуються на документально достовірних доказах. Під час ревізії конкретно встановлюють розмір збитків, втрат, нестач, обґрунтовуючи це системою доказів (первинними документами, даними інвентаризації, пояснювальними записками відповідальних осіб тощо). Наслідки ревізії оголошуються й обговорюються в колективі суб'єкта господарювання, після чого обов'язково вживаються відповідні заходи (приймаються рішення), що забезпечує дієвість ревізії та сприяє підвищенню ефективності діяльності.