Розділ «ТЕМА 5. ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ»

– зарахування на рахунки місцевих бюджетів належних їм коштів відповідно до нормативів та результатів взаєморозрахунків;

– дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки здійсненню попереднього контролю;

– подання інформації органам законодавчої та виконавчої влади щодо здійснених на єдиному казначейському рахунку операцій;

– оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів єдиного казначейського рахунку.

Казначейська система касового виконання бюджетів залишається ефективним засобом здійснення державної фінансово-економічної політики країни.

5.11. Організація та регулювання міжбюджетних потоків

Найважливішою передумовою існування міжбюджетних потоків є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів між ланками бюджетної системи, що спричинено розбіжностями обсягів коштів, акумульованих у бюджетах та потребою в них. Міжбюджетні потоки в Україні зумовлені рухом коштів між Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та між окремими видами місцевих бюджетів.

Міжбюджетні потоки обумовлені у першу чергу функціонуванням міжбюджетних відносин. Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, Автономною Республікою Крим і територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та фінансовими ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Суб'єкти міжбюджетних відносин – це органи державної влади й управління, органи місцевого самоврядування, до компетенції яких належать повноваження щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів.

Передумови здійснення міжбюджетних відносин визначаються складовими:

– визначеним у законодавстві держави поділом повноважень між державною виконавчою владою і органами місцевого самоврядування;

– гарантією з боку держави фінансування наданих повноважень органам місцевого самоврядування;

– діючим порядком розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і видами місцевих бюджетів;

– фінансовою підтримкою місцевих бюджетів у зв'язку зі значними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єктивними розбіжностями у розмірах видатків.

Формами руху бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин є міжбюджетні трансферти, взаємозаліки та взаєморозрахунки, об'єднання коштів бюджетів.

Особливістю касового виконання бюджетів є взаємодія всіх бюджетних потоків. У фінансовій науці і практиці розрізняють вхідні та вихідні бюджетні потоки. Вхідні потоки – це реальний грошовий потік платежів до бюджету. Вихідні бюджетні потоки передбачають реальний грошовий потік видатків із бюджету. Бюджетні потоки ділять на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні бюджетні потоки обмежені бюджетною системою. Вони пов'язані з рухом податків, дотацій, субсидій та субвенцій, бюджетних позичок усередині бюджетної системи, з Державного бюджету України до інших ланок бюджетної системи, а також із вилученням коштів на користь державного бюджету.

Зовнішні бюджетні потоки пов'язані з платежами до бюджету платників податків та фінансуванням із бюджету підприємств, організацій, установ і громадян.

Оптимізація бюджетних потоків дуже важлива для вдосконалення взаємодії між бюджетами різних рівнів. Державний бюджет регулює як вхідні, так і вихідні грошові потоки, а також грошові потоки між окремими бюджетами у вигляді міжбюджетних трансфертів.