Розділ «АКЦЕПТНИЙ КРЕДИТ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ»

Застосування авалю у гарантійній функції породило таку важливу форму вексельного кредиту, як овальний кредит. Його може надавати будь-яка векселездатна особа. Але переважно він надається авторитетним банком, який ставить на векселях своїх клієнтів позначку про запоруку. Оскільки гарантійних зобов'язань може бути багато і під них відволікаються значні кредитні ресурси, то за наданий аваль комерційні банки стягують належний відсоток, що й становить ціну авального кредиту.

Новою формою вексельного кредиту, яка дещо відступає від класичних схем, є застосовувана в Росії кредитна угода обслуговуючого банку зі своїми клієнтами, які отримують у своє розпорядження прості векселі, виписані банком на самого себе. Для зручності користування банк розбиває їх на певні блоки з урахуванням строку й суми, а терміном погашення вказує: "у такий-то час після пред'явлення", "за пред'явленням" або "не раніше вказаної дати". Звичайно, векселетримач у цій угоді зобов'язаний надати банкові покриття, яке має відповідати загальній сумі отриманих векселів і забезпечити сплату процентів. Залежно від інтересів банку і клієнтів та поточної кон'юнктури можливі різні варіанти подібних угод. Але фактично, виникнувши як фінансові векселі, прості векселі комерційних банків у процесі клієнтських операцій з ними перетворюються на товарні, які належним чином задовольняють різноманітні потреби господарського обороту.

Особливою формою вексельного кредиту є акцептно-рамбурсний кредит. Він використовується переважно у зовнішньоекономічних угодах. Водночас його механізм можна застосувати і у внутрішньому обороті, особливо у поставках між підприємствами різних регіонів. Наприклад, у регіоні постачальника підприємство-покупець не дуже відоме своєю платоспроможністю, тому його вексель не стане тут високоліквідним. Аби не обмежувати можливості його продажу чи використання у розрахунках, покупець укладає кредитний договір зі своїм обслуговуючим банком, а той у свою чергу виставляє акредитив на постачальника у його банку. Постачальник, відвантаживши домовлену продукцію, здає підтверджувальні документи до свого банку і отримує від нього ним же видані векселі, які мають належну ліквідність.

Механізм операцій акцептно-рамбурсного кредиту показаний на схемі 7.7.

У практиці України можна також використати такий різновид вексельного кредиту, як кредит під онкольний розрахунок. До нього вдаються переважно тоді, коли для кредитування вексельної угоди відкривається спеціальний позичковий рахунок у банку, а в заставу його забезпечення передаються векселі. Розмір цього кредиту залежить від політики банку, репутації клієнта і якості векселів. Термін його надання або зовсім не встановлюється, або ж указується строком погашення векселів. Клієнт може сам погасити свою заборгованість за онкольним рахунком, і тоді йому повертаються заставлені векселі, або ж позичка погашається банком шляхом дисконтування сум, що надходять як оплата векселів.

Кредит під онкольний рахунок, як правило, надається надійним клієнтам. Забезпечувальні векселі приймаються банком разом із належно оформленими реєстрами. Під їх загальну суму клієнт може здійснювати понад 75 % позик. Заставлені векселі повертаються клієнтові лише після погашення боргу банкові.

Специфіка відтворювальних процесів у підприємствах і фірмах створює й багато інших ситуацій, які вирішуються за допомогою вексельного кредиту. Але, мабуть, провідною з усіх його форм є кредитування учасників господарського життя шляхом банківського акцепту.

Акцептна форма вексельного кредиту

Акцептний кредит — це банківський кредит особливої форми, який отримується експортером або імпортером шляхом передання комерційному банкові переважно короткострокових торгових векселів. Використовується він як у зовнішньоекономічних угодах, так і у внутрішньому обороті країни.

Суть банківського акцепту полягає у наданні права клієнтові здійснювати трасування платежу на обслуговуючий банк. Трасант, отримавши акцепт банку за траттою, може врахувати її в іншому банку і отримати гроші або погасити свої ж борги цим акцептом. На термін платежу сторона, якій відкрито кредит, вносить банку-акцептанту відповідну суму, яка і йде на оплату векселя. Операція банківського акцепту — це насамперед прийняття банком функції платника за переказним векселем із наступним погашенням заборгованості йому векселедавцем. Якщо на момент платежу необхідні кошти відсутні, то останньому надається кредит (див. схему 7.2).

Основу цих розрахунків складає домовленість векселедавця з банком про акцептування його векселів. За операцію акцепту банк отримує від векселедавця комісійну винагороду. Ремітент погоджується на розрахунки векселем

тому, що отримує плату шляхом негайного списання коштів з розрахункового рахунку векселедавця, а у разі їх недостачі банк здійснює його кредитування. В останньому випадку векселедавець сплачує банкові ще й належні відсотки за користування цим кредитом.

Акцептний кредит надається тільки фірмам, у платоспроможності яких банк не сумнівається. Уданому випадку, З одного боку, в банку акумулюються обігові документи, під які можна оформити вексельний кредит, а з іншого — векселі, індосовані учасником експортно-імпортних операцій на ім'я комерційного банку. Вони можуть ним продаватися і передаватися іншим суб'єктам, які дістають право у будь-який час пред'явити їх банкові та отримати легко реалізовувані кредити й платіжні засоби. Особливостями акцептного кредиту е такі: • по-перше, якщо обліковий кредит надається векселетримачеві шляхом обліку векселів у комерційному банку, то акцептний кредит надається векселедавцю (платникові). В операції акцептного кредиту комерційний банк стає гарантом своєчасності платежу, а кредитна угода оформлюється за допомогою переказного векселя, в якому вказується платник, котрий має акцептувати вексель, тобто дати згоду на своєчасний платіж. Далі клієнт виставляє його на банк, який акцептує цей переказний вексель, але за умови, щодо настання терміну платежу клієнт внесе до банку необхідну для погашення вексельну суму; • по-друге, акцептований банком вексель має значно кращу ліквідність та привабливість як цінний папір узагалі. Це вигідно і позичальнику, тому що після акцепту свого векселя у банку він може ефективно використати його як авторитетний платіжний засіб для придбання товарів, оплати інших своїх зобов'язань перед кредиторами, для врахування, якщо потрібно, в інших банках. Дисконт векселя, що виписаний на покриття акцептного кредиту, можна здійснити навіть у тому ж банку, який його акцептував. Тоді даний банк стає не тільки гарантом, а й безпосереднім кредитором клієнта, за що стягує відповідну плату у вигляді акцептної комісії. Оскільки умовою акцептного кредиту є грошове покриття суми векселя позичальника банком до настання строку його погашення, то банки звертають особливу увагу на надійність своєчасного повернення суми кредиту, 1 якщо позичальник вчасно не виконав своїх зобов'язань перед банком-гарантом, той у відповідності з вексельним правом пред'являє зворотну вимогу до векселедавця з наступним примусовим стягненням боргу з позичальника. Отже, гарантування сплати вексельної суми шляхом акцепту є корисною операцією як для кредитора, котрий отримує зручну форму погашення векселя, так і для боржника, оскільки йому надається часовий лаг для нагромадження погрібних грошових сум.