Проектне управління — це прогресивна, гнучка й адаптивна форма організації управління, яка може існувати як у складі дивізійної (групової) або матричної організаційної структури, так і самостійно. Точніше сказати, що появі матричної структури управління передувало проектне управління.
Характерною ознакою проектного управління, або управління проектом, є високий професіоналізм керівника проекту. Професійний керівник є одноосібним фахівцем із системним мисленням і системною підготовкою,який бачить проблему в цілому та має можливість і повноваження управляти діями кожного виконавця проекту таким чином, щоб ці дії працювали на кінцевий результат і не суперечили діям інших виконавців.
Найбільшого поширення проектні управління набули в інвестиційній та інноваційній діяльності (інвестиційні та інноваційні проекти).
Проектне управління має цільову орієнтацію (цільове управління). Воно охоплює повний цикл створення продукту, чітко визначені показники витрат, часу, мотивації продуктивності. Це спрощує контроль за реалізацією проекту та регулюванням процесами через відхилення від показників.
Проектні групи можуть утворюватися як зі спеціалістів функціональних підрозділів організації, якщо проект реалізується в межах цільових завдань організації (інноваційні, комерційні проекти), так і з цілком найманої групи спеціалістів на період розробки і реалізації проекту (інвестиційні проекти). В останньому випадку умови праці проектної групи більш ризиковані, але й більш стимульовані, і від професіоналізму керівника проекту залежить
зниження ступеня ризику.
В умовах реформування економіки, коли скорочуються робочі місця й зростає зайнятість висококваліфікованих спеціалістів, методи проектного управління є найефективнішим засобом вирішення окремих інвестиційних, інноваційних і комерційних проблем.
Програмно-цільове управління — це один із напрямків проектного управління в масштабах розробки і реалізації великих програм державного або регіонального значення. Це можуть бути енергетичні, екологічні, соціальні з інвестиційним забезпеченням програми, наприклад Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.
Програмно-цільовий метод управління повністю ґрунтується на системному підході та його формальному методичному апараті. Це пояснюється кількома чинниками.
По-перше, у межах програмного управління об'єктом управління виступає недостатньо структурована або неструктурована проблема. На відміну від нього проектне управління має справу з добре структурованою технічною, технологічною або інвестиційною проблемою.
По-друге, реалізація складних програм — процес довготривалий, багатофункціональний, багатофакторний із низкою невизначеностей. Пов'язати цей складний процес в одне ціле можна тільки за допомогою системного підходу.
У деяких еколого-господарських умовах під час вирішення особливо складних великомасштабних проблем програмно-цільове управління може поєднуватись із проектним управлінням (проекти розглядаються як складова частина програм).
Розглянемо висновки для менеджера підприємства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічне управління» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформація в екологічному управлінні“ на сторінці 3. Приємного читання.
