Розділ «Тема 14. БЮДЖЕТНИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ»

Тактичний менеджмент бюджетних ризиків - сукупність фінансових та організаційно-правових заходів, націлених на мінімізацію впливу негативних чинників на процес виконання державного бюджету, що має сприяти досягненню запланованого (цільового) рівня дохідної й видаткової частин державного бюджету та забезпеченню його ефективного фінансування.

Одним із найважливіших етапів ризик-менеджменту в бюджетній сфері з метою досягнення ефективного формування розподілу бюджетних ресурсів є комплексний аналіз ризику та формалізація завдань управління. Маючи інформацію про ризик бюджету, що характеризується передусім мінливістю його дохідної/видаткової частин, органи державної влади, регіональні й місцеві органи самоврядування мають реальну можливість вживати заходів щодо ефективнішого управління відповідним бюджетом. Тому важливо оцінити ступінь (масштаби) бюджетного ризику і визначити його величину. Виділяють два підходи до оцінювання ризику: якісний та кількісний.

Завдання якісної оцінки ризику - визначити можливі види ризику, оцінити принциповий ступінь їх небезпеки й виділити фактори, що впливають на рівень ризику1. Якісний аналіз ризику містить кілька аспектів2: перший аспект пов'язаний з необхідністю порівняння потенційно можливих позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими (поточними та майбутніми) наслідками, другий - із виявленням впливу управлінських рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб' єктів економічного життя.

Кількісна оцінка ризику пов'язана з чисельним визначенням величини окремих бюджетних ризиків і/або бюджетного ризику в цілому. Виявляються також можливі обсяги бюджетних втрат і дається вартісна оцінка прояву ризику. Для кількісного аналізу використовується інструментарій теорії ймовірностей, математиної статистики, теорії дослідження операцій, економіко-матема-тичного моделювання тощо.

Підходи до вимірювання бюджетних ризиків наведені в табл. 14.3.

Таблиця 14.3

ПІДХОДИ ДО ВИМІРЮВАННЯ БЮДЖЕТНИХ РИЗИКІВ*

У рамках імовірнісного підходу збитки в несприятливій ситуації найчастіше виражаються у формі добутку. Таке поєднання дає змогу оцінити ризики у випадках, коли необхідно обирати між варіантом з малою ймовірністю великих збитків і високою ймовірністю незначних збитків1. Оцінювати ризик можна через моделювання сценаріїв із побудовою дерева сценаріїв. У цьому разі для кожного з визначених параметрів моделі бюджетних потоків установлюється кілька значень (як правило, оптимістичне, помірне та песимістичне) і визначається ймовірність його появи. Розподіл імовірностей може бути дискретним (кожна ймовірність є числом, сума всіх чисел дорівнює одиниці) або інтервальним (імовірність того, що фактичне значення визначеного параметра буде не гіршим, ніж задана величина).

За відсутності адекватної інформаційно-аналітичної бази для оцінювання ймовірності факторів ризику та моделювання їх статистичних розподілів або за умови низької достовірності отриманих результатів для оцінювання ризиків, у тому числі ризиків бюджету, зазвичай застосовуються сценарний аналіз та аналіз чутливості.

Сценарний аналіз є методом прогнозування експертами можливих варіантів розвитку економічної ситуації та пов' язаних з реалізацією таких варіантів можливих змін у динаміці основних показників. У бюджетному менеджменті за основу сценаріїв беруться, як правило, експертні гіпотези щодо: а) зміни макропоказ-ників (зміна ВВП, інфляція, зміна курсів валют на період прогнозування тощо); б) зміни ставок оподаткування. Потім відповідно до сценаріїв аналізується їх вплив на збалансованість бюджету, зміни дохідної та видаткової частин бюджету в розрізі їх складових. Ключовою перевагою сценарного аналізу є те, що він не передбачає необхідності знаходження та використання розподілу ймовірності змін для основних ризикових факторів. Однак метод сценаріїв має й істотні недоліки, серед яких - необхідність проведення складних підготовчих робіт, значна суб' єктивність у побудові сценарію, а також можливість обробки лише обмеженої кількості сценаріїв, бо в противному разі можливе одержання надмірно великої кількості інформації.

У рамках сценарного аналізу в бюджетному ризик-менедж-менті поряд з оцінкою змін бюджетних показників у рамках прогнозованих змін економічних параметрів реалізується тестування бюджету на стійкість. Загалом стрес-тестування використовується для "визначення ключових ризиків фінансово-економічної системи через отримання кількісної оцінки впливу надзвичайних, але цілком вірогідних макро- та мікроекономічних шоків як на фінансову систему в цілому, так і на окремі сектори та ринки"1. Відповідно стрес-тестування дає змогу оцінити, який вплив на бюджетні показники матимуть найбільш негативні сценарії розвитку економіки в цілому, негативні зміни кон'юнктури ринку, інші екстремальні події різного походження. Базовими для проведення стрес-тестування є вибір факторів ризику, вплив яких необхідно проаналізувати, а також вибір методу моделювання. Таке оцінювання може проводитися стосовно одного чинника ризику або охоплювати одночасно кілька видів ризику. Разом з тим для ефективної оцінки потенційного ризику принциповою є можливість не тільки тестування на історичних даних, а й використання довільних багатовимірних сценаріїв зміни різних факторів у часі, що відображають різні тенденції розвитку економіки та ринків, умови взаємодії їх учасників між собою.

Зазвичай виділяються такі групи сценаріїв, що беруться за основу при проведенні стрес-тестування:

- історичні - відтворення умов криз, що вже відбулися (так звані історично-екстремальні значення індикаторів у кризові періоди: валютні кризи, падіння фондових ринків тощо);

- гіпотетичні - потенційно можливі ситуації розвитку подій в економіці;

- стохастичні - формальні сценарії, побудовані за допомогою методу Монте-Карло у великій кількості з метою знаходження такої ситуації, наслідки якої матимуть найбільш негативний вплив з подальшим визначенням правдоподібності такого сценарію.

Базовими вимогами до сценаріїв, що розглядаються при бюджетному стрес-тестуванні, є такі: сценарії мають бути малоймовірними, проте правдоподібними; вони мають охоплювати чинники, здатні істотно вплинути на ключові складові дохідної/видаткової частин бюджету, сценарії для стрес-тестування мають ураховувати переплетіння і взаємну кореляцію ризиків.

Поряд із безпосереднім визначенням змін бюджетних показників у екстремально-несприятливих умовах проведення стрес-тестування дає можливість оцінити, за яких умов такі зміни будуть критичними для економіки держави, а також виявити складові бюджету, які найбільш піддаються ризику. Така різнопланова оцінка необхідна насамперед для перевірки готовності фіскального сектору та економіки в цілому до протидії кризовим явищам.

Загалом оцінювання чутливості зводиться до дослідження залежності певного результативного показника від варіації значень показників, що беруть участь у його визначенні. Звичайна процедура аналізу чутливості припускає зміну одного найбільш вагомого вихідного показника, тоді як значення інших вважаються постійними величинами. Практичне використання даного методу в оцінюванні бюджетного ризику суттєво обмежене через його основний недолік - оцінювання зміни ізольованого чинника, тоді як бюджетні статті взаємозалежні між собою. Більшу практичну цінність порівняно з класичним підходом до оцінювання чутливості (на основі розгляду залежності від одного показника) має використання методу сценаріїв.

У рамках розглянутих концепцій вимірювання ризику існує можливість застосування різних методів оцінювання ризику. Серед таких методів найбільшого поширення набули статистичні, метод експертних оцінок та метод аналогів.

Статистичні методи