Розділ «Тема 7. Баланси в системі державного регулювання»

Таблиця 7.1. Баланс попиту та пропозиції природного газу, млн куб. м

Таблиця 7.2. Баланс попиту і пропозицій нафти (включаючи газовий конденсат), тис. т

Таблиця 7.3. Баланс попиту і пропозиції електроенергії, млн Квт на рік

Залежно від видів продукції матеріальні баланси можуть характеризувати універсальні та локальні зв'язки. Якщо продукт споживається багатьма галузями, то баланс цього продукту є універсальним (наприклад, баланси електроенергії або нафти). Якщо ж певний вид продукції має обмежене споживання, то баланс в локальним, (наприклад, баланс залізняку).

Вартісні матеріальні баланси - це баланси в грошовому вираженні, вони мають (порівняно з матеріальними балансами в натуральному вираженні) узагальнений і універсальний характер та є багатопродуктовими. Розробляються ці баланси на рівні всієї галузі або регіону, наприклад баланс обладнання.

Натурально-вартісні матеріальні баланси розробляються за групами однорідної продукції. За одиницю вимірювання беруть умовну одиницю з якимось певним змістом. Наприклад, баланс палива розраховується в одиницях умовного палива (1 кг умовного палива - 7000 Ккал). Ці баланси є універсальними багатопродуктовими, оскільки об'єднують декілька видів продукції, на виробництво якої витрачаються ресурси.

7.2. Принципи та методи складання балансів

До основних принципів складання балансів належать:

- цільовий: полягає у цілеспрямованості складання балансів, тобто будь-який баланс розробляється з певною метою;

- ієрархічний: полягає у розосередженні питань, які вирішуються, і завдань за рівнями управління та за часом;

- принцип комплексності: полягає у взаємопов'язаному вирішенні економічних, соціальних та інших завдань за допомогою балансів;

- принцип безперервності: полягає у пов'язуванні коротко-і довгострокових балансів і їх системному оновленні;

- принцип адресності: означає необхідність встановлення адресності балансових завдань і своєчасність їх доведення до виконавців.

До основних методів складання балансів належать:

- балансовий метод планування, який передбачає забезпечення рівноваги між наявністю ресурсів і потребами в їх використанні;

- нормативний, заснований на розрахунку планових показників на основі норм витрати ресурсів;

- програмно-цільовий метод характеризується узгодженням програмних завдань і ресурсним забезпеченням реалізації програмних завдань для досягнення певних цілей, тобто цілі узгоджуються з ресурсами, необхідними для їх досягнення;

- метод оптимізації полягає в розробці та виборі з альтернативних варіантів найкращого, що дає змогу досягти максимальних результатів за раціонального використання ресурсів.

Нормативною базою матеріальних балансів є сукупність норм, що визначають міру витрат різних матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції або на виконання одиниці певної роботи чи послуги. Обґрунтованість матеріальних балансів залежить від повноти та достовірності економічної інформації, яка є базою для їх розробки. Існують дві основні схеми потоків економічної інформації, які використовуються під час складання матеріальних балансів: централізована та децентралізована. Головним органом централізованої інформації є Державний комітет статистики України, що відповідає за збирання, обробку та доведення економічної інформації до розробників балансів. Децентралізовано збирають інформацію науково-дослідні інститути.

Матеріальні баланси розробляють за типовими формами з урахуванням особливостей продукції та її призначення. Схема матеріальних балансів становить двосторонню таблицю, у лівій частині якої відображають джерела надходження ресурсів, а в правій - можливі шляхи їх розподілу та використання.