Розділ «ТЕМА 4. БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ»

– річний розпис витрат спеціального фонду з розподілом за видами надходжень за відповідними розділами бюджетної класифікації, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;

– помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету та за класифікацією кредитування бюджету, що відповідають зведеним показникам усіх планів асигнувань загального фонду бюджету та планів спеціального фонду;

– помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис надання кредитів із загального фонду відповідного бюджету за класифікацією кредитування бюджету, що відповідають зведеним показникам усіх планів надання кредитів із загального фонду бюджету.

Уточнені проекти кошторисів та складені проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів повинні відповідати певним лімітним довідкам.

4.12. Оперативно-сітьові показники, що визначають обсяг бюджетних асигнувань

Оперативно-сітьові показники – це виробничі показники, які відображають діяльність розпорядників бюджетних коштів усіх рівнів і покладені в основу кошторисних розрахунків (кошторисного планування). Вони можуть бути директивними і розрахунковими.

Директивну форму оперативно-сітьові показники мають при створенні бюджетної установи, коли планом чи прогнозом економічного і соціального розвитку визначаються її потенціальні можливості. Директивний вплив на формування оперативно-сітьових показників можливий по окремих бюджетних установах у зв'язку з доведенням вищестоящою організацією планів по показниках, котрі визначають обсяги її діяльності.

Розрахункові показники характерні для діючої системи розпорядників бюджетних коштів і повною мірою визначають весь обсяг їхньої діяльності.

Виробничі показники ділять на мережеві га оперативні. Мережеві показники характеризують стан мережі установ (кількість установ на початок

року, на кінець року, середньорічні у розрізі видів установ, місця їхнього розташування, інших характерних ознак) і використовуються головними розпорядниками коштів у процесі зведеного кошторисного планування.

Оперативні показники, характеризують діяльність кожного окремо взятого розпорядника бюджетних коштів з урахуванням його функціональних особливостей. Ці показники ділять на загальні і галузеві. Загальні оперативні показники є єдиними для всіх установ (внутрішня площа приміщень, об'єм будівель і споруд, площа прилеглої території) тоді як галузеві – характеризують функціональні особливості установ.

Оперативні показники можна розділити на основні й похідні.

Основні показники характеризують функціональне призначення установи, а похідні – деталізують функції реалізації її діяльності.

Так, для дошкільних установ основним показником є кількість дітей, у розрізі вікових категорій, тривалості перебування у дошкільній установі, характерних особливостей установи тощо на початок року, кінець року і середньорічної величини. Похідним показником першого порядку є кількість груп, яка розраховується виходячи з кількості дітей на норми наповнення дітьми однієї групи. Відповідно похідними показниками другого порядку будуть кількість ставок вихователів, медичних та інших працівників.

Для загальноосвітніх середніх шкіл основний показник – кількість учнів, у розрізі груп класів (шкіл 1, 2 і 3 ступеня) та кількості учнів, що перебувають у групах продовженого дня станом на 1 січня, 1 вересня планового року й середньорічна їх величина, а похідний показник першого порядку – число класів, яке визначається відповідно до кількості учнів у класі та норми наповнення 1 класу, а також кількість груп продовженого дня, яка розраховується відповідно до кількості дітей у цих групах та норми наповнення однієї групи. Похідним показником другого порядку є кількість педагогічних ставок, яка залежить насамперед від числа класів як у цілому по школі, так і по групах класів (перших-четвертих, п'ятих-дев'ятих, десятих-одинадцятих).

Оперативні показники установ охорони здоров'я відображають: кількість лікарняних ліжок, число лікарських відвідувань на початок і кінець планового року й середньорічну величину. Похідним показником вважають кількість ліжко-днів, число лікарських посад, число посад середнього і молодшого обслуговуючого персоналу.

Для бібліотек виробничими показниками є обсяг книжного фонду, кількість книговидач. В будинках культури до таких показників відносять кількість гуртків художньої самодіяльності. По інших установах цей показник може характеризувати кількість установ.

4.13. Норми і нормативи кошторисного планування та фінансування

У процесі кошторисного планування, крім виробничих показників, використовують норми і нормативи видатків. Вони дають можливість обґрунтувати обсяги видатків за кожним елементом економічної класифікації та забезпечити раціональне й економне використання бюджетних коштів.

У фінансовій практиці використовуються дві групи норм та нормативів: фінансові норми бюджетної забезпеченості та норми видатків.