Розділ 6. ВІДЧУЖЕННЯ ПРАВ ЗА ВЕКСЕЛЕМ

• перепоручительський напис, що замінює довіреність на виконання певних дій. За його допомогою передаються різного роду доручення власника. Від його імені інша особа, зокрема, може вчинити пред'явлення до акцепту і платежу, здійснити опротестуйння і стягнення вексельної суми, виконати інші доручені дії, щоб гарантувати захист прав власника. В усіх цих випадках вексель залишається власністю перепоручителя.

У зв'язку з цим індосамент може мати такі словесні форми:

• напис "сплануйте наказу..." "сплануйте тільки..." або "замість мене (нас) сплатіть..*. При цьому термін "наказу" не є обов'язковим. І за його відсутності вексель зберігає силу оборотності і здатність передаватися наступним індосатам. Використання ж такого нетрадиційного напису, як "Отримувачем за даним векселем є такий-то", призводить до того, що право власності закріплюється за даною особою і одночасно порушуються права наступного векселетримача, який стає лише особою з вексельними повноваженнями;

• напис "не наказу" або інший рівнозначний вираз. Він означає заборону подальшого передання векселя у власність наступних набувачів. Причини нанесення поручительського індосаменту можуть бути такими ж, як і при складанні векселя. Проте на відміну від векселедавця індосант не може заборонити наступне індосування. Тобто вексель і після нанесення індосаменту у формі "не наказу" може і далі передаватися за індосаментом. Але тоді індосант, який помістив заборону, не несе відповідальності перед тими наступними особами, до котрих цей вексель надійшов без його згоди. Іншими словами, такий індосант стає відповідальним лише перед своїми індосантами.

Особа, що отримала вексель з індосаментом "не наказу", не є власником векселя. Вона виконує лише визначені власником дії і не несе відповідальності перед тими, кому цей вексель передається. Але якщо векселедавець ставить позначку "не наказу", то такий вексель стає власністю ремітента, а його передавання можливе лише у формі і з наслідками загальноцивільного договору про пере-уступлення вимоги (цесії). Цим самим право власності передавати заборонено. Якщо після цього вексель буде передаватися, то надписувачі не несуть відповідальності перед наступним векселетримачем. За договором цесії боржник може висувати проти вимоги нового кредитора усі ті заперечення, які він мав проти першого кредитора на момент уступки вимоги. У свою чергу перший кредитор несе відповідальність перед новим кредитором лише за дійсність переданої вимоги, але не за виконання зобов'язань з боку боржника.

В індосуванні векселів існують й інші обмеження, зокрема:

• векселедавець не може ввести до тексту векселя застереження "Без обороту", тому що цим він хотів би зняти з себе відповідальність за платіж; водночас індосанти таким правом володіють. Такий напис суттєво обмежує обіговість векселя, а якщо він стоїть останнім на векселі, то такий вексель до дисконту чи застави у банках не приймається;

• аваліст, здійснивши платіж вексельної суми, вже не може і нд осу вати вексель іншій особі;

• заставотримач та інкасат можуть індосувати вексель лише за формою і змістом передоручення, тобто запропонувати якійсь третій особі виконати їхню функцію (скажімо, отримати платіж за ремітента).

Функції Індосаменту

Індосамент виконує три основні функції: індосаменту передавальну, гарантійну і легітимаційну.

Передавальна функція виражається у перенесенні всіх прав переказного векселя від однієї особи до іншої (від індосанта до індосата). Отож постає новий кредитор і новий векселетримач. В результаті вручення векселя його новому тримачеві той набуває право вимагати від платника-акцептанта вказану вексельну суму після збігу терміну платежу. У випадку несплати або неакцепту векселя платником він отримує право вимоги щодо відшкодування своїх затрат попереднім кредитором чи будь-якою іншою особою, яка поставила свій підпис на векселі, а також право переуступки векселя іншій особі.

Кожний новий отримувач векселя за індосаментом не замінює попереднього векселетримача, а стає самостійним кредитором. Його право вимоги до боржника незалежне від прав його попередників, тому що спирається виключно на факт володіння векселем на основі індосаменту. Водночас останній не завжди пов'язаний з переданням прав власності. Індосамент може передавати тільки доручення певних дій або відображати відносини застави. За цих умов право власності на вексель не переходить до тримача. Він має право здійснювати всі вказані дорученням дії" в тому числі отримання платежу і примусового стягнення у випадку відмови сплатити, але далі передавати вексель він може лише у вигляді передоручення.

Гарантійна функція полягає в тому, що за допомогою індосаменту індосант переуступає вексель іншій особі. Тоді він із кредитора сам стає боржником і бере на себе відповідальність гаранта за акцепт і своєчасний та повний платіж. Іншими словами, гарантійною функцією індосаменту індосант гарантує новому тримачеві, що платник належним чином акцептує і сплатить вексель. Якщо ж він цього не зробить, то індосант сам виконає платіж.

Нагромадження індосаментів на векселі у процесі його обігу фактично відображає творення чимдалі нових вексельних боржників, які разом із трасантом стають солідарними гарантами. І хоча індосанти самостійні й незалежні один від одного, сама їх наявність є ознакою високої надійності векселя.

Поставивши індосамент, індосант може з власних міркувань внести до нього застереження про зняття з себе відповідальності у такій формі: "Платіть наказу такого-то без обороту на нас". Але це здатне викликати у набувача сумнів щодо доброякісності векселя. Тому кращим способом зняття з себе гарантійної функції є придбання векселів за бланковим індосаментом.

Легітимаційна функція виражається у встановленні законного тримача векселя, який несе повну солідарну відповідальність разом із векселедавцем (боржником) і платником. Законність прав вексельного кредитора базується на безперервній та послідовній низці індосаментів, що починається з підпису ремітента, якщо переказний вексель виставлено його власному наказу. Всі наступні індосаменти підписуються ім'ям тієї особи, яка була вказана у попередньому індосаменті. Після бланкового індосаменту будь-який векселетримач може індосувати вексель власним ім'ям чи передати без будь-якого зазначення наступному векселетримачеві.

Суб'єкти підприємницької діяльності, здійснюючи бланковий індосамент простого векселя, мають ураховувати надійність ділових взаємовідносин з векселедавцем. А для самого векселедавця, що здійснює платіж за індосо-ваним простим векселем, не має значення, кому здійснити платіж. Тут важливим є лише те, щоб простий чи переказний вексель дійшов до останнього тримача шляхом безперервних і послідовних індосаментів (іменних, бланкових тощо). При цьому навіть фальшивий або неуповно-важений індосамент вважається дійсним і не перериває передавальний ланцюг.

Дійсність свого підпису індосант не обов'язково засвідчує, а легітимність придбання векселя за презумцією добросовісності є визначальною, аж поки не доведене протилежне.

Форми індосаменту