Розділ 6. ВІДЧУЖЕННЯ ПРАВ ЗА ВЕКСЕЛЕМ

Індосамент передає вексельні права лише при його здійсненні у письмовій формі.

Це означає, що індосант чи уповноважена ним особа може зробити передавальний напис будь-яким способом, але підписатися має власноручно. До того ж індосамент обов'язково повинен бути простим, беззастережним і нічим не обумовленим. Будь-яке обмеження його передавальних умов не має сили. Частковий індосамент, тобто спроба передати лише частину вексельної суми, також вважається недійсним.

Світова практика вексельного обігу напрацювала три форми індосаменту:

• простий іменний Індосамент, який вказує того, на кого переходить право за даним векселем. Він містить найменування нового набувача векселя і складається за такими ж правилами, як і вексель, і має такі ж наслідки;

• індосамент, котрий виключає відповідальність індосанта за платіж вексельно! суми;

• індосамент, що виключає необхідність опротестування векселя щодо даного індосанта.

Розглянемо детальніше ці форми та їхні особливості. Найпоширенішою з них є перша.

Форма простого іменного індосаменту передбачає ім'я нового власника і нічим не обумовлений напис найменування банку, якому або за наказом якого необхідно сплатити замість індосанта, і його юридичну адресу. Дана форма індосаменту може бути двох видів: іменного (повного, теперішнього, спеціального), якщо вказано найменування нового власника; бланкового, коли в індосаменті такої вказівки не міститься.

Повний індосамент забезпечує збереження властивостей іменного векселя, а бланковий індосамент векселя, що означав вексель на пред'явника, він перетворює на іменний. Бланковий індосамент не містить найменування особи, на користь якої він зроблений. Приміром, індосамент виписано так: "Платіть і далі підписи індосанта) або "Платіть пред'явникові" (підписи). Індосамент може складатися лише з одного підпису індосанта.

Згідно з міжнародним правом у тексті індосаменту може бути застереження, яке забороняє передавати даний вексель у власність іншої особи. Такий вексель також має назву іменного. Його лише можна переуступити іншій особі у формі й за наслідками простої цесії. Іншими застереженнями в індосаменті можуть бути призначення посередників, скорочення строку пред'явлення векселя до акцепту чи платежу, виключення протесту ("оборот без затрат").

Якщо простий іменний індосамент вживається для передання векселя у заставу, на інкасо, для уступки прав на користь якоїсь особи, він виписується як заставний індосамент, інкасовий індосамент (перепоручительський), бланковий і на пред'явника. Суть цих форм індосаменту така.

Заставний індосамент застосовується у разі передання векселя банкові як забезпечення під наданий кредит. Він складається у формі іменного індосаменту, в якому записано: "валюта в заставу", "як забезпечення" або щось подібне. Вексель із таким написом до врегулювання проблем договору застави перебуває у векселетримача на основі заставного права і за потреби може передаватися далі лише для стягнення платежу в разі невиконання умов заставного договору шляхом проставлення перепоручи-тельського індосаменту, а, отже, збереження права власності попереднього власника, що поставив заставний індосамент. Передання векселя шляхом заставного індосаменту супроводжується позначкою "на інкасо". Заставний індосамент переважно використовується для отримання платежу за векселем через банк. При цьому заставний індосамент підкреслює, що банк, якому слід заплатити вексельну суму, є заставотримачем цього векселя.

Перепоручительський індосамент робиться за дорученням векселетримача і має форму іменного індосаменту з позначкою "для отримання", "на інкасо" та ін. Він, як правило, використовується для отримання платежу за векселем через банк, зобов'язанням якого є суворо виконувати функції, що доручені йому клієнтом через договір інкасо.

В інкасовому індосаменті підкреслюється те, що банк, отримавши вексель за цим індосаментом, не стає його власником. Він виступає лише як довірена особа власника-індосанта і має право за його дорученням отримати належну йому суму грошей. При цьому доручення, що міститься у перепоручительському індосаменті, не припиняється зі смертю чи втратою дієздатності особи, якій дано це доручення, а спрямовувати вексель на інкасо може лише ремітент (отримувач вексельної суми).

Індосамент, що означає лише факт передання векселя і конкретно не вказує назви особи, на користь якої він зроблений, належить до бланкових. Такий вексель його тримач може:

заповнити як бланк на власне ім'я чи ім'я іншої особи;

індосувати на конкретний банк або на ім'я іншої особи;

передати третій особі, взагалі не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту.

Бланковий індосамент проголошує: "Замість мене сплатіть..." Його функцією є передання власності на вексель іншій особі, що отримує статус самостійного кредитора, яким був попередній векселетримач. Права набувача векселя за бланковим індосаментом випливають лише із самого документа і законного володіння ним. Практика вексельного обігу свідчить, що бланковий індосамент надає векселеві значних переваг. Зокрема, він спрощує обіг векселя, робить передання його від одного до іншого набувача звичайним актом, що регулюється нормами майнового права. При цьому особа, яка отримала і передала вексель за бланковим індосаментом, не вказується в індосаментовій низці і не несе відповідальності за положеннями вексельного права. Тобто її відповідальність може тлумачитися лише на основі загальноцивільного права.

Передання за бланковим індосаментом наближає вексель до звичайного фінансового документа на пред'явника. А головне — дає змогу передавати вексель без зайвих формальностей. Але тримач векселя з бланковим індосаментом є легітимним лише тоді, коли інші індосаменти пов'язані між собою нерозривно. Відомий німецький вчений К. Ейнерт уважав вексель із бланковим індосаментом його природним станом. Він найлегше передається, не потребує додаткових написів, а за економічною суттю та функціями наближається до грошей. У будь-який час векселетримач може перетворити бланковий індосамент на іменний, вписавши своє найменування чи вказавши іншу особу Індосамент, що не містить зазначення особи, на користь якої він зроблений, або складається лише з одного підпису, також належить до бланкового і має силу тоді, коли на звороті векселя чи на алонжі міститься вказівка щодо особи, на користь якої він зроблений.